Справа № 229/3153/21
Провадження № 2-с/229/36/2024
про задоволення заяви про скасування судового наказу
30 квітня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області
Суддя Дружківського міського суду Донецької області Худіна О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Дружківського міського суду Донецької області від 26 серпня 2021 року у справі № 229/3153/21 за заявою обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті послуги по теплопостачанню з ОСОБА_1 ,-
встановив:
26 серпня 2021 року Дружківським міським судом Донецької області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість у сумі 10 474 грн. 84 коп., суму індексу інфляції в розмірі 1 135 грн. 54 коп., три проценти річних в розмірі 28 грн. 40 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 227 (двісті двадцять сім) грн. 00 коп.
29 квітня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про скасування вказаного вище судового наказу, посилаючись на те, що стягувач не надав достатніх доказів виконання своїх зобов'язань у повному обсязі, так наприклад водопостачання гарячої води було відсутнє з квітня 2021 року по листопад 2021 року, тобто понад 6 місяців, що підтверджується довідкою, яку стягувач надав до заяви про видачу судового наказу. Заявниця зазначає, що не має заборгованості у зазначеному стягувачем розмірі, розрахунок, який був наданий стягувачем не відповідає дійсності та вважає, що стягувач зловживає своїм правом на подання заяви до суду про видачу судового наказу з ОСОБА_1 заборгованості.
Також, заявниця зазначає, що копію судового наказу вона отримала 25.04.2024 року в канцелярії Дружківського міського суду Донецької області.
Розглянувши заяву про скасування судового наказу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з заяви про скасування судового наказу копію судового наказу Дружківського міського суду Донецької області від 26 серпня 2021 року по справі № 229/3153/21 заявниця отримала лише 26 квітня 2024 року, через канцелярію Дружківського міського суду.
Згідно положень ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до роз'яснень, які викладені у п. 1 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних спорів «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Отже, виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги стягувача, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 цього Кодексу.
Як вбачається з заяви про скасування судового наказу, боржник посилається на те, що стягувач не надав достатніх доказів виконання своїх зобов'язань у повному обсязі, так наприклад водопостачання гарячої води було відсутнє з квітня 2021 року по листопад 2021 року, тобто понад 6 місяців, що підтверджується довідкою, яку стягувач надав до заяви про видачу судового наказу. Заявниця зазначає, що не має заборгованості у зазначеному стягувачем розмірі, розрахунок, який був наданий стягувачем не відповідає дійсності та вважає, що стягувач зловживає своїм правом на подання заяви до суду про видачу судового наказу з ОСОБА_1 заборгованості.
Суддею встановлено, що між боржником та стягувачем існує спір щодо наявності заборгованості, тому наведені заявником обставини можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.
Підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, передбачених ст. 170 ЦПК України суддею не встановлено.
Перевіривши доводи заяви про скасування судового наказу, дослідивши та проаналізувавши матеріали цивільної справи, беручи до уваги, що наказне провадження є безспірним, підстави для повернення заяви про скасування судового наказу відсутні, суд вважає, що викладені у заяві про скасування судового наказу заперечення проти вимог заяви про видачу судового наказу потребують додаткового дослідження, оскільки між стягувачем та боржником виник спір щодо наявності заборгованості, який підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, у зв'язку з чим приходить до висновку, що судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за спожиті послуги по теплопостачанню підлягає скасуванню, а заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню.
До суду клопотання боржника про поворот виконання судового наказу не надійшло, у зв'язку з чим не підлягає вирішенню питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 ЦПК України.
Водночас, суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ст. 171 ЦПК України, стягувач (заявник) має право звернутися до суду із тими самими вимогами про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з управління багатоквартирним будинком в порядку спрощеного позовного провадження.
Щодо звільнення заявниці від сплати судового збору, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, законодавством встановлені конкретні умови, за наявності яких можливе звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення.
Підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, заява про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в будь-якій заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідну заяву, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Як вбачається з поданої заяви, заявниця мотивувала неможливість сплати судового збору за подання до суду заяви про скасування судового наказу тим, що вона є матір'ю двох малолітніх дітей, вона та її діти лишилися без єдиного доходу, так як її рахунки були заарештовані.
З огляду на викладене, на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд вважає, що клопотання про звільнення від сплати судового збору слід задовольнити та звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 258-261, 353 ЦПК України, -
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу у справі № 229/3153/21 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 від сплати судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу у справі № 229/3153/21.
Скасувати судовий наказ виданий 26 серпня 2021 року Дружківським міським судом Донецької області у справі № 229/3153/21 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість у сумі 10 474 грн. 84 коп., суму індексу інфляції в розмірі 1 135 грн. 54 коп., три проценти річних в розмірі 28 грн. 40 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 227 (двісті двадцять сім) грн. 00 коп.
Роз'яснити стягувачу, що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Копію ухвали направити стягувачу та боржнику для відома.
Ухвала остаточна та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.О. Худіна