Справа № 459/777/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1224/23 Доповідач: ОСОБА_2
23 квітня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у режимі відеоконференції кримінальне провадження № 459/777/23 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Червонограда Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 185 КК України,
з участю секретаря ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 31 жовтня 2023 року,
Вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 31 жовтня 2023 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 визначено рахувати з часу його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.
Вирішено питання щодо цивільного позову, речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 визнаний винним у тому, що він, 20.02.2023 в період часу з 14:00 по 15:00, умисно, з метою заволодіння чужим майном для власного збагачення, повторно, в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України № 64/2022, таємно викрав з контейнера № 106, що на площі №1 в ряді №1 КП «Червоноградський ринок», яке знаходиться в АДРЕСА_2 іграшку «Машина на радіокерувані НТ 175 у коробці», іграшку «Машина на радіокерувані НТ 241 у коробці», іграшку «танк на радіокеруванні АКХ 529-6 у коробці», іграшку «Джип на рідокеруванні 689-1 (24) в коробці», іграшку «Трансформер L013-10», іграшку «Кухонний набір 8 Технок», іграшку «Машина М 426 радіокер» та іграшку «Карета 8820В з конем», загальною вартістю 2449,01 грн.
На вирок суду обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу з доповненнями, у якій просить вирок суду щодо нього змінити та вирішити питання щодо призначення остаточного покарання за сукупністю вироків, зокрема, просить на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.08.2021.
В обґрунтування апеляційних вимог обвинувачений зазначає, що суд першої інстанції при призначенні йому покарання не врахував вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.08.2021, яким його засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України йому визначено остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців, який набрав законної сили 24.03.2023 після перегляду вказаного вироку Волинським апеляційним судом.
Окрім цього ОСОБА_5 не погоджується не погоджується призначеним покаранням у виді 5 років позбавлення волі. Просить застосувати ст. 69 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі, але нижче від найнижчої межі встановленої санкцією ч. 4 ст.185 КК України.
Також не погоджується з розміром відшкодувань майнової шкоди стягнутих на користь потерпілої ОСОБА_9 .
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_5 до суду апеляційної інстанції не прибув, про поважні причини неявки суду не повідомив.
Захисник ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 в тій частині, що стосується покращення становища обвинуваченого ОСОБА_5 .
Прокурор ОСОБА_7 заперечив апеляційну скаргу обвинуваченого, вважає вирок суду законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_8 , думку прокурора ОСОБА_7 , обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, при ухваленні оскаржуваного вироку зазначені вимоги закону місцевим судом були дотримані в повній мірі.
Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, дійшов правильного висновку щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В оскаржуваному вироку районний суд навів всі встановлені обставини, які, відповідно до ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню, а також виклав оцінку та аналіз досліджених у судовому засіданні доказів із зазначенням підстав, із яких приймає одні докази та відкидає інші.
Так, вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих правопорушень підтверджується доказами, які були безпосередньо досліджені у суді першої інстанції.
Окрім цього, як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_5 , будучи допитаним у суді першої інстанції, вину у вчиненому визнав частково, зокрема, заперечив крадіжку іграшок «Трансформер 5002 А (48) у коробці», «Будтехніка р/у 605-1В в коробці», іграшку «набір побутової техніки 528-1», «Набір побутової техніки RD-204-2005-206, «Трансформер L 013-11», «Залізниця 0620», «Робот на р/к 28083».
При цьому колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції визнав недоведеним обвинувачення ОСОБА_5 у викраденні вищевказаних іграшок, оскільки таке не підтверджене будь-якими даними, у зв'язку з чим цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 , яка просила стягнути з обвинуваченого майнову шкоду в розмірі 4612,80 грн задовольнив частково, а саме: стягнув з обвинуваченого ОСОБА_5 2449,01 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи наведене, а також те, що у суді першої ОСОБА_5 визнав цивільний позов частково, у сумі викраденого майна, колегія суддів вважає надуманими апеляційні вимоги ОСОБА_5 щодо невідповідності розміру відшкодування завданій майновій шкоді.
Що стосується покарання, з яким не погоджується апелянт, то воно призначене судом з дотриманням вимог ст.ст. 65, 66 КК України: відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обране з врахуванням особи винного, який раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, є особою молодого віку, не одружений, знятий з обліку обліку у лікаря-нарколога з приводу наркотичної залежності у зв'язку з одужанням, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває; обставиною, яка пом'якшує покарання визнано щире каяття, відсутність обставин які обтяжують покарання; та призначене в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у мінімальному розмірі.
Підстав вважати, що призначене обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через суворість, немає.
За змістом ст. 69 КК України призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений злочин, є правом, а не обов'язком суду і може мати місце лише за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості цього злочину, з урахуванням особи винного.
Колегія суддів з урахуванням у сукупності всіх обставин провадження та особи обвинуваченого не вбачає підстав для висновку про істотне зниження ступеню тяжкості вчинених злочинів та для застосування положень ст. 69 КК України.
З огляду на викладене апеляційний суд висновку, що призначене обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів й підстав для зміни вироку та пом'якшення обвинуваченому покарання немає.
Що стосується апеляційних вимог обвинуваченого щодо часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.08.2021, то обвинуваченим фактично ставиться питання про погіршення свого становища. Однак з огляду на положення ст. 421 КПК України рішення суду першої інстанції може бути скасоване з метою погіршення становища особи, щодо якої воно постановлена, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник, а відтак обвинувачений не може заявляти в апеляційній скарзі вимоги, що погіршують його становище.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ст. 537 КПК України питання про застосування покарання за наявності кількох вироків може бути вирішене в порядку виконання вироків.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, судом першої інстанції допущено не було.
Апеляційна скарга обвинуваченого не містить правових підстав для скасування чи зміни вироку, й колегія суддів визнає її необґрунтованою.
Вирок суду ухвалений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 31 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3