Справа № 947/7657/24
Провадження № 2-з/947/366/24
01.05.2024 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі - Матвієвої А.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа: державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Сальнікова Зоя Василівна, про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
07.03.2024 року до Київського районного суду м. Одеси, через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа: державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Сальнікова Зоя Василівна, про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, в якій позивачка просить суд:
- встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент її смерті;
- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру загальною площею 31 кв.м., з яких житлова площа - 17,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.
07.02.2024 року та 12.03.2024 року представником позивача додатково надано до позову документи на підтвердження скерування копії позовної заяви з додатками до неї іншим учасникам справи.
Суддею було встановлено, що позовна заява відповідає вимогам встановленим ст. 175-177 ЦПК України. Підстави для залишення позовної заяви без руху або відмови у відкритті провадження, визначених у ст. 185, 186 ЦПК України, відсутні.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси Калініченко Л.В. від 13.03.2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.
01.05.2024 року до суду від представника позивача в електронній формі через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про витребування доказів, в якому останній просить суд витребувати:
- з Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса матеріали спадкової справи №1434/2021, заведеної до майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- з Комунального підприємства «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» Одеської міської ради інформаційну довідку щодо власників нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 .
В обґрунтування клопотання представник позивача посилається на те, що заявлені до витребування докази за необхідні для доведення належними доказами доводи викладені стороною позивача в обґрунтування заяви, а також буде сприяти повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи.
У підготовче судове засідання 01.05.2024 року сторони не з'явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином.
Разом з тим, до суду від представника позивачки надійшла заява про підтримання вказаного клопотання про витребування доказів та його розгляд за відсутності представника.
Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили.
Судом було ухвалено здійснити розгляд клопотання представника позивача про витребування доказів у підготовчому судовому засіданні за відсутності сторін по справі.
Дослідивши подане до суду клопотання, матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У відповідності до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Судом враховується, що мета процесуального механізму витребування доказів є допомогти сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, що підтверджується обов'язком особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, долучити до нього відомості про неможливість отримання таких доказів особисто.
При цьому Європейський суд зауважив, що національні суди, застосовуючи процесуальні норми, повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
Приймаючи предмет та підстави позову, суд вважає, що заявлені до витребування докази стосуються предмету розгляду в цій справі.
Судом враховується, що заявлені до витребування докази належать до інформації з обмеженим доступом, оскільки належать до обмеженого доступу, у тому числі нотаріальної таємниці, а їх надання можливе виключно у передбачених законом випадках.
З урахуванням вищевикладеного, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі, з метою економії процесуального часу, оскільки докази, які просить витребувати позивач стосуються предмета спору, є необхідними для ухвалення законного та обґрунтованого рішення по даній справі, суд вважає клопотання частково обґрунтованим та підлягаючим до часткового задоволення, шляхом витребування з Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса належним чином завірених копій матеріалів заявленої до витребування спадкової справи, оскільки представником не доведено та не обґрунтовано доцільність та необхідність витребування у нотаріуса оригіналів цих матеріалів, що може призвести до обмеження та перешкоджання нотаріусу здійснювати відповідні дій в межах зазначеної спадкової справи.
Щодо вимоги представника позивача про витребування доказів з Комунального підприємства «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» Одеської міської ради, суд вважає також в цій частині клопотання підлягаючим до часткового задоволення, шляхом витребування інформації щодо власників нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , станом на 31.12.2012 року, оскільки інформаційні довідки формуються за допомогою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який почав діяти з 01 січня 2013 року, до розпорядників якого Комунальне підприємство «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» Одеської міської ради не належить, а позивач не позбавлений самостійного права отримати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який містить інформацію щодо нерухомого майна починаючи з 01 січня 2013 року.
Частиною 11 статі 84 ЦПК України визначено, зокрема, що в ухвалі про витребування доказів суд вирішує питання забезпечення чи попередньої оплати витрат осіб, пов'язаних із поданням відповідних доказів.
Враховуючи наведене, суд покладає витрати, пов'язані з витребуванням доказів по цьому судовому рішенні, у разі їх наявності, на заявника клопотання - ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 84 ЦПК України, суд,
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів - задовольнити частково.
Витребувати з Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи №1434/2021, заведеної до майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Витребувати з Комунального підприємства «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» Одеської міської ради інформацію про власників, з зазначенням даних про особу/-и (фізичну та/або юридичну) щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , з зазначенням підстав набуття права власності, станом на 31.12.2012 року.
У задоволенні решти вимог клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів - залишити без задоволення.
Витрати пов'язані з виконанням ухвали суду покласти на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Копію ухвали для виконання направити до Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса та Комунального підприємства «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» Одеської міської ради.
Роз'яснити суб'єкту виконання ухвали суду, що у разі неможливості подати витребувані докази до суду, необхідно повідомити суд про неможливість подати докази із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суд про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, передбачену законом, у тому числі суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий Калініченко Л. В.