Справа № 175/6178/24
Провадження № 1-кс/175/1789/24
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
01 травня 2024 року смт. Слобожанське
Слідчий суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в ОВС Першого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_6 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №62024050010001662 від 29.04.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, навідника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу штурмової роти в/ч НОМЕР_1 , молодшого сержанта, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -
30.04.2024 старший слідчий ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу, слідчим обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, передбачений ч.4 ст.402 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, та наявністю ризиків передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливістю переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання і просила його задовольнити з огляду на наявність зазначених в клопотанні ризиків і неможливості застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу, з огляду на положення ст.176 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, а захисник ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного та просив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави визначити у мінімальному розмірі.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.
Відомості про кримінальне правопорушення 29.04.2024 внесені до ЄРДР за №62024050010001662 з попередньою правовою кваліфікацією ч.4 ст.402 КК України.
29.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру, згідно якої останній будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді навідника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, 29.04.2024 приблизно о 08-11 год., перебуваючи на території тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , відкрито відмовився виконати бойовий наказ командира штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , лейтенанта ОСОБА_8 № 10/61дск від 29.04.2024, згідно якого необхідно до 12.30 год 29.04.2024 висунутись на рубіж смуги оборони для бойового чергування на позиції в АДРЕСА_2 за маршрутом АДРЕСА_3 , чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу, що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України - непокорі, відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненої в умовах воєнного стану.
29.04.2024 молодшого сержанта ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182)
Слідчий суддя, на підставі вищенаведеного поняття, вважає, що про існування обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України можуть свідчити наступні докази, долучені до клопотання: витяг з бойового розпорядження командира 24 ошб №115/1 від 27.04.2024; протоколи допиту свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; протоком про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 29.04.2024; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 від 29.04.2024.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.402 КК України відноситься до тяжких злочинів.
З огляду на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, що відноситься до категорії тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує у разі визнання винуватим, існує реальний ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, у зв'язку із чим слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Доводи сторони обвинувачення про існування ризиків, передбачених п.3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, що підозрюваний може вливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, достатнім обсягом доказів не підтверджено і з цих підстав судом до уваги не приймається.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України - є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.
При обранні запобіжного заходу слідчим суддею також враховується характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками підриву бойової готовності та боєздатності військових підрозділів, а також те, що в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією російської федерації
Згідно ч. 1, 3, 4 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Тобто, вищезазначена норма свідчить про те, що визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та її розміру у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 407 КК України є дискреційним повноваженням слідчого судді.
Як видно з матеріалів клопотання ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, однак вчиненого без застосування насильства або погрози його застосування та без загибелі людей. Крім того, стосовно підозрюваного у цьому кримінальному провадженні застава не обиралася, та не порушувалась ним, тому слідчий суддя не вбачає перешкод для визначення застави.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Суд вважає, що з урахуванням встановлених ризиків та даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 , для гарантування виконання покладених на нього обов'язків, останньому необхідно визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного слідчий суддя не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.
У разі внесення підозрюваним застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього певні обов'язки, з передбачених ст. 194 КПК України.
На підставі вищезазначеного, керуючись вимогами статей 176-178, 182, 183, 194, 196, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС Першого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Дата закінчення дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 27 червня 2024 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120,00 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172 ).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 27 червня 2024 року.
В разі внесення застави ОСОБА_4 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
1) не відлучатись з населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця перебування;
3) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні. З моменту звільнення з під-варти у зв'язку із внесенням застави, ОСОБА_4 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій отримується підозрюваний.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1