30 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/34485/23 пров. № А/857/3346/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року (суддя Плахтій Н.Б., ухвалене в м. Луцьку) у справі № 140/34485/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними дій та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, -
23 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними дій в частині видання наказу від 01.11.2023 №2529/в “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Володимирського РВП ГУНП у Волинській області та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією”, яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м.Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнання протиправними дій в частині видання наказу від 03.11.2023 №429 о/с “По особовому складу” про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м.Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області зі служби в поліції на підставі пункту 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію”; скасування наказу ГУНП у Волинській області від 01.11.2023 №2529/в “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Володимирського РВП ГУНП у Волинській області та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією”, яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м.Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни у вигляді звільнення зі служби в поліції; скасування наказу ГУНП у Волинській області від 03.11.2023 №429 о/с “По особовому складу” про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м.Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області зі служби в поліції на підставі пункту 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію”; зобов'язання поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м.Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області районного відділу поліції ГУНП у Волинській області; стягнення середнього розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції у Волинській області від 01.11.2023 №2529/в “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Володимирського РВП ГУНП у Волинській області та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією”. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області від 03.11.2023 №429 о/с “По особовому складу”. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м.Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області з 04.11.2023. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 90757,68 грн (дев'яносто тисяч сімсот п'ятдесят сім грн 68 коп.). Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 36422,49 грн (тридцять шість тисяч чотириста двадцять дві три грн 49 коп.) допущено до негайного виконання.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив відповідач- Головне управління Національної поліції у Волинській області, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в позові.
В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема зазначає, що ОСОБА_1 , який є безпосереднім керівником ОСОБА_2 , замість надання допомоги в оформленні адміністративних матеріалів відносно свого підлеглого, всіляко перешкоджав їх оформленню шляхом введення в оману працівників УПП щодо свого стану здоров'я, а також висловлення прохань про вимкнення портативних відеореєстраторів (боді-камер), написанням текстових' повідомлень на власному телефоні. Також позивач, будучи працівником Національної поліції України та керівником, допустив свого підлеглого ОСОБА_2 до керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння. Факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку підтверджується відеозаписами з автомобільного відеореєстратора та портативними відеореєстраторами (боді-камерами) працівників УПП. Вважає, що зазначені вище обставини дають підстави вважати, що позивачем вчинено проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського. Звертає увагу суду на те, що дія в Україні воєнного стану вимагає від працівника поліції бути готовим до виконання своїх обов'язків кожну хвилину та при цьому своїми діями подавати приклад іншим громадянам. Вказаний проступок негативно впливає на імідж та репутацію Національної поліції України, підриває довіру населення до поліцейських. Відтак, вважає, що ГУНП у Волинській області в ході проведення службового розслідування було повно та об'єктивно з'ясовано всі обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзив, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 14.05.2014 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 - службу в Національній поліції України, що підтверджується його послужним списком. З 27.04.2023 по 03.11.2023 позивач обіймав посаду начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м.Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області.
З матеріалів справи вбачається, що 30.10.2023 на ім'я начальника УПП у Волинській області Департаменту патрульної поліції надійшов письмовий рапорт поліцейського роти №4 батальйону УПП ОСОБА_3 про те, що під час несення служби ЗО. 10.2023 в складі екіпажу “Цунамі-305” близько 00:44 год в м.Володимир, по вул. Ковельській було виявлено тз НАТ ООВЬО, н.з. НОМЕР_1 , водій якого рухався під час комендантської години, тому було прийнято рішення про його зупинку. Коли водій даного тз помітив службовий автомобіль, то почав різко набирати швидкість та змінювати напрямок руху з порушенням ПДР, а саме не вмикав світловий покажчик повороту. Наздогнавши тз у дворі будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено водія ОСОБА_2 , який показав та одразу сховав службове посвідчення. Під час спілкування з водієм у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння водій всілякими методами ухилявся. Було прийнято рішення скласти на останнього протокол за ч.І ст.130 КУпАП. Разом з водієм перебував пасажир, який в подальшому повідомив, що йому стало зле і він потребує швидку медичну допомогу. На місце події була викликана швидка медична допомога, по прибуття якої громадянин повідомив, що йому стало краще і допомоги він більше не потребує. Було складено всі відповідні адміністративні матеріали. Дана подія фіксувалась на боді-камери, також додано відео з відеореєстратора.
Відповідно до рапорту начальника УГІ ГУНП у Волинській області Романа Качана від 30.10.2023, адресованого начальнику ГУНП у Волинській області Юрію Крошко (а.с.60), додатково зазначено, що виїздом на місце події працівниками УГІ ГУНП у Волинській області встановлено, що сержант поліції ОСОБА_4 перебував поза службою, без табельної та автоматичної зброї, без спеціальних засобів, у цивільному одязі, намагався на автомобілі втекти від наряду УПП, від підписання документів (протоколу) та від дачі пояснень відмовився. В якості пасажира в автомобілі ПАТ ООВШ, н.з. НОМЕР_1 , перебував начальник сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м.Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Гоменюк М.Л., який являється безпосереднім керівником ОСОБА_2 , однак, замість надання допомоги в оформленні адміністративних матеріалів відносно свого підлеглого, ОСОБА_1 повідомив, що йому погано, та просив викликати автомобіль ЕМД. Після прибуття медпрацівників ОСОБА_1 від надання медичної допомоги відмовився. В подальшому ОСОБА_2 , ОСОБА_1 залишили місце події до завершення складання адмінматеріалів. Враховуючи вищезазначене, просив за вказаним фактом призначити службове розслідування, проведення якого доручити дисциплінарній комісії ГУНП у Волинській області.
Відтак, наказом ГУНП у Волинській області від 30.10.2023 №1132 “Про призначення та проведення службового розслідування” у зв'язку із надходженням вказаного рапорту, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку, установлення причин і умов його вчинення, вини, усунення виявлених можливих порушень та інших питань, відповідно до статей 4, 14, 15, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України призначено за вказаним фактом службове розслідування в формі письмового провадження; проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії, склад якої затверджено пунктом 2 цього наказу (т.1, а.с.57-59).
В подальшому за наслідками службового розслідування було складено висновок від 01.11.2023, який затверджений начальником ГУНП у Волинській області 01.11.2023, відповідно до пунктів 1, 3 якого комісія прийшла до висновку: службове розслідування, за фактом порушення службової дисципліни поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м.Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 та іншими працівниками Володимирського РВП ГУНП у Волинській області та з інших питань, завершити; за порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18, пунктів 1,2 ,3 статті 23 Закону України “Про Національну поліцію”, пунктів 1, 2 частини 3 статті 1, статті 2, частини 1 статті 3 розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, посадових інструкцій, нехтуванням вимогам керівних вказівок Національної поліції України та ГУНП у Волинській області щодо дотримання належної транспортної дисципліни працівниками поліції, які керують службовими або приватними транспортними засобами, що виразилось у неналежному здійсненню контролю за діями підлеглих працівників, не вжитті усіх можливих заходів для недопущення порушень з їх боку службової дисципліни та законності, втому числі щодо дотримання транспортної дисципліни, як того вимагають функціональні обов'язки та персональна відповідальність за дану ділянку роботи, неналежне здійснення контролю за дотримання підлеглими працівниками службової дисципліни поза службою, недотримання професійно-етичних норм поведінки, вчинення дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, зокрема намагання приховати факт керування вказаним автомобілем, не сприянні та перешкоджанні проведенню службового розслідування шляхом часткового та неправдивого надання власного пояснення щодо обставин, які є предметом службового розслідування, до начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції№1 (м.Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Як наслідок, начальник ГУНП у Волинській області 01.11.2023 видав наказ №2529/в “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Володимирського РВП ГУНП у Волинській області та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією”, пунктом 2 якого до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Відтак, наказом ГУНП у Волинській області від 03.11.2023 №429 о/с “По особовому складу” ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.І ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), з 03.11.2023
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України “Про Національну поліцію” (далі - Закон №580-УІІІ), відповідно до частини 1 статті 17 якого поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-У1ІІ передбачено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частиною 1 статті 19 Закону №580-УІІІ визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України “Про оборону України”.
Нормативно-правовим актом, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, є Дисциплінарний статуту органів Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-УІІІ (далі - Дисциплінарний статут), за змістом преамбули до якого, дія останнього поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-УІИ, зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Положеннями статтей 11-12 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частинами 1-3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Як передбачено пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-УІІІ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відтак, враховуючи вищезазначені законодавчі норми, суд першої інстанції вірно зазначив, що недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, зміст якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни і за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Як передбачено статтями 14-15 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Слід зазначити, що Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893), відповідно до пункту 1 розділу II якого службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі (пункти 1.2. 4, 7, 13. 14 розділу V Порядку №893).
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Нормами пункту 1 розділу VII Порядку №893 передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Здійснивши аналіз наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Підставою для накладення дисциплінарного стягнення є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому таке рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду дисциплінарного стягнення.
Відтак, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено.
Як вірно зазначено судом першої інстанції вирішуючи питання правомірності застосування до працівника поліції дисциплінарного стягнення на підставі висновку службового розслідування, адміністративний суд має з'ясувати, чи відповідають висновки службового розслідування меті та підставам його призначення, і чи дійсно в ході проведення службового розслідування підтвердилися відомості, які стали підставою для його призначення. Суд також має перевірити дотримання порядку проведення службового розслідування (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі №480/1338/19).
Також у постанові від 26 січня 2022 року у справі №620/397/21 Верховний Суд вказав, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Як вбачається з висновку службового розслідування, в ході його проведення встановлено, що ОСОБА_2 без відповідних дозволу від коменданта та перепустки, керуючи транспортним засобом FIAT DOBLO, н.з. НОМЕР_1 , рухався в м.Володимир, в комендантську годину разом із своїм керівником ОСОБА_1 , у якого також був відсутній дозвіл від коменданта та перепустка. Рухаючись по вул.Ковельській, що в м.Володимир, ОСОБА_2 порушив вимог ПДР, а саме при зміні напрямку руху (при повороті ліворуч) не ввімкнув покажчик повороту відповідного напрямку, чим порушив вимоги ПЛР п.п.9.4. В подальшому, 30.10.2023 близько 00:44 год в м.Володимир, по вул.Сагайдачного, 14, працівниками УПП у Волинській області ДПП було ввімкнено проблискові маячки синього та червоного кольорів для зупинки вказаного транспортного засобу. Однак, ОСОБА_2 різко почав набирати швидкість та звернув у двір будинку №14 по вул.Сагайдачного в м.Володимир, де в подальшому зупинився. Останні намагались втекти від працівників УПП у Волинській області ДПП спочатку на автомобілі, а згодом і в пішому порядку. В ході спілкування було виявлено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нечітка мова). Водію було запропоновано пройти огляд (тест) у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння на місці, за допомогою газоаналізатора “Drager 7510”, на що останній відмовився. А тому йому було запропоновано пройти огляд у найближчому медичному закладі, на що останній пройти огляд у встановленому порядку також відмовився, чим вчинив дії, що перешкоджають поліцейським виконувати їхні обов'язки, та підривають авторитет Національної поліції України. Під час складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_2 пасажир транспортного засобу FIAT DOBLO, н.з. НОМЕР_1 , начальник СРПП ВП №1 (м.Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області лейтенант поліції ОСОБА_1 , який являється безпосереднім керівником ОСОБА_2 , замість надання допомоги в оформленні адміністративних матеріалів відносно свого підлеглого, всіляко перешкоджав їх оформленню шляхом введення в оману працівників УПП у Волинській області ДПП щодо свого стану здоров'я, а також висловлення прохань щодо вимкнення портативних відеореєстраторів (боді-камер). Намагався “домовитись” у працівниками УПП шляхом написання текстових повідомлень на власному мобільному телефоні. Також, ОСОБА_1 , являючись працівником Національної поліції України та керівником, допустив свого підлеглого ОСОБА_2 до керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння. Факт вчинення адміністративним правопорушень ОСОБА_2 , а також факт вчинення дисциплінарних проступків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , підтверджуються відеозаписами з автомобільного відео реєстратора 70 mai dash cam та портативними відео реєстраторами (боді-камерами) працівників УПП у Волинській області ДПП, при цьому повністю спростовують пояснення, надані ОСОБА_1 . Також, ОСОБА_1 не сприяв та перешкоджав проведенню службового розслідування, шляхом надання неповного та неправдивого власного пояснення, зокрема щодо складання відносно свого підлеглого ОСОБА_2 адміністративного протоколу за ч.І ст.130 КУпАП та постанови за ч.2 ст.122 КУпАГТ. Зазначено, що вказаними діями ОСОБА_1 проігнорував вимоги ст.18 Закону України “Про Національну поліцію”, у частині обов'язку неухильно дотримуватися положення Конституції України, законів України та інших нормативно- правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, пунктів 1,2, З, 4, 5, 6, 11, 13 частини 3 статті 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, тобто вчинив дисциплінарний проступок, за що підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності. При цьому, ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, не сумісний з подальшим проходженням служби в поліції, а його поведінка як керівника під час даної події, зокрема, перешкоджання поліцейським виконувати їхні обов'язки під час складання адміністративних матеріалів, допущення свого підлеглого до керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, не відповідає вимогам, які пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського та дискредитує звання поліцейського, підриває рівень довіри громадян до Національної поліції • України загалом та, зокрема, й авторитет поліцейського як уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, яка служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Відтак, з огляду на викладене, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Виходячи із встановлених службовим розслідуванням обставин суд першої інстанції вірно зазначив, що суть дисциплінарного проступку позивача полягає в тому, що він як керівник не вжив належних заходів щодо дотримання його підлеглим транспортної та службової дисципліни поза службою, недотримався професійно-етичних норм поведінки та вчинив дії, які перешкоджають іншим поліцейським виконувати свої обов'язки.
Обов'язки керівника щодо підлеглих визначені у статті 3 Дисциплінарного статуту, якою передбачено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний: 1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського; 2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Відтак, у разі виявлення керівником порушення підлеглим службової дисципліни він зобов'язаний вжити заходів для припинення такого порушення.
Як вбачається з матеріалів справи в даному випадку ОСОБА_1 та його підлеглий ОСОБА_2 не перебували на службі, тобто безпосередні обов'язки як поліцейські не виконували. В матеріалах службового розслідування відсутні належні та допустимі докази керування ОСОБА_5 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Таким чином, твердження дисциплінарної комісії про те, що ОСОБА_1 допустив свого підлеглого до керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, є необґрунтованими. Крім того, ОСОБА_1 , як керівник, не може нести відповідальність за дії свого підлеглого, які вчинені ним поза службою.
Щодо порушення позивачем професійно-етичних норм та вчинення дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати свої обов'язки, то слід зазначити, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 затверджені Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), пунктом 1 розділу 1 яких визначено, що ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських закріплено, зокрема що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
Пунктом 3 розділу IV Правил за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику та допускати дискримінацію в будь-якій формі.
Враховуючи наведені положення можна дійти висновку, що поліцейський повинен дотримувати норм професійної етики як під час виконання службових обов'язків, так і поза службою.
Як зазначено у висновку службового розслідування, ОСОБА_1 під час оформлення адміністративних матеріалів відносно свого підлеглого ОСОБА_2 перешкоджав працівникам УПП у Волинській області ДПП шляхом введення в оману щодо свого стану здоров'я, а також висловлював прохання вимкнути портативні відеореєстратори, намагався “домовитись” шляхом написання текстових повідомлень на власному мобільному телефоні.
Разом з тим, в матеріалах службового розслідування міститься акт за результатами перегляду відеозаписів з автомобільного відео реєстратора 70 mai dash cam та портативних відео реєстраторів (нагрудних боді-камер) працівників УПП у Волинській області від 30.10.2023 №2149/39/01-2023 (т.1, а.с.183-216), в якому не зазначено, коли ОСОБА_1 висловив прохання до працівників УПП у Волинській області ДПП викликати йому карету швидкої допомоги, хоча така обставина ним в позовній заяві не заперечується. Також в даному акті відсутнє посилання на момент висловлення позивачем прохання вимкнути портативні відеореєстратори, зміст текстових повідомлень на мобільному телефоні не зафіксований.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, перешкоджання поліцейським виконувати їхні обов'язки може мати місце лише в тому випадку, коли особа своїми діями запобігає діям поліцейських та створює реальні перешкоди виконанню ними своїх обов'язків. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в даному випадку, прохання виклику карети швидкої допомоги з огляду на погіршення стану здоров'я не може бути розцінене як перешкоджання в оформленні адміністративних матеріалів. Також сам факт присутності позивача на місці оформлення відносно його підлеглого адміністративних матеріалів працівниками УПП у Волинській області ДПП не свідчить про вчинення перешкод у виконанні ними своїх посадових обов'язків.
Зважаючи на наведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що, матеріалами службового розслідування не доведено вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, тобто невиконання чи неналежного виконання ним як поліцейським службової дисципліни.
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що з метою відновлення порушених прав позивача слід визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу ГУНП у Волинській області від 01.11.2023 №2529/в “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Володимирського РВП ГУНП у Волинській області та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією” та наказ відповідача від 03.11.2023 №429 о/с “По особовому складу”, поновити ОСОБА_1 на займаній посаді начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м.Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області з 04.11.2023.
Відповідно до частиною 2 статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Частиною 1 статті 27 Закону України від 24.03.1995\№108/95-ВР “Про оплату праці” (із змінами і доповненнями) передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом “з” пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.
Як передбачено пунктом 2 вказаного Порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до пункту 5 цього Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Положеннями пункту 8 даного Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відтак, розрахунок середньоденної заробітної плати проводиться шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Також згідно пункту 9 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 передбачено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що середньоденне грошове забезпечення позивача слід визначати шляхом ділення грошового забезпечення за останні два місяці перед звільненням на число календарних днів за цей період.
Відповідно до довідок про доходи, виданих ГУНП у Волинській області 13.11.2023 №217, 08.12.2023 №238 (т.1, а.с.35, т.2, а.с.16) грошове забезпечення ОСОБА_1 (з врахуванням доплати по постанові КМУ від 28.02.2022 №168) за вересень 2023 року становить 35488,98 грн, за жовтень 2023 року - 37355,89 грн, що в загальній сумі становить 72844,87 грн. Відтак, середньоденне грошове забезпечення позивача становить 1194,18 грн (72844,87 грн / 61 - кількість календарних днів у вересні, жовтні 2023 року).
Тому, оскільки днем звільнення позивача є 03.11.2023, час вимушеного прогулу становить з 04.11.2023 по 18.01.2024 включно, а всього 76 календарних днів. Таким чином, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу складає 90757,68 грн (1194,18 грн х 76 календарних днів) без відрахування обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів, яке слід стягнути з ГУНП у Волинській області на користь позивача.
Враховуючи наведене вище колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції про підставність позовних вимог до задоволення.
Крім цього колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно виходячи з положень ст. 371 КАС України допустив до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року у справі №140/34485/23 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга