Провадження № 33/803/974/24 Справа № 202/181/24 Суддя у 1-й інстанції - Шофаренко Ю. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.
30 квітня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю: особи, яку притягнуто до відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Кирпаня А.Г., переглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2024 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає в АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою суду від 18 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Районним судом встановлено, що 17.12. 2023 року о 22 годині 42 хвилини у м.Дніпро, проспект Слобожанський 98, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом NISSAN MAXIMA державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду у на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на камеру, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову та закрити провадження за відсутності складу правопорушень, так як матеріалами справи не доведено факту керування транспортним засобом. Протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, оскільки свідки його складання не допитувалися. Відеозапис не містить безперервного файлу подій, а також він не досліджувався судом І інстанції в судовому засіданні. Огляд працівники поліції пропонували безпідставно, так як ознак не встановлювали.
В апеляційному суді ОСОБА_1 та захисник підтримали вимоги апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення учасників перегляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Рішення суду першої інстанції про визнання винуватим ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП є законними та обґрунтованими.
У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Районний суд дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи.
Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими районним судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення в якому викладено обставини правопорушення, що ОСОБА_1 керував автомобілем та відмовився проходити огляд у встановленому законом порядку; відеозаписом відповідно до якого ОСОБА_1 підтвердив, що тільки він керує даним транспортним засобом. В подальшому під час розмови ОСОБА_1 працівники поліції, повідомили про наявність ознак наркотичного сп'яніння та необхідність проходження огляду в закладі охорони здоров'я на що ОСОБА_1 відмовилася.; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу ти швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги про не доведення факту керування апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки з наявного в матеріалах справи відеозапису, видно, що працівники поліції запитували у ОСОБА_1 чи хтось інший міг керувати даним транспортним засобом, на що ОСОБА_1 повідомив, що тільки він керує автомобілем. При цьому, під час апеляційного перегляду ОСОБА_1 повідомив, що до того, як підійшли працівники поліції автомобілем керувала ОСОБА_2 , яка в подальшому відлучилася на декілька годин, але з відеозапису не видно, що ОСОБА_1 повідомляв про ці обставини та як зазначалося вище, останній повідомив про керування автомобілем лише ним.
Процедура проходження огляду дотримана працівниками поліції, оскільки під час розмови у ОСОБА_1 були встановлені ознаки наркотичного сп'яніння, чого водій не заперечував, далі працівники поліції запропонували пройти ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров'я, на що останній відмовився, обґрунтувавши таку відмову наближенням комендантської години. Дані обставини зафіксовані на боді камеру працівників поліції. Отже порушення процедури не встановлено.
Відеозапис на переконання апеляційного суду є належним та допустимим доказом, так як на ньому зафіксована процедура проходження огляду і інші обставини необхідні для прийняття рішення, яке виніс суд І інстанції. До апеляційної скарги не надано доказів, що відеозапис не досліджувався судом І інстанції. Згідно постанови суду такий відеозапис був перевірений судом І інстанції та доказу була надана належна оцінка.
Протокол про адміністративне правопорушення теж відповідає положенням статтей 254-256 КУпАП, в ньому містяться необхідні дані для прийняття рішення.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винною за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Р.В.Мудрецький