Справа № 463/3199/23
Провадження № 2/463/186/24
24 квітня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді - Леньо С. І.
з участю секретаря - Станько Р.О.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування акту, відшкодування моральної шкоди;
зустрічним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу -
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, з подальшими уточненнями, про:
- визнання протиправним та скасування рішення Комісії АТ «Львівгаз» з розгляду актів про порушення споживачами вимог Кодексу ГРМ, оформленого протоколом № 20/03-Н від 22.03.2023, яким задоволено акт про порушення № 003205 від 06.02.2023 по споживачу ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_1 ;
- визнання протиправним та скасування рішення Комісії АТ «Львівгаз» з розгляду актів про порушення споживачами вимог Кодексу ГРМ, оформленого протоколом № 27/04-Н від 10.04.2023, яким задоволено (залишено без змін) акт про порушення № 003205 від 06.02.2023 по споживачу ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_1 ;
- визнання недійсним та скасування Акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, складеного 27.03.2023 на підставі Акту про порушення № 003205 від 06.02.2023 по особовому рахунку споживача НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
- стягнення з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є споживачем послуг газопостачання за адресою АДРЕСА_1 та є одноосібним власником цієї квартири. 06.02.2023 представником відповідача складено акт про порушення, у відповідності до якого встановлено, що пломба Львівгазу на ПЛГ зірвана, після чого лічильник був відправлений на відповідну експертизу, якою встановлено, що втручання в роботу ЗВТ не виявлено. Незважаючи на це відповідна комісія відповідача прийняла рішення про задоволення акту про порушення, після чого їй донараховано вартість необлікованого об'єму природного газу за період з 24.11.2022 по 06.02.2023 на загальну суму 59 369 грн. Звернувшись з відповідною заявою про повторний розгляд акту іншим своїм рішенням комісія відповідача залишила таку заяву без задоволення. Вважає ці рішення протиправними, оскільки несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ не було, а розрив пломбувального дроту не призвів до викривлення даних обліку, що виключає факт несанкціонованого втручання. Крім того, відповідач провів невірні розрахунки необлікованого об'єму природного газу. Для визнання граничних об'ємів споживання для розрахунку береться опалювальна площа. Загальна площа її квартири становить 52,4 кв.м., проте відповідач в своєму розрахунку вказав, що опалювальна площа становить 62,6 кв.м. Такі протиправні дії відповідача призвели до сильних душевних та психічних страждань, вона втратила сон, стала пригніченою, стурбованою, нервовою та дратівливою, замкнулась в собі, постійно плаче та переживає. Моральну шкоду оцінює до суми 50 000 грн., яку просить стягнути з відповідача.
Відповідач не погодився та подав відзив на позовну заяву. Зазначає, що в квартирі позивача встановлено відсутність пломби та розірваний пломбувальний дріт, що слід кваліфікувати як порушення, за яке позивач зобов'язана сплатити вартість донарахованого об'єму природного газу. Розрахунок необлікованого об'єму природного газу проведено у відповідності до вимог чинного законодавства. Відтак, рішення відповідача є правомірними і позивачу не могла бути спричинена моральна шкода. Просить в позові відмовити.
У відповіді на відзив позивач наводить аргументи, аналогічні мотивам позову.
Відповідач також звернувся до суду з зустрічним позовом про стягнення з ОСОБА_1 вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу в розмірі в розмірі 59 369,06 грн.
В обґрунтування цих позовних вимог покликається на те, що за наведених вище обставин відповідач вчинила правопорушення на ринку природного газу та здійснила несанкціонований відбір природного газу, за що їй було донараховано вартість необілкованого (донарахованого) об'єму природного газу в розмірі в розмірі 59 369,06 грн. В добровільному порядку відповідач не сплачує цієї суми, через що просить стягнути її в примусовому порядку.
У відзиві на зустрічний позов ОСОБА_1 наводить аргументи, аналогічні мотивам первісного позову, вважаючи незаконним та необґрунтованим рішення АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про донарахування їй вартості необлікованого об'єму природного газу. Також наголошує на невірності розрахунків вартості необлікованого об'єму природного газу, про що також згадувалось в первісному позові. Просить відмовити в задоволенні зустрічного позову.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких в силу вимог частини першої статті 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору не було подано.
Інформація про рух справи та процесуальні дії, вчинені судом в процесі її розгляду.
Позовна заява поступила до суду 25.04.2023.
Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 14.06.2023 відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду за правилами загального позовного провадження. Визначено строк та черговість для подання заяв по суті справи.
Після цього позивач подала заяву про доповнення предмета позову із викладенням змісту позовних вимог в кінцевій редакції.
Ухвалою від 24.10.2023, яка постановлена без виходу до нарадчої кімнати і яка занесена до протоколу судового засідання, суд прийняв подану позивачем заяву про доповнення предмета позову.
Надалі відповідач АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» подав зустрічну позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 вартості необілкованого (донарахованого) об'єму природного газу в розмірі в розмірі 59 369,06 грн.
Спочатку ухвалою суду від 08.11.2023 зустрічна позовна заява була залишена без руху, а після усунення недоліків ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 21.12.2023 зустрічна позовна заява прийнята до розгляду та об'єднана в одне провадження з первісним позовом. Визначено строк та черговість для подання заяв по суті справи.
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, яку останній повторив в п. 22 справи «Осіпов проти України» (заява № 795/09, рішення від 08.10.2020), стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 статті 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження (див. рішення у справі «Варданян та Нанушян проти Вірменії» (Vardanyan and Nanushyan v. Armenia), заява № 8001/07, пункт 86, від 27.10.2016, та наведені у ньому посилання). Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов'язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого судового розгляду», гарантованого статтею 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента.
Суд забезпечив сторонам можливість ефективно представляти свою справу в суді. Справа слухалась у відкритому судовому засіданні, а сторони повідомлялись про дату, місце та час розгляду справи.
Перед тим як розпочати розгляд справи по суті суд провів підготовче засідання, в межах якого були виконані завдання підготовчого провадження. Крім того, суд розглянув абсолютно усі клопотання учасників справи, попередньо надавши можливість протилежній стороні висловитись з приводу таких клопотань.
Підготовче провадження закрито ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 15.02.2024. Справа призначена до судового розгляду по суті.
Відтак, суд у відповідності до вимог частини п'ятої статті 12 ЦПК України та прецедентної практики ЄСПЛ створив для сторін рівні можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Про існування будь-яких інших доказів, які мають важливе значення і які не були долучені до справи сторони суду не повідомляли, при тому що в силу частин другої, третьої та четвертої статті 83 ЦПК України, вони повинні були подати всі свої докази разом з позовом та відзивом та в цей же строк повідомити про існування доказів, які не можуть бути подані разом з першою заявою по суті справи.
Суд у відповідності до вимог частини сьомої статті 81 ЦПК України розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов'язків.
Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа буде вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням тієї чи іншої процесуальної дії. Обставини справи встановлюватимуться таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
В будь-якому випадку, право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (частина третя статті 367 ЦПК України). Тому, якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх у апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.
Узагальнена позиція учасників справи.
Позивач та її представник в судовому засіданні під час виступу із вступним словом позовні вимоги підтримали. Дали пояснення, аналогічні вищенаведеним та просять первісний позов задоволити. В задоволенні зустрічного позову просять відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні під час виступу із вступним словом проти обґрунтованості первісного позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Просить в позові відмовити. Зустрічний позов підтримав та просить такий задоволити.
Позиція суду.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог статті 264 ЦПК України суд приходить до висновку, що первісний позов не підлягає до задоволення, а зустрічний позов слід задоволити частково з огляду на таке.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Відповідно до копії свідоцтва про право власності від 03.04.2015 (а.с.8), позивач є власником квартири АДРЕСА_2 -Винники загальною площею 52,4 кв.м.
06.03.2023, за наслідками обстеження працівниками вузла обліку природного газу (ВОГ), встановленого в квартирі позивача, працівниками відповідача виявлено несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (ЗВТ), а саме зірвана пломба «Львівгазу» на ПЛГ, та у зв'язку з чим складено акт про порушення від 06.02.2023 № 003205 (а.с.11).
Цього ж дня лічильник газу був демонтований та направлений на експертизу в Сервісний центр АТ «Львівгаз», про що складено відповідний протокол (а.с.12).
Згідно Акту експертизи ЗВТ та/або пломби № 276 від 16.02.2023 (а.с.13), експертизою встановлено відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним в протоколі, цілісність та місцезнаходження пломб, цілість заводського та повірочного тавра на ЗВТ; цілісність лічильного механізму та корпусу; відсутність сторонніх предметів всередині ЗВТ; відповідність маркування ЗВТ нормативно-технічній документації; відповідність ЗВТ, програмного забезпечення та контрольної суми паспорту на ЗВТ та/або опису типу на цей тим ЗВТ. Ознак втручання в роботу ЗВТ не виявлено.
Створена відповідачем відповідна комісія на засіданні 22.03.2023 задоволила складений відносно позивача акт про порушення від 06.02.2023 №003205, що стверджується відповідним витягом з протоколу № 20/03-Н (а.с.65).
Іншим рішенням від 10.04.2023 зазначена вище комісія залишила зазначений акт без змін, що також стверджується витягом з протоколу № 27/04-Н (а.с.66).
Як наслідок, позивачу проведено донарахування вартості необлікованого об'єму природного газу за період з 24.11.2022 по 06.02.2023 і згідно відповідного розрахунку (а.с.67-68) вартість необлікованого об'єму природного газу становить 59 369,06 грн.
Вважаючи такі дії відповідача протиправним позивач звернулась до суду з цим позовом.
Відповідач, в свою чергу, з метою стягнення вартості необлікованого об'єму природного газу звернувся до суду з зустрічним позовом.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, судам слід виходити із його ефективності (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), а це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Порушені право чи інтерес підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
За змістом статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 №329-VIII (далі - Закон №329-VIII) розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Згідно з пунктом 1 глави 6 розділу X Кодексу ГРС власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ в порядку, визначеному главою 7 розділу X Кодексу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Згідно з частинами 1, 2 статті 59 Закону №329-VIII суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу, зокрема є: несанкціонований відбір природного газу; самовільне під'єднання до системи, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання.
За змістом частини 1 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб (крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора), пошкодження ЗВТ/лічильника газу (крім явних ознак навмисного в них втручання), він може вимагати проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки у порядку, визначеному цим Кодексом. У такому разі в акті про порушення робиться відповідний запис, при цьому представник Оператора ГРМ здійснює заходи щодо пакування пошкодженої пломби та/або лічильника газу (ЗВТ) та складає відповідний акт про направлення їх на експертизу чи позачергову або експертну повірку. До отримання їх результатів нарахування, передбачені цим Кодексом, не застосовуються (частина 6 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ).
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення (частина 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ).
Відповідно до глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Верховний Суд у постанові від 03.11.2020 у справі №908/554/19 зазначив, що положення наведеного пункту (пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС) прямо вказує на те, що несанкціонованим є втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу за наявності факту того, що витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. При цьому, колегія суддів Верховного Суду, яка переглядала судові рішення у справі № 908/554/19 вказала також, що інше тлумачення цієї норми не відповідатиме змісту наведеного положення закону.
Розтлумачуючи ці ж положення Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 у справі №904/4030/18 вказав, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу шляхом пошкодження пломб, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Вказане свідчить про те, що викривлення даних обліку природного газу є обов'язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу. Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до положень глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості.
Схожі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №922/137/19, від 28.12.2019 у справі №911/721/19, від 12.03.2020 у справі №920/1217/16, від 26.06.2020 у справі №911/720/19, від 08.09.2020 у справі №922/4351/19, , від 17.02.2021 у справі №914/375/18, від 18.08.2021 у справі №914/2108/19, від 24.10.2018 у справі №914/2384/17, від 18.06.2019 у справі №922/1573/18
З наведеного вбачається, що обов'язковою умовою для донарахування споживачу обсягів необлікованих об'ємів газу є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.11.2021 у справі № 920/1047/20 (п. 5.16, 5.20), встановлене відповідачем пошкодження цілісності пломбувального дроту, на якому встановлено монтажну пломбу, внаслідок чого споживання природного газу комерційним вузлом обліку обліковується з порушенням законодавства, підтверджує несанкціонований відбір природного газу позивачем.
Несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ шляхом пошкодження цілісності пломбувального матеріалу (дроту), на якому встановлено монтажну пломбу, що порушує захист лічильника від несанкціонованого демонтажу, свідчить про викривлення даних обліку.
У справі яка розглядається сторони не оспорюють, що мав місце зрив пломби на лічильнику газу позивача, внаслідок чого факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу слід вважати встановленим. Водночас, тим самим було також порушено захист лічильника газу від несанкціонованого демонтажу, що відповідно до постанови Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 920/1047/20 свідчить про викривлення даних обліку, а отже, є підставою для донарахування споживачу обсягів необлікованих об'ємів природного газу.
Тому аргументи позивача за первісним позовом про відсутність наслідків у виді викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням) не підтвердились, що виключає можливість задоволення первісного позову, в т.ч. й вимоги про стягнення моральної шкоди, яка, як вбачається, є похідною вимогою.
На думку суду, будь-яке протилежне рішення у цій справі лише сприятиме зловживанню з боку недобросовісних громадян та зриванню пломб, що в свою чергу, дозволить здійснити демонтаж лічильника газу та матиме наслідком викривлення даних обліку природного газу.
Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов'язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 13 Закон №329-VIII, споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Таким чином зустрічний позов суд визнає обґрунтованим, проте не погоджується з вартістю донарахованого необлікованого об'єму природного газу.
Зокрема, як зазначалось вище загальна площа квартири відповідача за зустрічним позовом становить 52,4 кв.м., тоді як АТ «Львівгаз» в основу свого розрахунку (а.с.67-68) поклав дані, що опалювальна площа квартири позивача становить 62,6 кв.м.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Під час розгляду справи № 760/6034/16-ц (постанова від 15.02.2023) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Всебічність та повнота, зокрема, передбачають з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, ухвалення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 89 ЦПК України, щодо відсутності у будь-якого доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Крім того, Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.
У справі яка розглядається саме на позивача за зустрічним позовом покладено обов'язок довести правильність розрахунку донарахованого об'єму природного газу.
Проте всупереч цим нормам останній не надав доказів правомірності використання даних, що опалювальна площа квартири відповідача за зустрічним позовом становить 62,6 кв.м.
В свою чергу відповідач за зустрічним позовом, заперечуючи правильність поданого розрахунку, подав свій альтернативний розрахунок (а.с.158-159), згідно якого вартість необлікованого об'єму природного газу при заявленій площі квартири 52,4 кв.м. за період з 24.11.2022 по 06.02.2023 становить 46 538,71 грн.
Як і в попередньому випадку, позивач за зустрічним позовом не надав жодних доказів на спростування цього альтернативного розрахунку і тому, керуючись принципом змагальності та диспозитивності, суд приходить до висновку про часткове задоволення зустрічного позову та необхідність стягнення з відповідача на користь позивача за таким позовом 46 538,71 грн. вартості необлікованого об'єму природного газу.
Щодо судових витрат.
У зв'язку з відмовою у задоволенні первісного позову понесені позивачем за таким позовом судові витрати в силу вимог пункту другого частини другої статті 141 ЦПК України не підлягають відшкодуванню.
Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Загальна ціна зустрічного позову становила 59 369,06 грн. Суд задоволив позовні вимоги на суму 46 538,71 грн., що становить 78,39 % від загального розміру позовних вимог.
При пред'явленні зустрічного позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 684 грн., що стверджується відповідною квитанцією (а.с.142). Отже, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 103,99 грн. судового збору, що становить 78,39 % від розміру сплаченого судового збору за зустрічним позовом.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12,81,82,141,223,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 12, 13, 15, 16, 509, 525, 526 ЦК України, суд -
В позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування акту, відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Зустрічний позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» вартість необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу за період з 24.11.2022 по 06.02.2023 в розмірі 46 538,71 грн. (сорок шість тисяч п'ятсот тридцять вісім грн. 71 коп.).
В задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 2 103,99 грн. судового збору
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354, 355, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 30.04.2024.
Суддя: Леньо С. І.