про повернення апеляційної скарги
Справа № 560/2868/24
30 квітня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови,
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 05 квітня 2024 року залишено апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано у десятиденний строк з дня вручення ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, задоволено та продовжено апелянту термін для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Вказану ухвалу апелянтом отримано 18.04.2024.
29.04.2024 до суду від апелянта надійшла заява про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Надаючи оцінку вказаній заяві, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, - якщо особа діє як суб'єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Отже, враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що відсутність коштів не може бути підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Отже, станом на 30.04.2024 вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, належних заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано, ні через канцелярію суду, ні поштовим зв'язком.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
1. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.