1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7199/22 1-кп/335/257/2024
24 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду у м. Запоріжжя, клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.317 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082060000875 від 01.08.2022, -
У провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, на стадії судового розгляду, перебуває кримінальне провадження № 12022082060000875 від 01.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.317 КК України.
24.04.2024 процесуальним прокурором ОСОБА_3 подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , яке мотивовано тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , у ході судового розгляду, неодноразово не з'являвся у судові засідання, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, про поважність причин своєї неявки до суду не повідомляв, що унеможливлює своєчасний судовий розгляд кримінального провадження. Неодноразово до обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано примусовий привід. Стороною публічного обвинувачення встановлено наявність в діях ОСОБА_4 ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КК України. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до п'яти років. Незважаючи на те, що по кримінальному провадженню зібрано достатньо доказів, які підтверджують вину ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, останній до суду не з'являється, тим самим намагається уникнути кримінальної відповідальності. Вищезазначене також підтверджує наявність ризику переховування від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Окрім зазначеного, ОСОБА_4 не працевлаштований, не має жодного джерела доходу, постійно зловживає спиртними напоями, переховується від суду, що може свідчити про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення інших кримінальних правопорушень. Застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, оскільки характер його поведінки свідчить про можливі наміри переховуватись від суду та вчиняти нові злочини.
У судовому засіданні прокурор клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 підтримала, на підставах викладених у ньому та просить обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та вважають за можливе обрати більш м'який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали судового провадження в межах вирішуваного питання, суд дійшов такого висновку.
Частиною 1 статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Виходячи з аналізу правових норм кримінального процесуального законодавства, виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочині у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, яке є нетяжким злочином.
Вказане кримінальне провадження перебуває у провадженні суду з 08.11.2022, та відкладається у зв'язку із систематичною неявкою обвинуваченого ОСОБА_4 у судові засіданні, який належним чином повідомляється про дату та час судового засідання.
У ході судового розгляду, судом неодноразово постановлені ухвали про примусовий привід обвинуваченого ОСОБА_4 у судові засідання, до яких останнього доставлено працівниками поліції, та по закінченню судового засідання йому вручалися судові повістки під розписку, однак у наступні засідання обвинувачений ОСОБА_4 знову не з'являвся, поважність причин неявки суду жодного разу не повідомив, що тягнуло за собою відкладення розгляду вказаного кримінального провадження та вжиття відповідних заходів (примусовий привід).
Крім того, ухвалою суду від 16.04.2024, за клопотанням процесуального прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 було оголошено у розшук, у зв'язку з ухилення від явки до суду, без поважних причин, та зупинено до його розшуку.
Отже, така поведінка обвинуваченого свідчить про несерйозне ставлення та систематичне порушення процесуальних обов'язків, покладених на обвинуваченого чинним законодавством України, за порушення яких настають відповідні наслідки. Вказане свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 не має офіційного доходу, оскільки не працевлаштований, та не вчиняє жодних дій щодо працевлаштування, не одружений, веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, у судові засідання з'являвся з ознаками алкогольного сп'яніння, за адресою свого постійного місця проживання мешкає один, злочин, який йому інкримінується вчинено за його місцем мешканням.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, з огляду на що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слід задовольнити, та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у пункті 35 рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим тримання обвинуваченого під вартою.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинило загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави раніше не обирався, злочин не є особливо тяжким, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину встановлюється розмір застави від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість злочину та специфіку злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , у зв'язку з чим, слід визначити заставу у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із розрахунку 3 028,00 гривень), оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Визначаючи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує положення ч.1 ст.197 КПК України, та вважає за необхідне встановити строк до 22.06.2024, який обраховувати з 24.04.2024, взявши обвинуваченого ОСОБА_4 під варту у залі суду.
Керуючись ст.ст. 331, 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з 24 квітня 2024 року до 22 червня 2024 року включно.
Одночасно встановити розмір застави у межах 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 30 280,00 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок: Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області, номер розрахунку (IBAN) UA: 378201720355249002000001205, ДКСУ м. Київ, код отримувача ЄДРПОУ 26316700, МФО 820172, призначення платежу - застава ОСОБА_4 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа).
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу суду.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 чи іншому заставодавцю відмінному від підозрюваного, обов'язки, що покладаються у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Визначити строк дії ухвали до 22.06.2024 включно.
Обвинуваченого ОСОБА_4 взяти під варту у залі суду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки та порядку передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Суддя ОСОБА_1