Іменем України
25 березня 2024 року м. Одеса
Справа № 521/18673/22
Провадження № 2/521/296/24
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Федорова А.В.,
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1
Представник - ОСОБА_2
Відповідач - ОСОБА_3
Представник - Розенбойм Ю.О.
Третя особа - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Єлькін О.М.
Третя особа - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Андронакі Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Єлькіна Олексія Миколайовича, Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Андронакі Наталії Григорівни про визнання заповіту недійсним, -
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Єлькіна Олексія Миколайовича, Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Андронакі Наталії Григорівни, за яким просить визнати недійсним заповіт від 29.07.2021 року, складений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Єлькіном Олексієм Миколайовичем за реєстровим №755, та стягнути з відповідача вартість судових витрат, а саме судовий збір, витрати на правову допомогу та проведення експертиз, посилаючись на такі обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцем першої черги є позивач - ОСОБА_1 .
Звернувшись до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Котової Олени Вікторівни з питання оформлення спадщини ОСОБА_4 з'ясував, що приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Андронакі Наталією Григорівною вже відкрито спадкову справу №69202197 за заявою спадкоємця за заповітом, відповідачки, ОСОБА_3 .
Таким чином стало відомо, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , склав заповіт 29.07.2021 року на користь відповідача, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Єлькіном Олексієм Миколайовичем. Для позивача зазначені обставини були справжньою несподіванкою, оскільки батько постійно хворів, ввів себе неадекватно, приймав рецептурні ліки, сильні знеболюючи та помер через хворобу легень.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мав вади здоров'я, а саме захворювання легень, періодично лікувався в КНП «МЛ№ 8», у лікаря ОСОБА_5 , у період січень, липень, жовтень 2021 року, лютий, березень, липень 2020 року, також у 2019 та 2018 роках.
За повідомленням приватного нотаріуса Андронакі Наталії Григорівни, заповіт складений у рівних частках на користь позивача та відповідача.
Позивач вважає, що вказаний заповіт є недійсним, оскільки у цей період його складання спадкодавець хворів, ввів себе неадекватно, приймав ліки, що впивавали на його свідомість, також відповідач здійснювала психологічний тиск, внаслідок чого покійний не міг оцінювати оточуючі події, усвідомлювати та керувати своїми діями, а тому його волевиявлення не було вільним і не відповідало його волі, оскільки за життя він заявляв про те, що все своє майно заповідає єдиному сину ОСОБА_1 . Тому, позивач, вимушений звернутися з цим позовом за захистом своїх законних прав та інтересів.
Представник ОСОБА_3 адвокат Розенбойм Юрій Олександрович надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити та судові витрати покласти на позивача, посилаючись на таке.
Позивач вводить суд в оману стосовно отримання інформації про наявність заповіту покійного ОСОБА_4 від 29 липня 2021 року від приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Котової Олени Вікторівни при зверненні до неї «з питань прийняття спадщини».
Насправді, факт наявності заповіту та його зміст був відомий позивачу з особистого спілкування з відповідачем та її дочкою - ОСОБА_6 . В ході цього спілкування сторони у справі обговорювали питання продажу успадкованого майна, а також його використання до моменту продажу. В ході цього спілкування позивач не висував жодних заперечень щодо волі його померлого батька, зафіксованої у заповіті, йому було добре відомо, що його батько (спадкодавець) протягом багатьох років проживали разом. Наведений факт, окрім того, що він достеменно відомий самому позивачу, підтверджений даними фотофіксації (фотокартками), що додаються до цього відзиву, а також буде підтверджений показами свідків.
З огляду на викладене, складання померлим заповіту на користь відповідача, з яким він проживав багато років, та свого сина від попереднього (позаминулого) шлюбу (позивач) - є цілком логічним та очевидним. Одночасно із цим, для максимально повного висвітлення стосунків між сторонами у справі, треба зазначити, що позивач та його родина (дружина та дитина) так і не стали спільною родиною для спадкодавця та відповідача. Позивач та його родина, після приїзду до України із російської федерації, дуже рідко бували вдома у спадкодавця та відповідача до 2021 року (лише по окремих святах), не опікувалися та не турбувалися життям спадкодавця. Натомість, у листопаді 2021 року, за кілька місяців до смерті спадкодавця, позивач та його дружина перевезли спадкодавця до себе на час зими у зв'язку із поганим станом опалення в будинку, де спадкодавець проживав, що було шкідливо для його здоров'я. Замість цього, позивач та його дружина залишили вирішення більшості побутових питань, пов'язаних із доглядом за спадкодавцем, на відповідача, включаючи прасування білизни (привозили відповідачу для прасування). Наведені факти наводяться на спростування голослівних доводів позивача про те, що нібито «відповідачка здійснювала психологічний тиск, внаслідок чого покійний не міг оцінювати оточуючі події, усвідомлювати та керувати своїми діями, а тому його волевиявлення не було вільним і не відповідало його волі...».
Вказане твердження, окрім того, що не підтверджено жодними доказами, спростовується тим фактом, що спадкодавець 4 останніх місяця життя проживав з позивачем, а отже - будь-який примус міг бути здійснений щодо його волі та волевиявлення міг бути здійснений виключно позивачем. Зазначені вище факти, в разі їх заперечення позивачем, будуть підтверджені показами свідків. Також, при обговорюванні питань виконання заповіту, позивач та його дружина, не заперечуючи факт існування заповіту та його зміст, декілька разім «між слів» зазначали, що вже кілька разів «отсуживали» майно через суд, та краще всі питання вирішувати «миром». У подальшому, позивач припинив спілкування з відповідачем, а після цього адвокат відповідача, в порядку супроводження процесу спадкування, дізнався на сайті Малиновського районного суду м. Одеси про існування даної цивільної справи. При цьому, після смерті спадкодавця, позивач та його дружина змінили замок на калитці будинку, де проживали спадкодавець з відповідачем, та не пускають її до цього будинку. Також, позивач стверджує, що для нього існування та зміст заповіту «були справжньою несподіванкою, оскільки батько постійно хворів, вів себе неадекватно, приймав рецептурні ліки, сильні знеболюючі та помер через хворобу легень». За наведених вище обставин, а саме - проживання спадкодавця з позивачем кілька останніх місяців життя - позивач мав всі можливості запитати батька про його спадкову волю, а якщо спадкодавець так і не повідомив позивача про існування заповіту, то це лише свідчить про низький рівень довіри спадкодавця до позивача. Також, відповідач категорично відкидає твердження позивача про нібито неадекватну поведінку спадкодавця.
Фактично, з усіх доводів позовної заяви, відповідає дійсності лише інформація щодо дати складання заповіту, дати смерті спадкодавця. Кола спадкоємців за заповітом, та факту проходження спадкоємцем лікування (що жодним чином не впливало на його здатність розуміти значення своїх дій та керувати ними на час складання заповіту). Наведені вище факти відповідач визнає та не заперечує, інші доводи позивача відповідачем не визнаються та відкидаються як такі, що не відповідають дійсності, є неправдивими.
Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 надав до суду відповідь на відзив, та зазначив, що відзив містить неправдиві відомості та інформацію, жодні доводи не заслуговують на увагу, відповідачем не спростовано доводи позивача у справі.
Ухвалою суду від 24 квітня 2024 року було призначено судово-психіатричну експертизу.
10 січня 2024 року до суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 776 від 20.12.2023 року.
Ухвалою суду від 12 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
26 березня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Тищенко Станіслав Юрійович подав до суду клопотання про призначення повторної експертизи.
04 квітня 2024 року до Одеської філії судово-психіатричної експертизи Державної установи «Інститут психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» було направлено лист для уточнення питань, викладених в клопотанні про призначення повторної судової експертизи.
09 квітня 2024 року з Одеської філії судово-психіатричної експертизи Державної установи «Інститут психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» надійшла відповідь стосовно технічної помилки у висновку судово-психіатричного експерта № 776 від 20.12.2023 року.
У судовому засіданні 25 квітня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Тищенко Станіслав Юрійович заявив про залишення його клопотання про призначення повторної психіатричної експертизи без розгляду.
Протокольною ухвалою суду від 25 квітня 2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тищенко Станіслава Юрійовича про призначення повторної психіатричної експертизи залишено без розгляду
Третя особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Єлькін Олексій Миколайович надав до суду лист про розгляд справи за його відсутності, оскільки відсутня юридична заінтересованість нотаріуса в результатах вирішення справи судом.
Третя особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Андронакі Наталія Григорівна надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, дослідивши висновок судово-психіатричного експерта, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову за таких підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 28 лютого 2022 року, запис №2671, та який був зареєстрований з 01 березня 1971 року за адресою: АДРЕСА_1 (довідка №П1-124371-ю/л від 12 серпня 2022 року про реєстрацію місця проживання/перебування фізичної особи на території м. Одеси), у зв'язку із чим відкрилась спадщина.
За життя ОСОБА_4 склав заповіт, який був посвідчений 29 липня 2021 року Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Єлькіним Олексієм Миколайовичем, зареєстрованого в реєстрі за № 755.
Відповідно до цього заповіту ОСОБА_4 заповідав належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, в рівних частках ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З матеріалів спадкової справи №8/2022, відкритої 05 березня 2022 року Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Андронакі Наталії Григорівни відносно майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , вбачається, що до майна померлого ОСОБА_4 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулись: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (син померлого), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 20 грудня 1978 року запис №1600, де батьком зазначений ОСОБА_4 ; та ОСОБА_3 , яка постійно проживала з померлим.
З листа Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Єлькіна Олексія Миколайовича від 14 липня 2022 року, вбачається, що заповіт від 29 липня 2021 року Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Єлькіним Олексієм Миколайовичем, зареєстрованого в реєстрі за № 755, не скасовувався.
У судових засіданнях були допитані свідки.
Свідок ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_7 , свідок ОСОБА_8 вказали, що стан здоров'я ОСОБА_4 впливав на його психічний стан.
Свідок ОСОБА_9 зазначила, що у поведінці ОСОБА_4 не було нічого дивного, проте в нього був дуже хворий та жив з дітьми.
Свідок ОСОБА_10 вказав, що ОСОБА_4 був у дуже важкому стані та практично не пересувався.
Свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 вказали, що стан ОСОБА_4 був задовільним, він розумів значення свої дій та був в адекватному стані.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2023 року у цій цивільний справі призначена судово-психіатрична експертиза, виконання якої доручено експертам Одеської філії судово-психіатричних експертиз державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» (вул. Академіка Воробйова, 9, м. Одеса, 65006).
На вирішення експертів було поставлено таке питання: - чи розумів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значення своїх дій та чи мав він можливість керувати ними (з урахуванням стану його здоров'я за встановленим діагнозом та застосуванням медичних препаратів для лікування) станом на дату складання (нотаріального посвідчення) заповіту від 29 липня 2021 року.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №776 від 20 грудня 2023 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час складання та підписання заповіту від 29.07.2021 року, на хронічний стійкий психічний розлад не страждав, у тимчасовому розладі або іншому хворобливому стані не перебував, тому за своїм психічним станом був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Стан його соматичного здоров'я із встановленим діагнозом не надавав суттєвого впливу на його когнітивні, емоційно-вольові, критичні функції, на здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Питання про вплив застосованих медичних препаратів для лікування соматичного
стану виходить за межі компетенції судово-психіатричного експерта.
Згідно з частиною першою статті 30 Цивільного кодексу України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Стаття 225 ЦК України визначає правові наслідки вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, зокрема, відповідно до частини першої цієї статті правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Дія вказаної статті поширюється на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін.
При цьому, як зазначає Верховний Суд підставою для визнання правочину недійсним згідно частини першої статті 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та керувати ними. Для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першою статті 225 ЦК України, може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними: - Постанова КЦС ВС від 29.12.2022 - № 127/9589/18 , - Постанова КЦС ВС від 13.12.2022 - № 272/355/19, - Постанова ОП КЦС ВС від 11.11.2019 - №496/4851/14-ц.
Наведена вище правова позиція Верховного суду є послідовною, усталеною, багаторічною та актуальною на час розгляду даної справи, відступи від неї відсутні.
Також, за правовою позицією Верховного Суду, сама по собі незгода позивача із волевиявленням спадкодавця на призначення свого спадкоємця не є підставою для визнання заповіту недійсним, без доведення обставин і підстав недійсності такого правочину, зокрема його складання з порушенням вимог щодо вільного волевиявлення: - Постанова КЦС ВС від 08.12.2022 - № 537/3711/20.
Згідно з ч. 1 ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Суд дійшов висновку, що підстави для визнання висновку судово-психіатричного експерта №776 від 20 грудня 2023 року недостатньо об'єктивним або недостатньо обґрунтованим, у суду відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
За викладених обставин, суд має у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 9 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження су справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2022 року застосовані заходи забезпечення позову, призупинено видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах спадкової справи №69202197, що перебуває в провадженні Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Андронакі Наталії Григорівни (65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 20/1 оф. 101).
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 13, 141, 263, 265, 267, 268, 272, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) за участю третіх осіб: Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Єлькіна Олексія Миколайовича, Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Андронакі Наталії Григорівни про визнання заповіту недійсним - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2022 року щодо призупинення видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах спадкової справи № 69202197, що перебуває в провадженні Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Андронакі Наталії Григорівни, дозволивши видачу свідоцтва про право на спадщину.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Суддя В.К.Гуревський
Рішення суду в повному обсязі складено 01 травня 2024 року.