Провадження № 2/734/298/24 Справа № 734/290/24
іменем України
01 травня 2024 року смт Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Бузунко О.А.
за участю секретаря Шапки О. О.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про заміну способу стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, в якому просила, змінити спосіб стягнення аліментів із ОСОБА_2 на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 4 000 гривень на місяць, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на 1/4 частину заробітку, всіх видів доходів відповідача щомісячно.
Позов мотивовано тим, що 07 вересня 2018 року вона з відповідачем ОСОБА_2 зареєструвала шлюб, який рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2020 року було розірвано.
У шлюбі в них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2020 року з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 гривень на місяць, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
На сьогоднішній день розмір аліментів є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Рівень витрат на дитину постійно зростає, оскільки на даний час збільшилися потреби у розвитку, навчанні вихованні.
У зв'язку з вищевикладеним позивачка просить суд змінити спосіб стягнення аліментів.
Позивач в судове засідання не з'явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач про судове засідання повідомлявся за допомогою скерування виклику в судове засідання за адресою реєстрації, повістка про виклик отримана членом родини. Причини неявки відповідачем суду не повідомлені.
Представник відповідача - адвокат Грушевий Ю. В. в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомлені.
За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників процесу.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 .
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2020 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 гривень на місяць, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Разом з цим, право вимагати зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених в ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Ураховуючи наведене, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.
При цьому правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями ст. 182-184, 192 СК України.
Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у справах щодо зміни способу стягнення аліментів (постанова від 13 лютого 2019 року, справа №152/100/18, провадження № 61-40460св18).
Зміна способу стягнення аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ст. 192 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов'язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Саме зміну (збільшення) розміру раніше стягнутих аліментів через зміну способу їх стягнення мала на увазі ОСОБА_1 , пред'являючи даний позов, яким просить змінити стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від доходу.
Однак, зміна способу стягнення аліментів не звільняє позивачку від обов'язку належного обґрунтування та доказування позову, зокрема, підстав і умов, необхідних для зміни способу стягнення аліментів, яке не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи зміст ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни способу стягнення або розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 6 ст. 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному
та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази
не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність
і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним
у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пред'являючи вимогу про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) платника аліментів, позивачка ОСОБА_1 , належним чином не обґрунтувала та не підтвердила належними доказами факт зміни обставин, які мали місце за період з часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів та станом на час звернення до суду з даним позовом. Позивачем не надано до суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про збільшення її витрат на утримання малолітньої дитини. Позивачем лише констатовано, що присуджений рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області розмір аліментів є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; потреби дитини у розвитку, навчанні та вихованні збільшилися. Проте, при цьому, позивачем не вказано, що змінилося з часу присудження аліментів - не зазначено і не надано доказів на підтвердження того, що дитина додатково почала відвідувати гуртки, готується до школи, займається додатковими зайняттями з викладачами тощо. Позивач в позовній заяві навіть не деталізувала про яке збільшення потреб у розвитку, навчанні та вихованні дитини потребують від неї додаткових фінансових витрат, які б могбли бути сприйняті судом як підстава для зміни способу стягнення аліментів.
Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі вище викладеного, ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 247, 259, 263, 268, 273, 354 ЦПК України,
В задоволенні позовних ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про заміну способу стягнення аліментів відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 / АДРЕСА_1
ОСОБА_2 / АДРЕСА_2 /.
Суддя Олена БУЗУНКО