Справа № 507/843/24
Провадження № 2/507/220/2024
"01" травня 2024 р. Суддя Любашівського районного суду Одеської області Дармакука Т.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до заінтересованої особи: Біляївський відділ ДРАЦС у Одеському районні Одеської області ПМУ Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення факту батьківства,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шуляк Р.В. звернувся до суду з позовом про встановлення факту батьківства. В позові представник позивача просив встановити факт батьківства, а саме, що батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час несення служби в лавах ЗСУ. Також просив зобов'язати Біляївський відділ ДРАЦС у Одеському районні Одеської області ПМУ Міністерства юстиції (м.Одеса) внести зміни до свідоцтва про народження ОСОБА_2 , яке повторно видано Малиновським відділом ДРАЦС у місті Одеса ПМУ Міністерства юстиції (м.Одеса) народження ОСОБА_2 , а саме: змінити запис у графі «Батько» з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175 ЦПК України, а тому ухвалою суду від 23 квітня 2024 року була залишена без руху відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України .
Заявнику встановлено строк для усунення недоліків, а також було роз'яснено, що у разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та буде йому повернута.
Строк для усунення недоліків закінчився 29 квітня 2024 року.
В ухвалі зазначено, що недоліки слід усунути шляхом подання позовної заяви в новій редакції, із усуненням недоліків , зазначених в даній ухвалі та додати копії позову та копії всіх матеріалів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб (ст.177 ЦПК України.
На виконання вимог ухвали від 23 квітня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шуляк Р.В. надіслав на електронну пошту суду позовну заяву в новій редакції, в якій зазначено перелік документів, що додані до позову в кількості 16 документів, проте додано лише 1 документ.
Відповідно ч. 2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником.
У судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (частина перша статті 14 ЦПК України).
За приписами частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
З огляду на наведене адвокат зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Пунктами 15, 44 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний підпис - це електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.
Згідно з пунктом 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (пункт 26 вказаного Положення).
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
За таких обставин адвокат Шуляк Р.В.. міг подати заяву на усунення недоліків до суду в письмовій формі або в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд» з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням електронного підпису.
Проте, позовна заява в новій редакції, надіслана адвокатом Шуляком Р.В., не містить відомостей про її підписання електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву із використанням підсистеми «Електронний суд», що позбавляє суд можливості встановити дотримання вимог щодо обо'язкового підписання процесуального документа особою, яка його подає, та свідчить про використання представником позивача не передбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення із заявою до суду.
Оскільки заява про усунення недоліків, надіслана адвокатом Шуляком Р.В., не містить доказів її підписання у порядку та спосіб, які встановлені процесуальним законом, крім того, до позову не надано докази, які зазначені в переліку документів доданих до позову, а отже враховуючи зазначені обставини, представник позивача недоліки, зазначені в ухвалі не усунув.
Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч.6 ст.185 ЦПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що позивач вимоги ухвали від 23 квітня 2024 року не виконав, недоліки не усунув, позовна заява підлягає поверненню як неподана, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст.ст.185, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до заінтересованої особи: Біляївський відділ ДРАЦС у Одеському районні Одеської області ПМУ Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення факту батьківства - повернути особі, яка її подала.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.П. Дармакука