Справа № 727/4219/24
Провадження № 1-кс/727/1224/24
30 квітня 2024 року м.Чернівці
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці ОСОБА_1 перевіривши матеріали клопотання заступника начальника слідчого відділу Управління СБУ в Чернівецькій області ОСОБА_2 про вирішення долі речових доказів по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023260000000207 від 24.08.2023р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 305 КК України, -
До слідчого судді звернувся заступника начальника слідчого відділу Управління СБУ в Чернівецькій області ОСОБА_2 з клопотанням про вирішення долі речових доказів.
Дане клопотання погоджено з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Оглянувши клопотання та матеріали подані до нього, приходжу до висновку, що воно підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Разом з цим, чинний кримінальний процесуальний закон розрізняє поняття «суд» та «слідчий суддя», визначаючи стадії кримінального провадження (досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність) здійснення ними своїх повноважень та належним чином розмежовуючи їх.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Тобто, у випадку, коли кримінальне провадження закрите слідчим, клопотання подане в порядку ч. 9 ст. 100 КПК про долю речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові по справі № 554/2506/22 від 15 квітня 2024 року прийняла висновок щодо застосування норми, передбаченої ч.9 ст.100 КПК України, у взаємозв'язку із нормами 171-174 КПК України, що постановлена слідчим суддею в порядку ч.9 ст.100 КПК України, після закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, ухвала про вирішення питання про долю речових доказів і документів, може бути оскаржена в апеляційному порядку, як така, що не передбачена КПК.
Частиною 3 ст. 172 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, оскільки кримінальне провадження №22023260000000207 від 24.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення ч. 1 ст. 305 КК України закрито, а вирішення долі речових доказів не входить до повноважень слідчого судді, слідчий суддя вважає, що клопотання про вирішення долі речових доказів підлягає поверненню прокурору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 171-172, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання заступника начальника слідчого відділу Управління СБУ в Чернівецькій області ОСОБА_2 про вирішення долі речових доказів по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023260000000207 від 24.08.2023р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 305 КК України - повернути для виправлення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1