Справа № 462/1142/24
Провадження № 2/466/1316/24
29 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді Зими І.Є.
секретаря судового засідання Колодій Я.П.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні , в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
05.03.2024р. до Шевченківського районного суду м. Львова, із Залізничного районного суду м. Львова, за територіальною підсудністю, надійшла вищевказана позовна заява. Позивач просить суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача коштів згідно розписки про виконання зобов'язання, інфляційних втрат, 3% річних від простроченої суми та судових витрат, на загальну суму 82 321 грн. 20 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що 21.01.2023р. відповідач ОСОБА_2 скоїв ДТП, завдавши позивачу матеріальної шкоди в розмірі 75 000 грн. Оскільки винуватець пригоди не в змозі був одразу виплати вказану суму, сторони 09.02.2023р. склали боргову розписку про повернення коштів, шляхом сплати щомісячно по 7 500 грн. Однак, після того відповідач почав уникати зустрічей, не відповідає на телефонні дзвінки, чим свідомо уникає виконання своїх зобов'язань. Станом на день звернення до суду, відповідач жодних коштів не повернув, що змушує позивача звернутись до суду. Крім суми основного боргу, просить стягнути з відповідача, в силу ст. 625 ЦК України, 3 % річних від простроченої суми, що становить 2 250 грн, суму втрат від інфляції в розмірі 3 825, а також судові витрати.
Провадження у справі відкрито 06.03.24р., розгляд справи призначено в спрощеному позовному провадженні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, зіславшись на викладені в заяві обставини та факти, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилась з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялась про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подав відзив на позовну заяву.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.02.2023р. позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 склали боргову розписку на суму 75 000 грн.
Із розписки вбачається, що відповідач 21.01.2023 року у м. Львові, керуючи транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , був неуважним, не врахував дорожньої обстановки та скоїв ДТП, завдавши ОСОБА_1 матеріальної шкоди на суму 75 000 грн., яку він зобов'язався відшкодувати, сплачуючи позивачу щомісячно по 7 500 грн.
Боргова розписка відповідно до правових позицій ВС є документом, що підтверджує боргове зобов'язання за договором позики. В ній повинні міститися умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.2 ст. 1047 ЦК України).
Відповідно до боргової розписки в матеріалах справи (а.с. 5), відповідач зобов'язався повернути позивачу позичені кошти, шляхом здійснення щомісячних платежів по 7500 грн., до 31.12.2023р.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Слід також відзначити, що при розгляді справи № 6-63 цс 13 Верховний Суд України 18 вересня 2013 року зробив правовий висновок про те, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Таким чином, заборгованість відповідача за борговою розпискою залишається непогашеною і становить 75 000 грн. і підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.
При цьому суд враховує вимоги ст. 625 ЦК України, - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, окрім осново боргу, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних від простроченої суми, що становить 2 250 грн. та сума втрат від інфляції в розмірі 3 825 грн.
Аналізуючи викладене та беручи до уваги те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення коштів, суд вважає підставними позовні вимоги про стягнення з відповідача неповернутої суми боргу , 3 % річних та інфляційних втрат, 35 грн. комісії за банківські послуги, а також, в силу ст. 141 ЦПК України, - 1211,20 грн. судового збору, а загалом 82 321,20 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 82, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273 , 280-282 ЦПК України, ст.ст. 11, 203, 526, 527, 530 , 1046, 1047 ЦК України, суд ,-
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) грн., 00 коп. боргу за розпискою про повернення коштів від 09.02.2023р., 3 % річних в сумі 2 250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) грн. 00 коп., інфляційні втрати в сумі 3 825 (три тисячі вісімсот двадцять п'ять) грн. 00 коп., 35 (тридцять п'ять) грн. 00 коп. комісії за банківські послуги, а всього 81 110 (вісімдесят одну тисячу сто десять) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Суддя І. Є. Зима