30 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/32006/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м.Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року (суддя Прудник С.В.) у справі №160/32006/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у незастосуванні п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” при обчисленні ОСОБА_1 , починаючи з 02.11.2022 року по 12.05.2023 року, розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 починаючи з 02.11.2022 року по 12.05.2023 року включно, розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням з урахуванням п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 починаючи з 05.03.2022 року по 12.05.2023 року належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів його посадового окладу та розміру окладу за військовим званням з 02.11.2022 року по 12.05.2023 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що у період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення здійснювалося у заниженому розмірі, а саме: позивачу виплачувався посадовий оклад, оклад за військовим званням, інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення і одноразові виплати, які обраховувася
виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом не на 01.01.2022, 01.01.2023, як то передбачено постановою КМУ №704, що призвело до заниження його грошового забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року позов задоволено
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З цих підстав суд вказав на те, що з 01.01.2022 та 01.01.2023 року грошове забезпечення має обчислюватися з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2022 року за Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» та станом на 01.01.2023 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Обгрунтовуючи свою позицію відповідач зазначає те, що положення п.4 постанови КМУ №704 визначають таку розрахункову величину як мінімальна заробітна плата, але мінімальна заробітна плата, в силу положень Закону №1174-ІІ від 06.12.2016, не застосовується як розрахункова величина при визначенні посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. З цих підстав відповідач вказує на те, що оскільки іншої формули визначенні посадових окладів, окладів за військовим званням п.4 постанови КМУ №704 не визначає, то вказані положення постанови КМУ №704 не можуть бути застосовані у спірних відносинах.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що фактично спірні відносини між сторонами виникли з приводу визначення розміру грошового забезпечення, з якого розраховуються і інші доплати та виплати, враховуючи положення п.4 постанови КМУ №704.
За позицією позивача, приймаючи до уваги положення п.4 постанови КМУ №704, при обчисленні розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.
За позицією відповідача положення п.4 постанови КМУ №704 взагалі не можуть бути застосовані при розрахунку грошового забезпечення (обгрунтування такої позиції наведено вище).
Надаючи оцінку таким позиціям сторін, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Так, відповідно до пункту 4 Постанови №704 у редакції, що була чинною до 24 лютого 2018 року, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до пункту 4 Постанови №704 також містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), якою пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24 лютого 2018 року було змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 було визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.
Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність, та була відновлена дія пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Суд апеляційної інстанції погоджується з аргументами відповідача про те, що мінімальна заробітна плата, в силу положень Закону №1174-ІІ від 06.12.2016, не застосовується як розрахункова величина при визначенні посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
В той же час, виходячи з положень п.4 постанови КМУ №704 розрахунковою величиною для розмірів посадового окладу та окладів за військовим званням є не мінімальна заробітна плата, а розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року.
З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок та виплату грошового забезпечення з 02.11.2022 по 12.05.2023 року, із врахуванням встановленого на 01.01.2022 р. та 01.01.2023 р., розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
З огляду на не задоволення апеляційної скарги з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі1288,32грн., сплата якого була відстрочена ухвалою від 19.03.2024
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі №160/32006/23 - без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1288,32грн.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 30.04.2024
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк