30 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/19721/23 пров. № А/857/24954/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року (суддя Кухар Н.А., ухвалене в м. Львові) у справі №380/19721/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо невірного нарахування та недоплати йому індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 в період з 01 січня 2015 року по 28 лютого 2018 року, зобов'язати здійснити перерахунок, виплату та доплату йому належної індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у Адміністрації Державної прикордонної служби України в період з 01 січня 2015 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність прикордонного Карпатського загону ДПС України щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2015 року по лютий 2018 року. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2015 року по лютий 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Представником позивача подано заяву про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням суду, його оскаржив відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на його необґрунтованість та невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що заявлені витрати на правничу допомогу є неспівмірними в задоволенні яких слід відмовити.
Оскільки апеляційна скарга подана на додаткове рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, передбачено, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Проаналізувавши наведені положення законодавства суд першої інстанції вірно зробив висновок, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Поряд з цим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, обґрунтовуючи понесені витрати на правову допомогу, подав суду: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 01.12.2022 №50/22; копію додаткової угоди №1 договору №50/22 від 01.12.2022 про надання професійної правничої допомоги від 14.08.2023; копію акта надання юридичних послуг б/н від 14.08.2023.
Понесені витрати на професійну правничу допомогу склали 6000,00 грн.
Разом з тим апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що з огляду на предмет спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критеріїв розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 6000,00 грн є неспівмірною зі складністю справи, яка за даних правовідносин віднесена до категорії справ незначної складності, судова практика з вирішення даного спору судом є незмінною, сталою та чисельною, а обсяг наданих адвокатом послуг є незначним.
Слід зазначити, що предмет спору не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Окрім цього, Єдиний державний реєстр судових рішень містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ.
Відтак, виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що витрати на професійну правничу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.
Тому, з урахуванням критеріїв пропорційності, а також обсягу наданих послуг, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що підставним є присудження на користь позивача за рахунок фінансування відповідача витрат на професійну правничу допомогу в обсязі 2000,00 грн.
Враховуючи все викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №380/19721/23 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга