26 квітня 2024 року м. Кропивницький
справа № 394/1020/23
провадження № 22-ц/4809/854/24
Суддя Кропивницького апеляційного суду Дьомич Л.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК-Транс» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку,-
Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху за наступного.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги наведені у ст. 356 ЦПК України.
Так, відповідно до п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Всупереч викладеному, апеляційна скарга не містить інформації про місце проживання чи перебування скаржника. Також зазначена не повне, а скорочене найменування відповідача.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі також зазначаються клопотання особи, яка подала скаргу. Поряд з цим, у ст. 374 ЦПК України наведені повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, а саме: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.
Однак, відповідної інформації щодо очікуваного скаржником результату апеляційного розгляду подана ним скарга також не містить.
Крім того, за вимогами п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) унормовано, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону).
Відповідно до пп. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У пп.9 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону передбачено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Судом враховано, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Разом з тим, відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Отже, судовий збір за позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має сплачуватись позивачем у всіх судових інстанціях у встановленому законом порядку та розмірі.
Виходячи з наведеного та враховуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01 січня 2023 року, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 1 610,40 грн (2684,00 грн х 0,4 х 150% = 1610,40 грн).
Однак, до апеляційного суду надано докази сплати судового збору лише у сумі 900,00 грн, що на 710,40 грн менше суми, що підлягала сплаті відповідно до Закону.
Отже, скаржником не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у встановлених законом порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2024 року, - залишити без руху.
Запропонувати скаржнику у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до апеляційного суду:
- виправлену апеляційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог процесуального закону, а також докази її направлення до електронного кабінету відповідача;
- докази сплати (доплати) судового збору у сумі 710,40 грн за реквізитами, розміщеними на офіційному сайті Кропивницького апеляційного суду.
У разі невиконання у встановлений апеляційним судом строк вимог щодо усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л. М. Дьомич