Справа № 594/597/24
29 квітня 2024 року м.Борщів
Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області Зушман Г.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Заліщицька міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кульгавець С.М., звернувся в суд із заявою, в якій просить встановити юридичний факт, а саме встановити факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №991104, виданого 08 квітня 2009 року. Посилається на те, що за життя ОСОБА_2 була власницею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,11 га, кадастровий номер 6122083500:01:001:0163, яка посвідчена державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №991104, який видано 08.04.2009 року на ім'я ОСОБА_2 . Заявник ОСОБА_1 є внуком спадкодавця ОСОБА_2 , яка за життя, 23 березня 2010 року, склала на користь заявника заповіт, яким заповіла належну їй вище зазначену земельну ділянку. Однак, 12 грудня 2023 року нотаріусом Борщівської державної нотаріальної контори при вивченні документів під час видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом було виявлено розбіжності у зазначенні по батькові спадкодавця у документах, які підтверджують смерть та документах на майно, у зв'язку з чим нотаріус відповіддю №1129/02-14 рекомендувала заявнику звернутися в суд для встановлення факту належності документів.
Розглянувши подані заявником документи, приходжу до висновку, що у відкритті провадження за заявою слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 1 ч. 1 ст.256 ЦПК України передбачено, що до справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відносяться справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно роз'яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5«Про судову практику в справах про встановлення фактів,що мають юридичне значення» суд при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, в якому відсутній спір про право.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Встановлення факту, що має юридичне значення, в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, роз'яснив, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 3 цієї Постанови, у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Так, зі змісту резолютивної частини заяви ОСОБА_1 встановлено, що заявник просить встановити юридичний факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №991104, виданого 08 квітня 2009 року, посилаючись на те, що нотаріусом Борщівської державної нотаріальної контори при вивченні документів, при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, було виявлено розбіжності у зазначенні по батькові спадкодавці у документах, які підтверджують смерть та документах на майно, у зв'язку з чим нотаріусом відповіддю №1129/02-14 рекомендовано заявнику звернутися в суд для встановлення факту належності документів.
Проте зі змісту листа Борщівської державної нотаріальної контори №1129/02-14 від 12 грудня 2023 року Державним нотаріусом Борщівської державної районної нотаріальної контори Дідик І.О. відмовлено заявнику ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 1,11 га, розташовану на території Дуплинської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 спадкодавець зазначена по батькові « ОСОБА_3 », а у Державному акті серія ЯЕ №991104 від 08 квітня 2009 року по батькові власника земельної ділянки « ОСОБА_4 ». З наведених підстав нотаріусом рекомендовано заявнику звернутися до суду для встановлення належності вказаного майна померлій та наступній належності йому, як спадкоємцеві на підставі заповіту.
У зв'язку з наведеним, встановлено суперечності між підставою заявлених ОСОБА_1 вимог, так як він посилається на те, що нотаріусом відповіддю №1129/02-14 рекомендовано йому звернутися в суд для встановлення факту належності документів та даними листа Борщівської державної нотаріальної контори №1129/02-14, в якому державним нотаріусом відмовлено заявнику ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку та рекомендовано заявнику звернутися до суду для встановлення належності вказаного майна померлій та наступній належності йому, як спадкоємцеві на підставі заповіту.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
В даному випадку, вбачається спір про право, який має розглядатися в порядку позовного провадження, оскільки державним нотаріусом відмовлено заявнику ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку та рекомендовано звернутися до суду для встановлення належності вказаного майна померлій та наступній належності йому, як спадкоємцеві на підставі заповіту, що не може бути встановлено в порядку окремого провадження, а тому ОСОБА_1 з відповідним вимогами слід звернутися до суду шляхом пред'явлення позову, при розгляді якого судом має бути дана оцінка зазначеним заявником обставинам.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.186ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно доч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.
З урахуванням викладеного у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення необхідно відмовити, оскільки з заявлених вимог вбачається спір про право, роз'яснивши заявнику, що він має право звернутися до суду на загальних підставах, в позовному провадженні.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись ч.2. ст.186, ст.ст.258-260, 293, 315 ЦПК України, суддя,-
У відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Заліщицька міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі разом із заявою та всіма доданими до неї документами надіслати заявнику.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня повного складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повна ухвала складена 29 квітня 2024 року.
Суддя