Справа № 462/9640/23 Головуючий у 1 інстанції: Пилип'юк Г.М.
Провадження № 33/811/618/24 Доповідач: Партика І. В.
26 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Мотрука Мар'яна Юрійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу адвоката Мотрука Мар'яна Юрійовича, подана в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 8 квітня 2024 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Згідно постанови, ОСОБА_1 , 25 листопада 2023 року, о 23 год. 43 хв. у м. Львові, на вул. Виговського, 49, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушена координація рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Мотрук М.Ю., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову, закрити провадження у справі.
В мотивах апеляційної скарги зазначає, що постанову місцевого суду він вважає незаконною та необґрунтованою, а працівниками поліції не зібрано жодних доказів, що у ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп'яніння.
Повідомляє, що ОСОБА_1 поводив себе спокійно та виважено, пересувався впевнено без порушень координації рухів, при цьому жодної перевірки координації рухів ніхто не проводив.
Звертає увагу, що працівник поліції висловлював припущення, що запах алкоголю було чути від пасажира, який перебував у транспортному засобі, також водія не було відсторонено від керуванням транспортним засобом.
Наголошує, що матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що не тягне за собою відповідальності.
Звертає увагу, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, а не за будь яку відмову від огляду, а водію ОСОБА_1 ніхто не надавав та не оголошував направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, окрім того долучене до матеріалів справи направлення не було виготовлено на момент підписання протоколу про адміністративне правопорушення.
Наголошує, що місцевим судом не надано оцінки клопотанню адвоката про закриття провадження у справі, яке було подано 31 січня 2024 року.
Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, не дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно не з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні апеляційного суду, було встановлено, що ОСОБА_1 хворіє низкою тяжких захворювань, які, в тому числі впливають на координацію рухів та на інші важливі функції організму, а саме цирозом печінки токсикоз-аліментарної етілогії, активна фаза, з мінімально вираженою активністю процесу, некомпенсований, з синдромом портальної гіпертензії (гепатоспленомегалія, асцит, варикозно розширені вени стравоходу), хронічний панкреатит, з зовнішньо секреторною недостатністю залоз (згідно медичної документації долученої в суді апеляційної інстанції).
Саме симптоми даного захворювання були розцінені інспектором, як можливі ознаки алкогольного сп'яніння даному факту не було надано належної оцінки місцевим судом.
Наявні в матеріалах справи відеозаписи з нагрудних камер поліцейських містять інформацію, що суперечать даним, внесеним у протокол про адміністративне правопорушення, а саме про те, що 25 листопада 2023 року, о 23 годині 35 хвилин, ОСОБА_1 вже спілкувався з інспекторами поліції, а відповідно до фабули протоколу водій 25 листопада 2023 року о 23 год. 43 хв. керував автомобілем по вул. Виговського в м. Львові, окрім того працівник поліції зазначив, що з автомобіля чути запах алкоголю, жодних інших ознак інспектором не озвучувались, хоча в протоколі також вказав інші ознаки алкогольного сп'яніння.
Із відеозапису, долученого до матеріалів справи, не вбачається ознак алкогольного сп'яніння у водія, а саме поведінки, що не відповідає обстановці та порушення координації рухів, окрім того працівниками поліції не було проведено жодної перевірки координації рухів.
Апеляційний суд звертає увагу, що згідно із відеозаписом, долученим до матеріалів справи, ОСОБА_1 поводив себе спокійно та виважено, пересувався впевнено без порушень координації рухів, характерних для алкогольного сп'яніння.
Окрім того, місцевим судом розгляд справи було проведено у відсутності ОСОБА_1 та його захисника Мотрука М.Ю., які просили відкласти розгляд справи, у зв'язку із чим порушено вимоги ст. 268 КУпАП, а отже порушено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції прийшовши до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не належно мотивував своє рішення.
Наявність у Гусара ознак алкогольного сп'яніння спростовується також і тим, що працівник патрульної поліції не застосував до ОСОБА_1 , передбачене ч. 1 ст. 266КУпАП, відсторонення від керування транспортним засобом, хоча зобов'язаний був це зробити за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова суду першої інстанції, підлягає до скасування, а провадження у справі - закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 7, ч. 8 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Отже, постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
апеляційну скаргу адвоката Мотрука Маря'на Юрійовича - задоволити.
Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 8 квітня 2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.