П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 495/10043/23
Суддя-доповідач П'ятого апеляційного адміністративного суду Коваль М.П., розглянувши питання про залишення без руху апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Одеській області, Головного управління Національної поліції України в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Одеській області, Головного управління Національної поліції України в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року (справа № 543/775/17), у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. З огляду з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ст. 4 Закону №3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, ставка судового збору за подання апеляційної скарги в даному випадку становить 536,80 грн. х 150% х 0,8 = 644,16 грн.
Апелянтом під час звернення до суду з апеляційною скаргою, в порушення приписів ч. 5 ст. 296 КАС України, не було додано документ про сплату судового збору.
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до П'ятого апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору в повному обсязі у розмірі 644,16 грн. за подання апеляційної скарги на рахунок № UA678999980313101206081015758, отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101 (ЄДРПОУ 37607526), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України;Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), П'ятий апеляційний адміністративний суд.
Одночасно апелянт просить суд відстрочити сплату судового збору. В обґрунтування зазначеного клопотання апелянт посилається на те, що фінансується з коштів Державного бюджету України через органи Державної казначейської служби України, що унеможливлює своєчасну сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом № 3674-VI.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З урахуванням вимог КАС України, Закону № 3674-VI, умовою відстрочення або розстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони.
Водночас, обмежене фінансування органу державної влади, та тривалість процедури погодження та проведення виплати судового збору не може бути самостійною підставою для відстрочення сплати судового збору.
Згідно з позицією, сформованою, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «CASE OF KREUZ v. POLAND», заява № 28249/95, «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
За викладених обставин, враховуючи, що апелянтом не обґрунтовано підстави для відстрочення апелянту сплати судового збору згідно вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», заявлене скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
Крім того, відповідно до ч. 4 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.9 ст. 44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі апеляційної скарги та документів, що до неї додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
При цьому, суд зауважує, що надсилання представнику позивача, який приймав участь у справі в суді першої інстанції засобами електронної пошти копії апеляційної скарги не свідчить про виконання апелянтом свого процесуального обов'язку, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, які б уповноважували представника представляти інтереси позивача у суді апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, оскільки в матеріалах справи відсутні докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу, при цьому відомості про реєстрацію позивача у ЄСІТС відсутні, вказані недоліки мають бути усунуті шляхом надсилання на адресу позивача копії апеляційної скарги разом із доданими матеріалами в паперовій формі листом з описом вкладення.
Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 8, 132, 133,169, 243, 248, 298, 325, 328 КАС України суддя,-
У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Одеській області, Головного управління Національної поліції України в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду: доказів сплати судового збору у розмірі 644,16 грн., а також доказів надсилання на адресу позивача копії апеляційної скарги разом із доданими матеріалами в паперовій формі листом з описом вкладення.
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 КАС України, скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: М.П. Коваль