Постанова від 29.04.2024 по справі 560/8646/23

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/8646/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

29 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" з врахуванням довідок виданих Кам'янець-Подільською державною адміністрацією від 25.10.2022 №Н-524/111/01-17, №Н-524/111/01-17 та рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі №560/13160/22.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у задоволенні позову відмовлено.

На вказане рішення суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 відповідно до довідки МСЕК є особою з інвалідністю ІІ групи (загальне захворювання) й отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).

Позивач 01.11.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності другої групи, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію по інвалідності другої групи відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу".

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.12.2022 №2200-0202-8/76847 позивачу повідомлено про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-ІІІ, оскільки Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" не передбачено призначення державним службовцям пенсії по інвалідності.

Зазначено, що відповідно до п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII мають особи, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, або на день набрання чинності Законом №889 мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 1 травня 2016 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року № 560/13160/22 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що викладена у листі від 08.12.2022 №2200-0202-8/76847. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути заяву позивача від 01.11.2022 з урахуванням висновків суду. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

На виконання рішення Хмельницького окружного суду від 01.02.2023 у справі №560/13160/22 головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 01.11.2022.

Однак, враховуючи те, що Законом № 889 не передбачено призначення пенсій по інвалідності та рішенням суду не покладено зобов'язань щодо призначення пенсії згідно Закону України "Про державну службу", у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" з врахуванням довідок про заробітну плату, долучених до заяви від 01.11.2022, позивачу відмовлено, про що повідомлено листом від 01.05.2023 № 2200-0306-8/34349.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні рпозову суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з прийняттям Закону № 889 було змінено порядок пенсійного забезпечення державних службовців. Імперативною вимогою, з якою Закон пов'язує право на пенсію виходячи з пунктів 10 та 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889 та частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ, є досягнення позивачем, 1968 року народження, 62 років.

Суд встановив, що станом на 01.11.2022 позивач зазначеного віку не досяг, а тому позивачем не дотримано однієї з обов'язкових підстав для призначення бажаного виду пенсії.

Оскільки однією з обов'язкових підстав для призначення пенсії державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" є те, що позивач повинен бути звільнений з державної служби на момент звернення за призначенням пенсії, а оскільки таких доказів позивач не надав, та судом не встановлено, а тому підстав для призначення такого виду пенсії немає.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, предметом спору є питання можливості переведення позивача на пенсію за віком згідно із Законом № 3723-XII та Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII та врахування довідок про складові заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, необхідних для розрахунку такої пенсії, а саме від 25.10.2022 №Н-524/111/01-17, №Н-524/111/01-17, виданих Кам'янець-Подільською державною адміністрацією.

Статтею 46 Конституції України зазначено, що право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім'ї цих виплат у визначених законом випадках. Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.

Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України регламентовано, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

До 01.01.2016 суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулювались Законом України від 16.12.1993 № 3723 "Про державну службу" (далі Закон №3723).

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 (далі-Закон № 889-VIII), в Прикінцевих та Перехідних положеннях якого закріплено, що Закон № 3723-ХІІ (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII втратив чинність.

Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Так, пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Крім того, пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-ІV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Згідно ст. 37 Закону № 3723-XII до досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Отже, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ для осіб які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, крім тривалості стажу цієї роботи, визначає такі умови - чоловіки мають досягти віку 62 роки, а жінки - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону 1058. Особи повинні мати страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону 1058, тобто 35 років для чоловіків та 30 років для жінок.

Цей висновок підтверджується положеннями пункту 2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок № 622), де передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889 “Про державну службу” на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ “Про державну службу” мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. №889- VIII "Про державну службу": - мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; - займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

У справі, яка розглядається суд першої інстанції встановив, що станом на 01.11.2022 позивач зазначеного віку не досяг, а тому позивачем не дотримано однієї з обов'язкових підстав для призначення бажаного виду пенсії.

Також колегія суддів зазначає, що позивач із заявою про переведення його на пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" до відповідача не звертався. При цьому, у справі №560/13160/22 вирішувалось питання наявності у позивача права на призначення пенсії по інвалідності згідно ст.37 Закону №3723-ХІІ, а не за віком.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" затверджено Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII (далі Порядок).

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому-п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Даючи оцінку доводам апеляційної скарги позивача щодо врахування довідок від 25.10.2022 №Н-524/111/01-17, №Н-524/111/01-17, виданих Кам'янець-Подільською державною адміністрацією, колегія суддів зазначає, що ці довідки не відповідають вимогам Порядку №622 та не можуть бути враховані при обчисленні пенсії, оскільки довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) видана станом на жовтень місяць 2022 року, тоді як має бути за листопад 2022 року (станом на день звернення за призначенням пенсії). Довідка від 25.10.2022 №Н (111)01-17 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, також не підлягає врахуванню, оскільки станом на 01.05.2016 у позивача відсутні 20 років стажу на зазначених посадах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.

Попередній документ
118735029
Наступний документ
118735031
Інформація про рішення:
№ рішення: 118735030
№ справи: 560/8646/23
Дата рішення: 29.04.2024
Дата публікації: 02.05.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (29.04.2024)
Дата надходження: 16.05.2023
Предмет позову: про зобов'язання вчинити дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПОЛОТНЯНКО Ю П
суддя-доповідач:
ПОЛОТНЯНКО Ю П
ШЕВЧУК О П
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
позивач (заявник):
Народовець Віктор Пилипович
представник позивача:
Керницька Ілона Романівна
суддя-учасник колегії:
ДРАЧУК Т О
СМІЛЯНЕЦЬ Е С