Постанова
Іменем України
30 квітня 2024 року
смт Краснопілля
справа № 578/261/24
провадження № 3/578/217/24
Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Косар Алевтини Іванівни розглянув у приміщенні суду в селищі Краснопілля Сумського району Сумської області справу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення
особа,щодо якої розглядається справа:
ОСОБА_1 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , село Сінне Краснопільського району Сумської області; громадянство: України; місце реєстрації: АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; за протоколом не працює
учасники судового провадження:
ОСОБА_1 у статусі особи, який притягується до адміністративної відповідальності
та установив:
Гр. ОСОБА_1 у період часу з 08 січня до 11 березня 2024 року за місцем проживання за АДРЕСА_2 не забезпечив необхідних умов для навчання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка у вказаний період не виходила на онлайн уроки, що проводились Краснопільським ліцеєм № 1 Краснопільської селищної ради, чим порушив пункт 3 статті 150 Сімейного кодексу України.
Дії ОСОБА_1 поліцейським уповноваженого підрозділу поліції кваліфіковані за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі по тексту також «КУпАП»/.
На засіданні суду ОСОБА_1 по суті правопорушення пояснив, що у зимовий період працював по договору кочегаром у м. Суми. Довіряв доньці, яка запевняла його про належне виконання навчальної програми. Зробив для себе певні висновки, та контролює навчання доньки. Просив суд врахувати, що тяжких наслідків від порушення не настало, та звільнити його від відповідальності за малозначністю вчиненого.
Національне законодавство (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), мотиви суду
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 184 КУпАП настає у разі ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
В пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року „ Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу.
Зазначені факти як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відтак, батьки неповнолітнього можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, лише за умови їх винної поведінки та свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до вимог стст.245,251,252,280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Винуватість ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення Серія ВАВ № 912342 від 22.03.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 у період часу з 08 січня до 11 березня 2024 року за місцем проживання за АДРЕСА_2 не забезпечив необхідних умов для навчання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка у вказаний період не виходила на онлайн уроки, що проводились Краснопільським ліцеєм № 1 Краснопільської селищної ради.
Обставини, викладені у протоколі обставини підтверджуються інформацією відділу служби у справах дітей Краснопільської селищної ради.
Доказів же, що спростовували б винність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, суду не надано.
Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.
З огляду на викладене, винуватість ОСОБА_1 доведена поза розумним сумнівом і його дії за частиною першою статті 184 КУпАП поліцейським уповноваженого підрозділу поліції кваліфіковано вірно.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставину, що пом'якшує відповідальність - щире розкаяння; обставин, що обтяжують відповідальність, не вбачає.
При вивченні особистості ОСОБА_1 встановлено, що останній самокритичний і зробив для себе певні висновки, зі слів останнього мати дитини позбавлена батьківських прав і він один виховує доньку. По господарству допомагає його мати, яка мешкає по сусідству.
Згідно зі статтею 22 КУпАП, аналіз та правова оцінка зазначених даних дозволяють вирішити питання про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 184 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, закривши провадження по справі та обмежитись усним зауваженням.
Питання стягнення судового збору вирішити у порядку статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 40-1, 22, 247, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановив:
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі статті 22 цього Кодексу за малозначністю вчиненого, обмежившись усним зауваженням, закривши провадження у справі.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605,60 грн віднести на рахунок держави.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, а також потерпілим протягом десяти днів з моменту винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області.
Суддя А. І. Косар