Справа № 521/6456/24
Номер провадження:1-кс/521/1286/24
30 квітня2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса клопотання слідчого СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12024163470000323 від 23.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України,
Слідчий СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12024163470000323 від 23.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділенням ВП №3 ОРУП №1 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024163470000323 від 23.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.04.2024 року у період часу з 04:30 по 05:30 шляхом пошкодження скла вхідної двері, гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таємно проник до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з метою заволодіння майном магазину.
Так, 23.04.2024 в період часу з 06 год. 27 хв. по 07 год. 30 хв. було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в приміщенні магазину «Продукти», під час якого було виявлено та вилучено: 10 пачок сигарет марки «Парламент Аква», 10 пачок сигарет марки «Прима Люкс», 10 пачок сигарет марки «МонтеКарло», 5 пачок сигарет «Вест», 5 пачок сигарет «Прилуки», коньяк «Коблево» в кількості 3-х пляшок, чотири палки ковбаси.
Постановою слідчого від 23.04.2024 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Підставою для накладення арешту на майно, відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України є збереження речових доказів.
Слідчий ОСОБА_3 надав до суду заяву, відповідно до змісту якої просив здійснити розгляд клопотання за відсутності його та прокурора.
Власник майна ОСОБА_6 в судове засідання не прибула, надала до суду заяву, відповідно до змісту якої, просила розгляд клопотання здійснити за її відсутності, клопотання слідчого підтримала в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суть клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
На підставі викладеного та враховуючи, що слідчий своєчасно звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, у зв'язку з чим, слідчий суддя, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно. Отже, наведеною вимогою законодавства передбачено зазначення в ухвалі слідчого судді лише заборони та обмеження щодо розпорядження або користування майном, тому слідчий суддя із врахуванням вимог клопотання слідчого про арешт майна із забороною розпорядження та відчуження, приходить до висновку про зазначення в ухвалі слідчого судді заборони розпорядження майном, оскільки відчудження відноситься до розпорядження майном.
Щодо вирішення питання про передачу на відповідальне зберігання вилученого майна, під час досудового розслідування не відноситься до компетенції слідчого судді та вирішується слідчим, прокурором, оскільки розгляд цього питання відноситься до компетенції органу досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке під час огляду місця події 23.04.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено, а саме: 10 пачок сигарет марки «Парламент Аква», 10 пачок сигарет марки «Прима Люкс», 10 пачок сигарет марки «МонтеКарло», 5 пачок сигарет «Вест», 5 пачок сигарет «Прилуки», коньяк «Коблево» в кількості 3-х пляшок, чотири палки ковбаси.
Заборонити розпоряджатись зазначеним майном до прийняття рішення по кримінальному провадженню.
Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1