Справа №672/458/24
Провадження №2-о/672/32/24
29 квітня 2024 року м. Городок
Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Пономаренко Л.Е., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування особи на утриманні,
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою в якій просив суд встановити факт перебування на його утриманні малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є сином його дружини від попереднього шлюбу. Вказану заяву обґрунтовував тим, що малолітній ОСОБА_2 проживає в його сім'ї, він займається його вихованням та утриманням, а тому просив суд встановити вищевказаний факт.
Розглянувши матеріали заяви, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (окрім тих, що визначені ч.1 ст. 315 ЦПК України), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Судом встановлено, що заявник звернувся до суду з вимогою про встановлення факту перебування на його утриманні малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, питання утримання малолітніх, неповнолітніх дітей, врегульовані положеннями Сімейного кодексу України. Так, положення ст. 268 СК України визначають, у вітчима (мачухи), обов'язок по утриманню малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, виникає лише у разі, коли в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Отже, питання утримання дітей до 18 років, унормовано саме положеннями СК України, відповідно до положень якого саме батьки (мати та батько) зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно, у заявника, як вітчима малолітнього ОСОБА_2 , обов'язок по утриманню виникає лише за умов визначених ст. 268 СК України, тобто за умовив відсутності у дитини батьків, дідів, бабів, а неможливості цих осіб, саме з поважних причин, надавати дитині належне утримання.
Отже, суд приходить до висновку, що факт, про встановлення якого просить заявник, не породжує для нього жодних особистих немайнових чи майнових прав, не підтверджує наявності чи відсутності неоспорюваних прав, що є завданнями окремого провадження.
Заявник обґрунтовує необхідність встановлення зазначеного факту бажанням, щоб дитина мала права на рівні з його біологічними дітьми, в тому числі на встановлені пільги та грошову підтримку від держави та вирішенням питань щодо проходження військової служби у Збройних силах України.
Що стосується першого питання, слід зазначити, що пільги та грошова підтримка від держави передбачені діючим законодавством України, в тому числі й коло осіб, яким така підтримка надається і не може бути змінено рішенням суду. Окрім того, право на таке звернення має сама особа або його законний представник, вітчим не є законним представником дитини.
Що стосується встановлення факту утримання «для вирішення питань щодо проходження військової служби у Збройних силах України, суд вважає, що заявник просить встановити факт не з метою підтвердження особистих немайнових чи майнових прав, а з метою демобілізації в умовах воєнного стану в розумінні ст.26 п.4 пп.2г Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Разом з тим, це питання не є питаннями, що підлягають вирішенню в окремому провадженні, а стосуються виконання конституційного обов'язку громадянина України, виникають у сфері публічно-правових відносин.
Враховуючи вищевикладене, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Беручи до уваги викладене, керуючись ч.4 ст. 315 ЦПК України, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження.
Керуючись ст.ст. 187, 293-294 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування особи на утриманні, роз'яснивши заявнику його право на звернення до суду із позовною заявою за правилами загального позовного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили в момент підписання її суддею.
Суддя Л.Е.Пономаренко.