Справа № 183/14125/23
№ 2/183/1448/24
24 квітня 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря судового засідання Аніськової А.В.,
розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-
у грудні 2023 року ТОВ «Бізнес позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором № 250741-КС-002 від 17.06.2021 року у розмірі 71 269,22 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 17.06.2021 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 250741-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором, за яким товариство надало позичальнику грошові кошти у розмірі 40 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язалась повернути грошові кошти та сплатити відсотки у розмірі 0,8651375% за кожен день користування кредитом.
Між тим, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, а лише частково сплатила заборгованість.
У зв'язку із зазначеним станом на 15.12.2023 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 71 269,22 грн., що складається з:
- 36 196,42 грн. - тіло кредиту;
- 35 072,80 грн. - відсотки за користування кредитом;
Зазначену суму заборгованості ТОВ «Бізнес позика» просить стягнути з відповідача, а також покласти на неї судові витрати.
Ухвалою суду від 06 лютого 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по справі (а.с. 72).
В судове засідання представник позивача не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність, одночасно позов підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач відзив на позов не подала, в судове засідання повторно не з'явилась, була повідомлена належним чином, причина неявки суду не відома, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.
Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.
17.06.2021 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 250741-КС-002 про надання кредиту, п. 1 якого визначено, що:
- строк кредитування становить 24 тижні;
- фіксована процентна ставка - 0,8651375 % на день;
- загальний розмір наданого кредиту - 40 000,00 грн.;
- термін дії договору - до 02.12.2021 року;
- орієнтована загальна вартість наданого кредиту -87 960,00 грн. (а.с. 33-34).
Однак, відповідач належним чином не виконувала обов'язки з погашення заборгованості, покладені на неї кредитним договором, у зв'язку із чим станом на 02.12.2021 року в останньої виникла заборгованість у розмірі 71 269,22 грн., з яких:
- 36 196,42 грн. - тіло кредиту;
- 35 072,80 грн. - відсотки за користування кредитом (а.с. 17-29).
До правовідносин, що виникли між сторонами суд вважає за необхідне застосовувати наступні норми права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Також, приписами ст.12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, в силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить про неналежне виконання ОСОБА_1 договірних зобов'язань, у зв'язку із чим в останньої виникла заборгованість по сплаті кредиту. Відповідачем наявність вказаної заборгованості не спростовано, як і не надано доказів її погашення.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов Т ТОВ «Бізнес позика» обґрунтований та підлягає задоволенню, з відповідача належить стягнути заборгованість за кредитним договором № 250741-КС-002 від 17.06.2021 року у розмірі 71 269,22 гривень.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути сплачений позивачем при подачі позову судовий збір у розмірі 2 147,00 грн. (а.с. 1).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-82, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором № 250741-КС-002 від 17.06.2021 року у розмірі 71 269,22 гривень (сімдесят одна тисяча двісті шістдесят дев'ять гривень 22 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір у розмірі 2 147,20 гривень (дві тисячі сто сорок сім гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» код ЄДРПОУ 41084239, адреса: б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Сорока О.В.