Справа №635/2036/20
Провадження №1-кп/635/30/2024
29 квітня 2024 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3
секретар судових засідань - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220430000393 від 04.03.2020 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 05.07.1994 вироком Дзержинського районного суду м. Харкова за ст.ст. 17 - 81 ч.ч. 3, 4, 140 ч. 2, 42, 44 КК України (в редакції закону від 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 25.03.1998 вироком Київського районного суду м. Харкова за ст.ст. 140 ч. 2, 43 КК України (в редакції закону від 1960 року) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 26.08.2009 вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова за ст.ст. 27 ч. 5 - 185 ч. 3, 70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання із встановленням іспитового строку - 3 роки;
- 19.06.2012 вироком Київського районного суду м. Харкова за ст.ст. 185 ч. 2, 15 ч. 3 - 185 ч. 3, 70, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі,
- 04.12.2019 року вироком Дзержинського районного суду м. Харкова за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі, із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, -
Судом встановлено, що 27.02.2020 близько 12:00 год. ОСОБА_3 , знаходячись в пункті прокату електроінструменту, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, повторно, з прямим умислом, направленим на заволодіння чужим майном, шляхом обману, використовуючи підроблений ним офіційний документ - паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до якого ним була вклеєна його фотокартка, ввівши в оману потерпілого ОСОБА_6 , надав останньому вказаний паспорт для оформлення договору оренди будівельного інструменту (обладнання) № 44/К від 27.02.2020 щодо оренди генератора марки «GLOBAL UA», модель SH6700, вітродуйки марки «STIHL», модель BR-380, та виброплити марки «LANCIN», модель 196 СС, загальна вартість якого становить 8005 грн. 40 коп. Після чого, підписавши договір оренди вказаного будівельного інструменту, ОСОБА_3 заволодів вказаним майном та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 8005 грн. 40 коп.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном або придбання права на майно, шляхом обману або зловживання довірою, вчинене повторно.
Крім того, не пізніше 27.02.2020, більш точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим, у невстановленому місці, ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою використання офіційного документа - паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого Київським МВ РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 23 вересня 2004 року, підробив вказаний офіційний документ шляхом переклеювання до нього своєї фотокартки замість фотокартки власника документа.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 358 КК України як підроблення іншого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем.
Крім того, 27.02.2020, близько 12:00, ОСОБА_3 , знаходячись в пункті прокату електроінструменту, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, з метою заволодіння будівельним інструментом шляхом обману, а саме генератором марки «GLOBAL UA», модель SH6700, вітродуйкою марки «STIHL», модель BR-380 та виброплитою марки «LANCIN», модель 196 СС, при оформленні договору оренди будівельного інструменту (обладнання) № 44/К від 27.02.2020 використав заздалегідь підроблений ним офіційний документ - паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого Київським МВ РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 23 вересня 2004 року, до якого ОСОБА_3 вклеїв свою фотокартку, надавши його потерпілому ОСОБА_6 як документ, що посвідчує його особу.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення, підтвердивши факти вчинених ним кримінальних правопорушень в час, спосіб та при обставинах, на які вказує досудове слідство. Пояснив, що дійсно він вклеїв свою фотокартку в паспорт на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знайшов на вулиці, а потім використав цей паспорт 27.02.2020 року для того, щоб в пункті прокату отримати будівельний інструмент, який він отримав і потім продав. Докази його вини, здобуті на досудовому слідстві, визнає повністю і не оспорює, в своїх діях щиро розкаявся, свої дії засуджує і готовий понести покарання.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчинення ним злочинів, добровільності та істинності його позиції.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 , свою винуватість у вчинених діяннях визнав повністю і суду дав показання, що вчинив кримінальні правопорушення саме при викладених вище обставинах, суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників не оспорюються, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих матеріалів на нього, які є в матеріалах кримінального провадження, та доказів з процесуальних питань.
При цьому суд роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, згідно яких сторони у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, доведена повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виражається у визнанні винуватості в обсязі обвинувачення, ставленні обвинуваченого до скоєного, осуду своїх дій.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий за умисні корисливі злочини, одружений, не працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про його особу, обставиною, яка пом'якшує покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України: за ч.2 ст.190 КК України -є нетяжким злочином, за ч.1 та ч.4 ст.358 КК України -кримінальними проступками, конкретні обставини справи, а також те, що викрадене майно повернуто власнику.
За таких обставин, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити ОСОБА_3 покарання у межах санкції статті закону, що передбачає кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 190 КК України, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України у виді обмеження волі, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України. При цьому остаточне покарання йому необхідно призначити за правилами ч.1 ст.71 КК України, враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення у період іспитового строку.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов потерпілим у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Витрати по проведенню судової технічної експертизи документів №10/7/102 СЕ-20 від 16.03.2020 в сумі 1256 (одна тисяча двісті п'ятдесят шість) грн. 08 коп. відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначити покарання:
-за ч.2 ст.190 КК України - у виді 1 (одного) року 2 місяців обмеження волі,
-за ч.1 ст.358 КК України - у виді 1 року обмеження волі,
-за ч.4 ст.358 КК України - у виді 1 року 1 місяця обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року 2 місяців обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України ОСОБА_3 призначити покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного цим вироком покарання невідбуту частину покарання за вироком Дзержинського районного суду м.Харкова від 04.12.2019 року у виді 2 місяців обмеження волі, визначивши остаточно ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року 4 (чотирьох) місяців обмеження волі.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня звернення вироку до виконання.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 не обирався.
Речові докази:
- генератор марки «GLOBAL UA», модель SH6700, вітродуйку марки «STIHL», модель BR-380, виброплиту марки «LANCIN», модель 196СС, які були передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили залишити у власності ОСОБА_6 ;
- паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , після набрання вироком законної сили залишити у матеріалах кримінального провадження №12020220430000393 від 11.02.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням судової технічної експертизи документів №10/7/102 СЕ-20 від 16.03.2020 в сумі 1256 (одна тисяча двісті п'ятдесят шість) грн. 08 коп.
Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1