Справа № 606/685/24
29 квітня 2024 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Марціцка І.Б. розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
15.03.2024 року о 11 год. 55 хв. водій ОСОБА_1 керував т.з. KIA CARENS д.н.з. НОМЕР_1 в м. Теребовля по вул. Князя Василька, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. В порушення вимог п. 2.5 ПДР України від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою Alcotest 6810 та їхати в медичний заклад водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, таким чином вчинив правопорушення, склад якого, передбачений ч.1ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився, про кожне судове засідання повідомлявся судовими повістками, які направлялися по місцю проживання, що вказане в протоколі, крім того, як слідує з дослідженого відеозапису, ОСОБА_1 , при спілкуванні з поліцейськими, підтвердив, що його місце проживання АДРЕСА_1 . 04.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Теребовлянського районного суду Тернопільської області із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, того ж дня ознайомився з матеріалами та отримав відеозапис. 09.04.2024 подав заяву, просив відкласти розгляд справи, який мав відбутися 11.04.2024, у зв'язку з сімейними обставинами. Судом задоволено клопотання, відкладено розгляд справи на 29.04.2024, однак ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. 24.04.2024 адвокатом ОСОБА_1 - Кметиком В.С., через канцелярію суду надано письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, в судове засідання 29.04.2024 адвокат не з'явився, причин неявки не повідомив.
Так, положеннями ст. 268 КУпАП не передбачено обов'язкову участь особи при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, докази поважності причин неприбуття в судове засідання суду не надав, ураховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, який висловив свою позицію у клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Захисник Кметик В.С. в письмовому клопотанні просить провадження по справі закрити у зв"язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбачено ч.1 ст. 130 КУпАП, зіславшись на наступні доводи. Так, захисник вказує, про те, що ч.1 ст. 130 КУпАП встановлює такий склад адміністративного правопорушення: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння. Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а не в стані алкогольного сп'яніння, як визначено ч. 1 ст. 130 КУпАП та п.2.9 а, тому відповідальність за діяння, яке вказане в протоколі за ч.1 ст. 130 КУпАП - виключається. На підтвердження своєї позиції просив взяти до уваги судову практику відображену у постанові Солом'янського районного суду м. Києва. Захисник зазначив, що інспектор поліції допустив порушення під час проведення процедури для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також при складанні протоколу. Так, інспектор повідомив іншому інспектору, що приладу Драгер у них з собою не було. Матеріали справи не містять доказів складання направлення на доставку ОСОБА_2 до медичного закладу з метою проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння. Захисник звертав увагу, що відеозапис не є безперервний, так частина запису триває з 11 год.56 хв. по 12 год.07 хв., інша частина з 12 год.30 хв. до 12 год. 34 хв. Захисник вказував, що інспектор пропонував пройти огляд на газоаналізаторі Драгер 6810, однак доказів того, що вказаний прилад отримав сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку не надано. В протоколі відсутня відмітка про роз'яснення прав та обов'язків ОСОБА_1 передбачених ст. 268 КУпАП, що позбавило його можливості скористатись правовою допомогою. ОСОБА_3 вказував, що поліцейськими було порушена процедура відсторонення, оскільки розписка написана ОСОБА_4 не є правомірною процедурою відсторонення від керування транспортного засобу та суперечить вимогам закону. Таким чином, враховуючи, що в даній справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом перебування ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, провадження слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, суд приходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 451303 від 15.03.2024, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП. Жодних заперечень щодо змісту протоколу, суті правопорушення чи дій поліцейських ОСОБА_1 не висловив;
Правомірність зупинки ОСОБА_1 підтверджується, постановою ЕНА № 1662545 від 15.03.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, за те, що 15.03.2024 о 11 год. 52 хв. керуючи т.з. KIA CARENS д.н.з. НОМЕР_1 в м. Теребовля по вул. Князя Василька проїхав на заборонений «червоний» сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.е ПДР України, за що притягнутий до адміністративної відповідальності, накладено штраф в розмірі 510 грн.
-відеозаписом з відео реєстратора та нагрудної камери поліцейського, який був оглянутий в судовому засіданні, з якого слідує, що автомобіль т.з. KIA CARENS д.н.з. НОМЕР_1 15.03.2024 був зупинений поліцейським за те, що проїхав на заборонений «червоний» сигнал світлофора. Поліцейські підійшли до водія, пояснили причину зупинки, вказали на порушення правил дорожнього руху, водій ОСОБА_1 погодився з тим, що порушив правила дорожнього руху, надав документи. Поліцейський роз'яснює ОСОБА_1 права та обов'язки, вказує, що вбачає у водія ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема почервоніння, запах алкоголю з порожнини рота. Пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, на що ОСОБА_1 відмовляється, а також відмовляється їхати в медичний заклад. Поліцейський вказує, які пункти правил дорожнього руху передбачають обов'язок пройти огляд, а також роз'яснює, яка відповідальність передбачена за відмову пройти огляд. В подальшому поліцейські зазначають, що транспортним засобом керувати не можна, пропонують знайти водія, який зможе забрати транспортний
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність особи за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності.
Суд не приймає твердження захисника про те, що ч.1 ст. 130 КУпАП встановлює такий склад адміністративного правопорушення: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння. Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а не в стані алкогольного сп'яніння, як визначено ч. 1 ст. 130 КУпАП та п.2.9 а, тому відповідальність за діяння, яке вказане в протоколі за ч.1 ст. 130 КУпАП - виключається, з огляду на наступне:
Процедура огляду водія на стан сп'яніння та направлення для проходження такого огляду визначена положеннями ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року (Далі Інструкція).
Так, відповідно до п. 2 розділу І Інструкції - огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі -спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є окремим правопорушенням, що також слідує з положень п. 8 вищевказаного Порядку, та є підставою для складання відносно такого водія протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Частина 1 ст. 130 КУпАП містить декілька альтернативних складів правопорушення.
В своєму письмовому клопотанні захисник вказує, про те, що в даній справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом перебування ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Однак, в протоколі фабула, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності відповідає складу правопорушення за відмову пройти в установленому порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, відповідно, порушення п.2.5. ПДР. Захисник в своєму клопотанні здійснив підміну понять, вказав, що відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає лише за керування в стані алкогольного сп'яніння, відповідно, порушення п.2.9 а ПДР. Тому суд, вказані твердження до уваги не бере, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи.
Посилання захисника на постанови судів першої інстанції, суд не приймає до уваги, оскільки в них викладені інші обставини і, вони стосувалися закриття провадження по справі протокол у яких був складений за порушення п.2.9.а ПДР, а не п.2.5 ПДР, вказані постанови не мають преюдиційного значення для суду, а наведене в них практика не є релевантною для даної справи.
Також суд не приймає до уваги твердження захисника, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав, тому він не зміг скористатися правовою допомогою, оскільки такі твердження спростовуються відеозаписом з нагрудної камери, зокрема о 12 год.03 хв. поліцейський роз'яснює ОСОБА_1 права, в тому числі і на правову допомогу.
Слід відмітити, що відеозапис, на якому зафіксоване правопорушення та процедура за якої запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, відмова порушника пройти огляд відбувається безперервно, що дозволяє суду зробити об'єктивний висновок про обставини вчинення правопорушення та наявність в діях порушника складу адміністративного правопорушення. Те, що поліцейським здійснено перерву для оформлення матеріалів правопорушення і наступне фіксування оголошення протоколу, не впливає на правильність висновків суду про вчинене правопорушення та дотримання поліцейським процедури огляду.
Посилання захисника про відсутність направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в заклад охорони здоров'я не спростовує вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, направленняна огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в заклад охорони здоров'я оцінюється судом в сукупності з іншими доказами, а при наявності вищезазначених доказів, належно оцінених судом, відсутність у матеріалах справи направлення не може свідчити про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Також суд не приймає до уваги твердження захисника про невідповідність Драгер 6810, оскільки ОСОБА_1 не проходив огляд на місці зупинки, відмовився від такого огляду, відповідно, огляд за допомогою газоаналізатора не проводився, тому суд не може оцінити відповідність приладу.
Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд, керуючись ст. 33 КУпАП, з врахуванням вищезазначених обставин справи, характеру вчиненого правопорушення, особи винного та ступеня суспільної небезпеки, яке являється грубим порушенням ПДР, пошкодженню майна, пом'якшуючі обставини - судом не встановлені, дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави з позбавленням прав керування транспортними засобами.
Саме таке стягнення на переконання суду буде співмірним вчиненому діянню, узгоджуватиметься з принципами доцільності, справедливості, невідворотності відповідальності та відповідатиме його меті.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі та порядку встановленому законом.
Керуючись ст. 33, 34, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.
Суддя І.Б. Марціцка