Справа 688/1544/23
№ 2-др/688/4/24
25 квітня 2024 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Цідик А.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Зінченка Д.В.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівці заяву представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про відшкодування майнової та моральної шкоди,
встановив:
1.Стислий виклад вимог та заперечень.
15 квітня 2024 року до суду надійшла заява представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 - адвоката Руденка Д.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21650 грн у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про відшкодування майнової та моральної шкоди. До заяви долучено договір про надання правової допомоги від 03.07.2023, додаткову угоду до цього договору від 03.07.2023, акт наданих послуг від 11.04.2024.
Ухвалою суду від 16.04.2024 призначено заяву представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 - адвоката Руденка Д.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні 25 квітня 2024 року.
18.04.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. В клопотанні зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою першої заяви по суті спору, оскільки з огляду на статтю 134 ЦПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ЦПК України - заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Статтею 181 ЦПК України передбачено, що у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.
Згідно з ч. 5 ст. 174 ЦПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне.
Відповідно до матеріалів справи №688/1544/23 та додаткових пояснень, представник ОСОБА_3 , адвокат Руденко Дмитро Володимирович вже подавав до суду першочергові письмові пояснення, які вважаються першою заявою по суті спору.
Однак представник третьої особи ОСОБА_4 у перших поясненнях на позов не вказав про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ОСОБА_3 поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, чим порушив ч. 1 ст. 134 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обов'язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.
Крім того, у заяві про задоволення судових витрат адвокат заявляє витрати в сумі 21 650 грн, а детального розрахунку судових витрат на дану суму не надав, під час розгляду справи з письмовими поясненнями надано розрахунок в сумі 19 280 грн, який є меншим за вимоги у заяві.
З даними судовими витратами позивач не погоджується в цілому, оскільки вважає незаконним рішення суду та вважає, що позов мав бути задоволений в повному обсязі. Судові витрати ОСОБА_3 є неспівмірними матеріалам справи.
Відповідно до розрахунку від 08.01.2024 наданих послуг АО «РО ЛЕКС» пункти 1 та 6 є ідентичними, а отже врахована подвійна оплата за ознайомлення з матеріалами цивільної справи, відтак така витрата не є обов'язковою. Пункт 8 витрати на поштову кореспонденцію не містять додатків таких витрат.
Щодо поданого додатку до заяви Рахунку №086-1/23 від 18 березня 2024 року, в заяві не описано, що даний рахунок підтверджує та для чого він поданий.
Просив у задоволенні заяви представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, адвоката адвокатського об'єднання "РО ЛЕКС" Руденка Д.В. про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити у повному обсязі.
Учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Неявка учасників справи не є перешкодою для розгляду питання про відшкодування судових витрат.
2. Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.04.2024, з врахуванням ухвали суду від 18.04.2024, позов ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 225 283,33 грн, 20 000 грн моральної шкоди, а всього 245 283 грн 33 коп. У решті позову відмовлено. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 2677,41 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 13500 грн, а всього 16 177 грн 41 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати, пов'язані із проведенням експертизи в сумі 8000 грн.
До закінчення судових дебатів представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 - адвокат Руденко Д.В. заявив про намір подання доказів понесених судових витрат третьою особою на правничу допомогу.
15 квітня 2024 року до суду надійшла заява представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 - адвоката Руденка Д.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21650 грн. До заяви долучено договір про надання правової допомоги від 03.07.2023, додаткову угоду до цього договору від 03.07.2023, акт наданих послуг від 11.04.2024.
Згідно договору про надання правової допомоги від 03.07.2023, адвокат Руденко Д.В. та ОСОБА_3 уклали договір з надання правової допомоги.
Згідно додаткової угоди до цього договору від 03.07.2023, сторони погодили вартість послуг адвоката та порядок розрахунку за виконану роботу (зокрема п.п. 1.1-1.4).
Відповідно до акта наданих послуг від 11.04.2024, адвокат передав, а замовник прийняв послуги з надання правової допомоги, які зобов'язався сплатити у розмірі, визначеному договором та додатковими угодами.
Виконавцем були виконані наступні роботи (надані послуги): підготовка заяви про ознайомлення з матеріалами цивільної справи №688/1544/23 та ознайомлення з матеріалами цивільної справи - 2 год. вартість 2 000 грн; правовий аналіз, дослідження судової практики - 1 год. вартість 2 000 грн; надання усної юридичної консультації 0,5 год. вартість 500 грн; підготовка та подання письмових пояснень у цивільній справі - 1,5 год. вартість 1 500 грн; підготовка та подання клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи - 1 год. вартість 1 000 грн; підготовка заяви про ознайомлення з матеріалами справи №688/1544/23 та ознайомлення з висновком судового експерта №086/23 від 27.11.2023р. - 1,5 год. вартість 1 500 грн; підготовка та направлення додаткових письмових пояснень в цивільній справі №688/1544/23 - 4 год. вартість 4 000 грн, витрати на участь судового експерта в судових засіданнях вартість 750 грн; участь у судових засіданнях в цивільній справі (п.п.1.2. Додаткової угоди до договору про надання правової допомоги №03-07/2023 від 03.07.2023р.) вартість 8 400 грн, а всього 21650 грн.
3.Застосовані норми права.
Відповідно до ч. 12 ст. 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України розподіл судових витрат зазначається у резолютивній частині рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в т.ч. належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Розмір таких витрат має бути співмірним з складністю справи, складністю та обсягом наданих послуг, затраченим адвокатом часом на надання таких послуг, а також ціною позову.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Положення частин першої та другої статті 141 ЦПК України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя N R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
4.Оцінка суду.
До розрахунку судових витрат долучено акт наданих послуг, що надає суду можливість перевірити складність та терміновість виконаної роботи (послуги), її обсягу, часу, який необхідно витратити адвокату для виконання доручення клієнта.
З огляду на те, що представник третьої особи довів обґрунтовані підстави для стягнення компенсації витрат на правничу допомогу, суд вважає, що наявні підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, керуючись критеріями, що визначені частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
У даному випадку суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, згідно з якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
З матеріалів справи слідує, що представник третьої особи брав участь у судових засіданнях, подавав до суду письмові пояснення на позовну заяву, додаткові пояснення, а також клопотання про призначення експертизи; знайомився з матеріалами справи.
Суд враховує, що заявник просить стягнути витрати на підготовку та подання додаткових пояснень в розмірі 4000 грн.
Згідно з ч. 5 ст. 174 ЦПК України подання таких додаткових пояснень не було необхідним для цієї справи. Крім того, зі змісту цих додаткових пояснень представника третьої особи від 10.01.2024 слідує, що ним фактично ставилося питання про розподіл судових витрат.
Однак така заява про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (Постанова Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).
Також суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для компенсації витрат на участь судового експерта в судових засіданнях у сумі 750 грн, оскільки вказані витрати законом не відносяться до правничої допомоги, яка надається адвокатом внаслідок здійснення ним адвокатської діяльності.
Отже, дослідивши надані докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, з урахуванням заперечень представника позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь третьої особи витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в розмірі 16900 грн, що відповідатиме критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, які покладаються на позивача, оскільки його позов задоволено частково, а третя особа заперечувала заявлені позовні вимоги.
В іншій частині у задоволенні заяви слід відмовити.
Вимоги ч. 1 ст. 134 ЦПК України не поширюються на третіх осіб, оскільки вони не є стороною цивільного процесу.
Неподання доказів фактичного понесення судових витрат не є підставою для відмови у їх відшкодуванні, якщо підтверджено наявність обов'язку їх сплатити (постанова ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в сумі 16 900 (шістнадцять тисяч дев'ятсот) грн.
У решті заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.04.2024.
Суддя Алла ЦІДИК