Справа № 583/1907/24
1-кп/583/210/24
"30" квітня 2024 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
з фіксацією розгляду справи підсистемою «ВКЗ», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальні провадження № 12024200460000347 від 17.04.2024 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , вдови, непрацюючої, раніше несудимої, -
за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
установив:
ОСОБА_4 , будучи обізнаною про введення воєнного стану в Україні, в тому числі на території м. Охтирка та Охтирського району Сумської області, 13.04.2024, близько 12.55 год., перебуваючи в приміщенні торгівельної зали магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , користуючись тим, що її дії не помічені працівниками магазину та іншими сторонніми особами, шляхом вільного доступу, викрала з полиць магазину наступну продукцію: філе охолоджене вагою 0,844 кг; масло «Власна Марка» ДСТУ 82 % 180 г, у кількості 1 шт; сир Клуб сиру «Дитячий 45%», вагою 0,284 кг; каву мелену «MACCOFFEE Pure Espresso Forte», 250 г, у кількості 1 шт; ковбасу «УКБ Олів?є», 1г п/о м/б, вагою 0,516 кг, після чого покинула приміщення магазину «Маркетопт» та розпорядилася викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій особі ПП «ФУДЗМАРТ»матеріальні збитки на загальну суму 365,00 грн.
Такі діїОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, підтвердила обставини, викладанні в обвинувальному акті, просила суворо її не карати. При цьому зазначила, що є вдовою та на даний час самостійно опікується онукою, так як мати дитини покинула країну, а її син не працює.
Представник потерпілої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що заявляти цивільний позов не буде, при обрання покарання обвинуваченій послався на розсуд суду, претензій до обвинуваченого не має, так як шкода відшкодована у повному обсязі, цивільного позову не подавала.
Враховуючи, що ОСОБА_4 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачена правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорені.
Таким чином суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненого в умовах воєнного стану та такі її дії кваліфікує за ч. 4 ст.185 КК України.
Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насамперед ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.
За приписами ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права вимагає від держави його втілення шляхом запровадження ідей соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі «Про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора», правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання, призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
За статтею 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
До визначених ч.1 ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій, суд відносить щире каяття, яке виразилося у виді щирого жалю та осуді власної поведінки, активне сприяння розкриттю злочину шляхом надання правдивих показань про обставини його вчинення, добровільне відшкодування завданих збитків потерпілій особі шляхом грошового відшкодування вартості викраденого майна. Також суд враховує, що обвинувачена має на утриманні малолітню онуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Обставин, визначених ч.1 ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.
За приписам ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин.
Положення ст. 69 КК України підлягає виваженому застосуванню у тих випадках, коли для реалізації мети покарання установлені в певній санкції його вид і розмір є занадто суворими (несправедливими), а особа потребує поблажливого ставлення. З огляду на це суд має право скорегувати покарання відповідно до індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження.
При призначенні покарання суд, у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за яке передбачено покарання до восьми років позбавлення волі, характер, ступінь суспільної небезпечності та наслідки скоєного, відомості про особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікаря-нарколога та під динамічним спостереженням у лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується за місце проживання, зважаючи на наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання та приймає до уваги позицію потерпілої особи, яка цивільний позов не подавала, оскільки шкода відшкодована у повному обсязі. Отже суд, керуючись принципом індивідуалізації покарання та справедливості, вважає за можливе призначити ОСОБА_4 більш м'яке покарання, ніж передбачено санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, застосувавши ст. 69 КК України, у виді штрафу.
Обраний обвинуваченій вид покарання, на переконання суду, є обґрунтованим, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, але й особі обвинуваченої, а також цілям покарання та вимогам справедливості.
Клопотання про обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили не надходило.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Відповідно до положень ст. 124 КПК України з обвинуваченої підлягають стягненню судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 2061/24 від 18.04.2024 у сумі 340,00 грн.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, суд -
ухвалила:
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй за цим законом покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 340 (триста сорок) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Роз'яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1