30 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 280/10876/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі №280/10876/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 11 квітня 2024 року звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду через систему “Електронний суд” з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі №280/10876/23.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції докази надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Ухвала суду мотивована тим, що скаржником додано до апеляційної скарги квитанцію №879897 від 11.04.2024 року про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС - ОСОБА_2 , тобто представника позивача, в той час як скаржником не надано доказів надсилання поданої ним апеляційної скарги позивачу - ОСОБА_1 , зважаючи на те, що позивач є самостійним учасником справи та має право на самостійне висловлення своєї позиції щодо доводів апеляційної скарги.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року скаржник отримав 16 квітня 2024 року, що підтверджується відповідною довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему “Електронний суд”.
24 квітня 2024 року через підсистему “Електронний суд” до суду апеляційної інстанції надійшла заява скаржника на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду щодо відкриття апеляційного провадження у цій справі.
Заява обґрунтована тим, що позивач знаходиться за межами України, а тому виконати вимоги ухвали суду не можливо.
Однак, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржник не усунув недолік апеляційної скарги, зважаючи на наступне.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, сформульованою у постановах від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20, від 03.06.2021 у справі № 9901/82/21, від 01.07.2021 у справі №9901/76/21 альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через “Електронний кабінет”.
В свою чергу, у разі звернення до суду з апеляційною скаргою через підсистему “Електронний суд” скаржник зобов'язаний надати до суду один із альтернативних доказів надсилання іншим учасникам справи поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами, а саме: доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи через підсистему “Електронний суд” поданих до суду документів або, у разі відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого “Електронного кабінету”, докази надсилання таких документів листом з описом вкладення.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що у разі відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого “Електронного кабінету”, надсилання документів іншим учасникам справи має бути здійснено виключно листом з описом вкладення.
Зазначене було доведено до відома скаржника ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року, яку доставлено 16 квітня 2024 року до електронного кабінету підсистеми “Електронний суд” Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, однак скаржнику будучи обізнаним про шляхи усунення зазначеного недоліку не усунув його.
Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що відповідач обираючи один із законодавчо встановлених, альтернативних форм, звернення до суду з апеляційною скаргою (паперова форма або через підсистему “Електронний суд”), як орган Державної влади усвідомлював вимоги, що ставляться законом для звернення до суду з апеляційною скаргою у тій чи іншій формі.
Тобто, відповідач подаючи апеляційну скаргу у цій справі через підсистему “Електронний суд” був обізнаний про вимоги законодавства щодо надання доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області апеляційної скарги з доданими до неї документами або її надсилання через підсистему “Електронний суд” до зареєстрованого “Електронного кабінету” інших учасників справи.
Та зважаючи на загальнодоступність норм процесуального законодавства щодо вимог до такої апеляційної скарги, відповідач з ними погодився.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що твердження відповідача про неможливість усунення недоліку апеляційної скарги поданої у визначений ним спосіб не можуть звільняти Державний орган від вимог процесуального законодавства визначених КАС України до такої апеляційної скарги.
Прийняття судом апеляційної скарги з таким недоліком дасть обґрунтовані сподівання скаржнику на звернення до суду з апеляційними скаргами в майбутньому без надання доказів надсилання таких документів листом з описом вкладення, що в свою чергу при масовому прийнятті таких апеляційних скарги призведе до дисбалансування виконання вимог процесуального законодавства як судом так і самим скаржником.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року ухваленому по справі “Смірнова проти України” зробив висновок, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Не застосування судом встановлених законом наслідків не усунення скаржником такого недоліку апеляційної скарги як надання до суду апеляційної інстанції доказів надсилання іншим учасникам справи поданої ним через підсистему "Електронний суд" апеляційної скарги з доданими до неї документами, враховуючи те, що скаржнику ухвалою суду роз'яснено необхідність усунення такого недоліку та шляхи його усунення свідчить про нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд зауважує на тому, що Державний орган при зверненні до суду зобов'язаний дотримуватися вимог процесуального законодавства, що ставлять до поданої ним апеляційної скарги, а не наполягати на застосуванні судом тих процесуальних вимог, які до апеляційної скарги, поданої у визначений скаржником спосіб не застосовуються, оскільки це дисбалансує порядок подачі апеляційних скарг в той чи інший спосіб.
У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Прийняття апеляційної скарги Державного органу, який обрав один із законодавчо встановлених, альтернативних форм, звернення до суду з апеляційною скаргою та погодився з вимогами законодавства, що ставляться до такої апеляційної скарги фактично буде свідчити про надання відповідачу переваги перед іншим учасником справи, що є не допустимим.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 16 квітня 2024 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі №280/10876/23 - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано 30 квітня 2024 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов