Справа № 620/4182/22
29 квітня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів Аліменка В.О.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови йому в зарахуванні до стажу роботи на посаді судді 23 роки 08 місяців, половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі з 01.09.1976 по 01.07.1980 (01 рік 08 місяців), календарний період проходження строкової військової служби з 04.05.1974 по 24.05.1976 (2 роки 20 днів), стажу роботи на посаді слідчого з 31.07.1980 по 14.01.1993 (12 років 05 місяців 14 днів), визначенні відсотку довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88% та відмові в проведенні перерахунку довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області від 21.02.2020 № 03/36-729 про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2020;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до стажу його роботи на посаді судді 23 роки 08 місяців, половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі з 01.09.1976 по 01.07.1980 (01 рік 08 місяців), календарний період проходження строкової військової служби з 04.05.1974 по 24.05.1976 (2 роки 20 днів), стажу роботи на посаді слідчого з 31.07.1980 по 14.01.1993 (12 років 05 місяців 14 днів) та визначити відсоток його довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88%;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок довічного грошового утримання як судді у відставці, починаючи з 19.02.2020, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 21.02.2020 № 03/36-729 про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2020, з урахуванням фактично проведених за даний період виплат.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 судді у відставці, починаючи з 19.02.2020, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 21.02.2020 № 03/36-729 про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2020, з урахуванням фактично проведених за даний період виплат - закрито.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови позивачу в зарахуванні до стажу роботи на посаді судді 23 роки 08 місяців, половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі з 01.09.1976 по 01.07.1980 (01 рік 08 місяців), календарний період проходження строкової військової служби з 04.05.1974 по 24.05.1976 (2 роки 20 днів), стажу роботи на посаді слідчого з 31.07.1980 по 14.01.1993 (12 років 05 місяців 14 днів), визначенні відсотку довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88% та відмови в проведенні перерахунку довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області від 21.02.2020 № 03/36-729 про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2020, за період з 19.02.2020 по 22.12.2021 - залишено без розгляду.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не включення ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду проходження строкової військової служби 2 роки 20 днів, половину терміну навчання у вищому юридичному навчальному закладі 01 рік 11 місяців при проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 23.12.2021, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 21.02.2020 № 03/36-729.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 з 23.12.2021 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період проходження строкової військової служби 2 роки 20 днів, половину терміну навчання у вищому юридичному навчальному закладі 01 рік 11 місяців, та збільшити розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на 6%. В решті позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року - скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу роботи на посаді судді 23 роки 08 місяців, половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі з 01.09.1976 по 01.07.1980 (01 рік 08 місяців), календарний період проходження строкової військової служби з 04.05.1974 по 24.05.1976 (2 роки 20 днів), стажу роботи на посаді слідчого з 31.07.1980 по 14.01.1993 (12 років 05 місяців 14 днів), визначенні відсотку довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88% та відмові в проведенні перерахунку довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 23.12.2021, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області від 21.02.2020 № 03/36-729 про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2020. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати з 23.12.2021 до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді 23 роки 08 місяців, половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі з 01.09.1976 по 01.07.1980 (01 рік 08 місяців), календарний період проходження строкової військової служби з 04.05.1974 по 24.05.1976 (2 роки 20 днів), стажу роботи на посаді слідчого з 31.07.1980 по 14.01.1993 (12 років 05 місяців 14 днів) та визначити відсоток його довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88%.
У подальшому, у квітні 2024 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого Шостим апеляційним адміністративним судом 26 лютого 2024 року, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у десятиденний строк з дня постановлення ухвали про встановлення судового контролю подати звіт про повне виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року.
Вказана заява мотивована тим, що відповідач станом на день подання цієї заяви не виконує постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року, яка набрало законної сили, тобто не визначає відсоток довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88% та не проводить визначення і виплату заборгованості недоплаченої з вини відповідача суми щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 23.12.2021 по квітень 2024 року.
Розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року, колегія суддів приходить до висновку, що вказана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи, що забезпечується через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частин першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов'язань у межах відповідної справи.
Тобто, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
Аналогічна правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі №235/7638/16-а від 31.07.2018 та ухвалах від 10.12.2018 в справі №807/2358/15, від 17.10.2019 в справі №826/12592/14.
При цьому, за змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати з 23.12.2021 до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді 23 роки 08 місяців, половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі з 01.09.1976 по 01.07.1980 (01 рік 08 місяців), календарний період проходження строкової військової служби з 04.05.1974 по 24.05.1976 (2 роки 20 днів), стажу роботи на посаді слідчого з 31.07.1980 по 14.01.1993 (12 років 05 місяців 14 днів) та визначити відсоток його довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88%.
З огляду на вказане, вказаний відповідач з дня набрання судовим рішенням законної сили, зобов'язаний був виконати таке рішення суду.
При цьому, Європейський суд з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Проте, з часу набрання постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року в адміністративній справі № 620/4182/22 законної сили відповідачем не вчинено дій, спрямованих на реальне виконання вказаного судового рішення.
На заяву позивача від 28.03.2024 щодо виконання рішення суду у справі №620/4182/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області жодним чином не прореагувало.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що, не зважаючи на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року, в якій чітко було зазначено періоди, які підлягають до зарахування до стажу роботи позивача, та відсоток його довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88%, відповідачем було ініційовано апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року у даній справі.
Так, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
17 квітня 2024 року у справі № 620/4182/22, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу роботи на посаді судді 23 роки 08 місяців, половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі з 01.09.1976 по 01.07.1980 (01 рік 08 місяців), календарний період проходження строкової військової служби з 04.05.1974 по 24.05.1976 (2 роки 20 днів), стажу роботи на посаді слідчого з 31.07.1980 по 14.01.1993 (12 років 05 місяців 14 днів), визначенні відсотку довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88% та відмови в проведенні перерахунку довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області від 21.02.2020 № 03/36-729 про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2020, за період з 19.02.2020 по 22.12.2021.
Як вже зазначалось, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина друга статті 14 КАС України).
З огляду на викладене, враховуючи факт відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів виконання відповідачем постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року в адміністративній справі № 620/4182/22, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням вказаної постанови.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до підпункту «ґ» пункту 4 частини першої статті 322 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що звіт суб'єктом владних повноважень подається до суду першої інстанції.
Відповідно, з урахуванням положень ст. 382 КАС України, враховуючи факт відсутності в матеріалах справи доказів виконання відповідачем постанови суду, беручи до уваги, що виконання судового рішення є частиною процедури відновлення порушеного права осіб в судовому порядку, заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 311, 321, 325, 328, 382 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940) подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року в адміністративній справі №620/4182/22 протягом одного місяця після отримання копії даної ухвали.
Попередити Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді В.О. Аліменко
В.В. Кузьменко