308/7549/24
01 травня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши матеріали справи, що надійшли від НОМЕР_1 прикордонного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Сполучених Штатів Америки Колберт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження США, місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ №012860 від 20.04.2023, згідно з яким о 18 год. 40 хв. 20.04.2024 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Чоп (Тиса)» на виїзд з України прибув громадянин, який на паспортний контроль пред'явив закордонний паспорт громадянина США, виданий на ім'я ОСОБА_2 від 20.10.2016. В ході перевірки паспортного документу у прикордонного наряду «Перевірка документів» виникли сумніви щодо його дійсності. За результатами перевірки та проведення фільтраційно-перевірочних заходів було встановлено наступне, що закордонний паспорт має ознаки часткової підробки: світіння інформаційної сторінки графічних малюнків та написів в УФЛ променях відрізняються від оригіналу; наявні залишки клею на прошивній нитці; машино зчитувальна зона розміщена нижче встановленого зразку; інформаційна сторінка по кольору та товщині не відповідає встановленому зразку; відсутній нечитабельний мікротекст. Тобто, вищезазначений громадянин вчинив спробу незаконного перетині державного кордону по недійсному паспортному документу. Своїми діями порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», тобто скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи судом обізнаний згідно з даними протоколу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого щодо них судового провадження.
Враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 статті 204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» передбачено порядок перетинання державного кордону. Так, зокрема, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку. Статтею 12 вказаного закону передбачено, зокрема, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
На доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №012860 від 20.04.2024; протокол про адміністративне затримання від 20.04.2024; протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 20.04.2024; рапорт ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 20.04.2024 про виявлення факту часткової підробки документа ОСОБА_2 , заяву на здійснення поглибленої перевірки документа від 20.04.2024, висновок за результатами здійснення поглибленої перевірки документа про недійсність документа з ознаками можливої підробки, а саме: світіння інформаційної сторінки графічних малюнків та написів в УФЛ променях відрізняються від оригіналу; наявні залишки клею на прошивній нитці; машино зчитувальна зона розміщена нижче встановленого зразку; інформаційна сторінка по кольору та товщині не відповідає встановленому зразку; відсутній нечитабельний мікротекст; присутні залишки клею та внутрішній сторінці бланку документа вздовж прошивної ниті, фото таблиця зі зразком паспорту США та ознак можливої підробки, пояснення ОСОБА_2 від 20.04.2024 про подорожування по Україні, благодійність, отримав паспорт 8 років тому, проїхав з ним по Європі, не розуміє, в чому підробка, допомагає людям.
До матеріалів справи на доведення недійсності документа додано висновок за результатами здійснення поглибленої перевірки документа про недійсність документа з ознаками можливої підробки, яким стверджується про ознаки можливої підробки, при цьому не додано висновок експерта з даного питання, яке потребує спеціальних знань у даній галузі. Поданий документ містить припущення про можливу підробку, а не твердження про підробку документа.
Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи подані суду докази, якими не доведено належними і допустимими доказами склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП у діях ОСОБА_2 , відповідно до п. 1 ст. 247 КУПАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 204-1, 247, 283, 284, 287- 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 204-1 КУпАП відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Закарпатської області І.В. Логойда