30 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/20342/23
(суддя Дєєв М.В., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі №160/20342/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 14 серпня 2023 року звернувся до суду з позовом Військової частини НОМЕР_1 згідно з яким просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 02.03.2022 року по 11.07.2023 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 02.03.2022 року по 11.07.2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 , довідки про вартість речового майна, що належало до видачі та не проведення виплати компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 11.07.2023 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 11.07.2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , компенсації за неотримане речове майно за період з 02.03.2022 року по 11.07.2023 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію за неотримане речове майно за період з 02.03.2022 року по 11.07.2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової компенсації вартості не отриманого харчування за період з 02.03.2022 року по 11.07.2023 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію вартості неотриманого харчування за період з 02.03.2022 року по 11.07.2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 рік;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2023 рік;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією»;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 2022 рік у кількості 22 доби, та за 2023 рік за 15 діб;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 2022 рік у кількості 22 доби, та за 2023 рік за 15 діб;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення військовослужбовця за період з 02.03.2022 року по 14.07.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 02.03.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 14.07.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 08 03.2023 року по 26.05.2023 року;
- зобов'язати Військову частині Військову частині НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , додаткову винагороду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 08.03.2023 року по 26.05.2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити невиплати ОСОБА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 14.07.2023 року по день винесення рішення суду. Позовна заява фактично обґрунтована тим, що відповідач протиправно не виплатив позивачу всі належні до виплати складові грошового забезпечення, грошової допомоги, грошову компенсацію, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року позов задоволено частково.
Суд, визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією».
Зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією».
Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення військовослужбовця за період з 02.03.2022 року по 14.07.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році.
Зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити невиплати ОСОБА_1 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 02.03.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити невиплати ОСОБА_1 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 14.07.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
У задоволенні іншої частини позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову щодо виплати позивачу додаткової винагороди за період з 08.03.2023 року по 26.05.2023 року в розмірі 100000 гривень, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, суд першої інстанції виходив з того, що додаткова винагорода виплачується у розмірі 100000 грн військовослужбовцям, які захоплені в полон, на час перебування в полоні, при цьому за період з 08.03.2023 року по 26.05.2023 року в полоні не перебував, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову позивач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неправильного встановлення обставин справи.
Зазначає про необхідність виплати позивачу додаткової винагороди за період з 08 03.2023 року по 26.05.2023 року в розмірі 100000 гривень, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, позов у цій частині задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що з наданих позивачем документів можливо встановити, що позивач вибув до лікувального закладу у зв'язку з захворюванням, знаходився на лікуванні з 08.03.2023 року, де проходив лікування з 08.03.2023 року по 26.05.2023 року, та згідно з протоколом №4312 від 25.12.2023 року «захворювання, так, пов'язані із захистом Батьківщини».
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2023 року №93 встановлено те, що солдат ОСОБА_1 вибув із складу сил і засобів, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії ЗС РФ до лікувального закладу, у зв'язку із захворюванням та з 08.03.2023 року вважається таким, що знаходиться на лікуванні (а.с.29).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2023 року №148 встановлено те, що солдат ОСОБА_1 зарахований на продовольче забезпечення з 29.05.2023 року з лікувального закладу. Підстава: рапорт майора А.Банника вх, №33509 від 28.05.2023 року, виписний епікриз №835 від 26.05.2023 року (а.с.34).
Правомірність не виплати позивачу додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 в розмірі 100000 грн за період з 08.03.2023 року по 26.05.2023 року та інших виплат є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року, №259/2022 від 18.04.2022 року, №341/2022 від 17.05.2022 року, №573/2022 від 12.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року та триває до теперішнього часу.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану (надалі, також - Постанова №168), яка набрала чинності 28.02.2022 року та застосовується з 24.02.2022 року.
Пунктом 1 Постанови №168 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин), зокрема, встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови №168 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168, установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Так, наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
25.03.2022 для врегулювання питання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, Міністром оборони України прийнято рішення від 25.03.2022 №248/1298 та від 18.04.2022. №248/1529.
В подальшому, питання виплати додаткової винагороди регулюється рішенням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, чинним на час виникнення та існування спірних правовідносин, згідно з яким документальне підтвердження вказаних вище фактів здійснюється на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтовой, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. При цьому відряджені військові підтверджують безпосередню участь у бойових діях або заходах довідкою керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Виплата здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. При цьому в цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов'язково зазначають підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо. Такі накази за минулий місяць мають бути видані до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів. Пунктом 8 рішення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 визначено, що у період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100000 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (в тому числі закордоном), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджене наказом МОУ 14.08.2008 року № 402 передбачає, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Отже, для призначення додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я позивач повинен був надати до Військової частини висновок (довідку) ВЛК про те, що поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини.
Натомість, як вбачається з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2023 року №148 про те, що солдат ОСОБА_1 зарахований на продовольче забезпечення з 29.05.2023 року з лікувального закладу, підставою його зарахування зазначено: рапорт майора А.Банника вх, №33509 від 28.05.2023 року, виписний епікриз №835 від 26.05.2023 року (а.с.34).
Доказів того, що позивачем подавалися до відповідача документи, а саме висновок (довідку) ВЛК про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво), пов'язані із захистом Батьківщини матеріали справи не містять, як наслідок у відповідача не виник обов'язок виплати позивачу додаткової винагороди.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі №160/20342/23 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 30 квітня 2024 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва