Справа № 185/4735/24
Провадження № 1-кс/185/539/24
01 травня 2024 року м.Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Павлограді клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження №12024041370000648 від 30.04.2024 року, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Алісове Близнюковського району Харківської області, громадянки України, не заміжньої, на утриманні малолітніх дітей не має, не працює, має неповну середню освіту, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-
Згідно поданого клопотання слідчий за погодженням з прокурором просить застосувати запобіжний захід до підозрюваної ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період часу з 21:30 год. по 22:30 год. (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) знаходилась за постійним місцем мешкання, а саме: на території домоволодіння АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_7 , де вчинила сварку з останнім на побутовому ґрунті.
У ході виниклого словесного конфлікту, ОСОБА_5 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, на фоні раніше вжитих алкогольних напоїв, діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, стоячи обличчям до ОСОБА_7 тримаючи у руці заздалегідь приготовлений невстановлений предмет колючо-ріжучої дії нанесла 1 удар в область черевної стінки спереду останньому, чим завдала тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини, травми печінки або жовчного міхура, гострої крововтрати, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 помер на місці.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме у вчинені вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
30.04.2024 р. о 03:45 год. за підозрою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 .
30.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується доказами, які додані до клопотання.
В судовому засіданні слідчий і прокурор підтримали клопотання, просили задовольнити.
В судовому засіданні захисник просив обрати підозрюваній цілодобовий домашній арешт за її постійним місцем проживання.
В судовому засіданні підозрювана погодилась з підозрою, заперечила проти тримання її під вартою.
Розглянувши клопотання, слідчий суддя встановив наступне: матеріали поданого клопотання, на які посилався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, як на те посилається слідчий, прокурор, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
У п. 48 рішення “Чеботарь проти Молдови” № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив “Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання”.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Вивченням особи підозрюваної встановлено, що підозрювана має постійне місце проживання, не заміжня, утриманців не має, не працює, раніше не судима.
Також суд враховує, що указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан, який триває станом на теперішній час. Певна частина території України на даний час є тимчасово окупованою, де органи влади держави позбавлені можливості здійснювати свої повноваження.
Враховуючи ймовірну тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі підозрюваної ОСОБА_5 , у разі визнання підозрюваної винуватою у кримінальному правопорушенні враховуючи тяжкість злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, а також те, що підозрювана офіційно не працює, утриманців не має, не заміжня, слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Також суд вважає доведеним ризик незаконного впливу на свідків, оскільки підозрюваній відомі особисті дані свідків.
Ці обставини свідчать про неможливість запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, не застосовує можливість внесення застави, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, із застосуванням насильства.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 182, 183, 193-194, 196-198, 206, 309, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження №12024041370000648 від 30.04.2024 року - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 03 години 45 хвилин 28 червня 2024 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з 03:45 години 30 квітня 2024 року.
Строк дії ухвали до 03 години 45 хвилин 28 червня 2024 року включно.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , родичів останньої.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1