Справа № 128/1461/24
Іменем України
29 квітня 2024 року місто Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу адміністративної практики УПП у Вінницькій області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
04.04.2024 о 22:13 на автомобільній дорозі М21 «Виступовичі - Могилів-Подільський», 298 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mersedes-benz S430, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання 29.04.2024 ОСОБА_1 та його захисник вчергове не з'явилися, захисник, адвокат Мороз С.О., 26.04.2024 подав до суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки цього ж дня буде приймати участь у розгляді інших справ у Вінницькому міському суді на 15:00, 15:40 та 16:00 год., у зв'язку з чим він не має можливості прийняти участь у розгляді вказаної справи, просив розгляд справи без участі захисника не проводити. ОСОБА_1 до суду не з'явився з невідомих причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлений завчасно та належним чином. Документів на підтвердження поважних причин неявки до суду не надано. 26.04.2024 захисником Морозом С.О. до канцелярії суду також було подано клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який керував транспортним засобом.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи, суд звертає увагу, що справа надійшла до суду 10.04.2024. 12.04.2024 ОСОБА_1 особисто ознайомився з матеріалами справи та отримав їх копії, в тому числі відеофайли, та був повідомлений про судовий розгляд справи на 24.04.2024. 24.04.2024 адвокат Мороз С.О. подав клопотання про відкладення судового розгляду для надання йому можливості ознайомитися зі справою, тому судовий розгляд було відкладено на 29.04.2024.
Таким чином, ОСОБА_1 з 12.04.2024 мав достатньо часу для своєчасного залучення захисника для здійснення його захисту, формування та викладення правової позиції по справі, забезпечення захисту своїх прав захисником, який має достатньо часу для з'явлення до суду, однак таким правом з невідомих суду причин в повній мірі не скористався. Так, згідно долученої копії договору про надання правової допомоги, відповідний договір з адвокатом Морозом С.О. уклав лише 24.04.2024, станом на день розгляду справи 29.04.2024, ні від ОСОБА_1 , ні від його захисника будь-яких письмових заяв з викладенням правової позиції по справі до суду не надійшло. Будь-яких перешкод для своєчасної реалізації ОСОБА_1 свого права щодо викладення своєї позиції та заперечень у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП судом також не встановлено.
Суд звертає увагу, що він не зобов'язаний самостійно вишукувати докази наявності поважних причин неявки захисника в судове засідання, що могло бути підтверджено захисником шляхом долучення відповідних доказів до поданого клопотання, та неможливість захисника прибути в судове засідання не звільняє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, від явки до суду.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Так в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За вказаних обставин, враховуючи обізнаність ОСОБА_1 з наявністю відповідного судового провадження щодо нього, на підставі ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними в наданих суду матеріалах доказами.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З диспозиції статті 130 КУпАП випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто зазначеною правовою нормою встановлено альтернативні склади правопорушення: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оглянувши надані суду матеріали, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується письмовими доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 384372 від 04.04.2024; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ЦТЗ «Соціотерапія'ВОР», в якому вказано виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів; рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП капрала поліції Кременюка Є., згідно якого автомобіль було зупинено за порушення ПДР, в ході спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу в повному обсязі, в зв'язку з чим на водія було складено наданий суду протокол та постанову Серії ЕНА № 1826372 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Також судом було досліджено диск з відеозаписами обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, з яких судом встановлено, що працівниками поліції було зупинено два транспортних засоби, один з яких проїхав далі, а інший здійснив зупинку та працівник поліції підійшла до зупиненого автомобіля. Після зупинки транспортного засобу з нього ніхто не виходив та працівнику поліції було відчинено задні двері, де на пасажирському сидінні сиділо двоє осіб, на запитання хто водій, вони повідомили, що водій вийшов до туалету. На заперечення працівниками поліції такої обставини ОСОБА_1 повідомив, що є власником автомобіля та вимагає пояснення причин зупинки транспортного засобу. В подальшому, на законні вимоги працівників поліції ОСОБА_1 почав поводити себе зверхньо, агресивно, погрожувати працівникам поліції. Під час з'ясування обставин події до зупиненого автомобіля підійшов інший чоловік та повідомив, що це він керував авто, а не особи, що були присутні в автомобілі, при цьому пояснював свою позицію "давайте я буду водієм", на що працівниками поліції йому було роз'яснено, що він керував іншим автомобілем Рено Клео та на вимогу зупинитися проїхав далі і пішки підійшов до даного автомобіля, а тому не міг керувати одночасно двома авто. Лише після пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, відмови його від такого огляду та роз'яснення, що за таких обставин щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, до працівників поліції підійшов неповнолітній пасажир автомобіля і повідомив, що авто керував він, а не ОСОБА_1 . На спростування такої обставини працівниками поліції ОСОБА_1 продовжив агресивну поведінку, в тому числі, пояснюючи, що він не керував зупиненим автомобілем. При цьому, чіткої позиції, хто саме керував автомобілем, ОСОБА_1 не мав.
За наслідком огляду наданого суду відеозапису обставин події суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про виклик до суду та допит в якості свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки всі обставини, на які посилається захисник в поданому клопотанні, зафіксовані на наданих суду відеофайлах, в тому числі поведінка неповнолітнього пасажира авто, який повідомив працівників поліції про керування ним транспортним засобом лише після спростування ними такого керування іншим чоловіком, який підійшов до зупиненого автомобіля та намагався запевнити працівників поліції, що це він, а не ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, а також після відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння. Жодних перешкод повідомити таку обставину працівникам поліції після зупинки транспортного засобу на їх неодноразові запитання з приводу даної обставини судом не встановлено.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд враховує ту обставину, що транспортний засіб відноситься до джерела підвищеної небезпеки і відповідно потребує надзвичайно відповідального ставлення до обов'язків, пов'язаних з керуванням транспортним засобом, а тому ОСОБА_1 мав усвідомлювати відповідальність за свої дії та розуміти наслідки відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. При цьому ним не заперечувалися ознаки алкогольного сп'яніння, а пояснення зводились до заперечення факту керування транспортним засобом, при цьому загальна поведінка ОСОБА_1 , його суперечливі дії та пояснення спершу про те, що водій вийшов з авто, потім, що в працівників поліції немає доказів керування авто саме ним, потім, що авто міг керувати неповнолітній пасажир, на думку суду, свідчить про намагання різними способами ухилитися від відповідальності, а не про намагання довести свою невинуватість у передбачений законом спосіб. Будь-яких обставин, які б вказували, що неповнолітній пасажир авто взагалі міг керувати автомобілем, який йому не належить та за відсутності такого права, судом не встановлено. Так само судом не встановлено обставин, за яких інший чоловік, який підійшов до зупиненого автомобіля та пропонував працівникам поліції зазначити саме його водієм даного авто, міг би керувати таким автомобілем, а не його власник ОСОБА_1 , який має право керування танспортними засобами, саме при ньому знаходилися всі документи та саме він надавав їх працівникам поліції, саме він знаходився в автомобілі на час його зупинки з явними ознаками алкогольного сп'яніння, після чого відразу почав поводитися суперечливо та агресивно. За таких обставин у ОСОБА_1 були відсутні законні підстави для відмови від проходження огляду на стан сп'яніння за наявності обґрунтованої підозри у працівника поліції щодо наявності такого сп'яніння.
Для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КпАП України, встановлення причин відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння чинним законодавством не передбачено, та санкція ч. 1 ст. 130 КпАП України передбачає позбавлення права керування транспортними засобами, що згідно ст. 30 КпАП України застосовується лише за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом, перебування чи неперебування особи в стані сп'яніння, а так само мотиви відмови для кваліфікації дій особи в частині відмови від проходження огляду на стан сп'яніння встановленню не підлягає. Вчиняючи відповідні дії, ОСОБА_1 мав усвідомлювати наслідки своїх дій та адміністративний протокол щодо ОСОБА_1 було складено за наслідками встановлених працівниками поліції обставин, які, на думку суду, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши та оцінивши матеріали адміністративної справи, суд вважає доведеним, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують його відповідальність, судом також не встановлено.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення ОСОБА_1 , обставини його вчинення, дані про його особу, суд дійшов висновку про необхідність застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що встановлено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовій збір у розмірі 605, 60 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 280, 283, 294, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохіддержави судовий збір, що становить 605, 60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Роз'яснити, що згідно ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя: