Справа № 308/14603/23
1-кс/308/2221/24
01 травня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному проваджені за а №12023071170000633 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням в якому просить скасувати арешт на належне ОСОБА_3 майно, яке було вилучено 23.08.2023 року в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, що мало місце на автомобільній дорозі М-08, 1+220 км., а саме: транспортний засіб марки «CITROEN», моделі «C-ELYSEE», д.н.3. НОМЕР_1 , який поміщено на спец. майданчик відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 55.
Клопотання обґрунтовує тим, що Слідчим відділом відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №12023071170000633 від 23.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
23.08.2023 року в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, що мало місце на автомобільній дорозі М-08, 1+220 км., було виявлено та вилучено транспортний засіб марки «CITROEN», моделі «C-ELYSEE», д.н.з. НОМЕР_2 , який поміщено на спец. майданчик відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 55, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 є ОСОБА_3 .
30.08.2023 року ухвалою слідчої судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 (справа №308/14603/23) на вищевказаний транспортний засіб накладено арешт.
29.12.2023 року заступником начальника СВ відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12023071170000633 від 23.08.2023 року у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України.
Разом з цим, 08.09.2023 року ОСОБА_3 повністю відшкодовано заподіяну в наслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди матеріальну та моральну шкоду потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Представник власника майна зазначає, що станом на сьогодення в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба, а обмеження права власності ОСОБА_3 на транспортний засіб, позбавляє його засобу для пересування, що вкрай негативно позначується на можливості здобувати собі засоби на прожиття з урахуванням його стану здоровця та отриманих під час ДТП множинних тілесних ушкоджень.
Власник майна ОСОБА_3 та представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином. Проте, 18.04.2024 року представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 подав заяву, згідно якої просить провести розгляд клопотання про скасування арешту на майно без їх участі та зазначає, що клопотання підтримують в повному обсязі.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. 23.04.2024 року подав заяву, згідно якої просить розглянути клопотання без участі сторони обвинувачення. При цьому повідомляє, що вказане кримінальне провадження закрите 29.12.2023 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям учасників судового провадження фіксування кримінального провадження в суді технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Із змісту ч.1 ст.170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч.1 ст.174 ЦПК України).
Поряд з цим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст.174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
При розгляді клопотання встановлено, що слідчим відділення відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12023071170000633 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 серпня 2023 року справа 308/14603/23 (1-кс/308/3823/23) клопотання прокурора задоволено частково. Накладено арешт на майно, вилучене 23.08.2023 року в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме на тимчасово вилучений транспортний засіб марки CITROEN», моделі «C-elysee», д.н.з. НОМЕР_4 , який поміщено на спец. майданчик відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 55, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 є ОСОБА_3 .
Постановою заступника начальника СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 від 29.12.2023 року кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071170000633 від 23 серпня 2023 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 Кримінального кодексу України,.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до ч.3 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції вимагає, щоб будь-яке втручання органів державної влади у володіння майном відбувалося згідно із законом: відповідно до другого речення першого абзацу цієї статті будь-яке позбавлення власності має здійснюватися «на умовах, передбачених законом»; другий абзац надає державам право здійснювати контроль за користуванням, вводячи в дію «закони».
Будь-яке втручання у мирне володіння майном має супроводжуватися процесуальними гарантіями, які надають відповідній фізичній чи юридичній особі обґрунтовану можливість звернутися зі своєю справою до компетентних органів державної влади для ефективного оскарження заходів, які становлять втручання у права, гарантовані цим положенням. Під час оцінки дотримання цієї умови необхідно здійснити комплексний розгляд відповідних судових та адміністративних процедур (рішення у справі «Лекіч проти Словенії», заява № 36480/07, пункт 95, від 11 грудня 2018 року).
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду №372/2904/17-ц від 15.05.2019 року арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Із закриттям кримінального провадження втрачається легітимна мета арешту майна як втручання у конвенційне право особи на мирне володіння ним - збереження речей і матеріальних цінностей для забезпечення можливості виконання завдань кримінального провадження.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі №727/2878/19 (провадження N 14-516цс19) у пункті 28-32 зроблені наступні правові висновки.
Частини третя та четверта статті 174 КПК України 2012 року регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження. Натомість у цій справі кримінальне провадження закрив постановою слідчий, який згідно з приписами КПК України 2012 року, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.
Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України 2012 року слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України 2012 року є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.
На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу. З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.
Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.
За таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість клопотання та наявність підстав для скасування вжитого заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, так як кримінальне провадження закрито, а тому відпала потреба у подальшому застосуванні арешту майна.
Керуючись вимогами ст. 2, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному проваджені за №12023071170000633 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,- задовольнити.
Скасувати арешт, накладений слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 серпня 2023 року справа 308/14603/23 (1-кс/308/3823/23) у кримінальному проваджені за №12023071170000633 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на тимчасово вилучений транспортний засіб марки CITROEN», моделі «C-elysee», д.н.з. НОМЕР_4 , який поміщено на спец. майданчик відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 55, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 є ОСОБА_3 .
Ухвала про скасування арешту майна може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1