30 квітня 2024 р.Справа № 520/36900/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Курило Л.В. ,
розглянувши клопотання за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 по справі № 520/36900/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 року задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
До Другого апеляційного адміністративного суду 11.04.24 надійшла апеляційна скарга від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.24 року по справі №520/36900/23, судом зареєстровано апеляційну скаргу 15.04.24. Разом з апеляційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.24 витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/36900/23.
26 квітня 2024 року справа №520/36900/23 надійшла до Другого апеляційного адміністративного суду.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, а саме - пропущено тридятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення отримано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 30.01.24 о 21:34, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Харківського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа ( а.с. 35).
В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідач зазначив, що відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Пунктом 3 ст. 295 КАС України передбачено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
В клопотанні зазначено, що оскаржуване судове рішення надійшло на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області через Електронний суд 28.02.24 та зареєстроване за вх. №8242/7.
Також, апелянт в клопотанні зазначає, що через дію воєнного стану та пов'язані з цим обставини, нестабільну роботу комп'ютерних систем та програм, зокрема, системи "Електронний документообіг органів ПФУ", в тому числі велике навантаження на головне управління судових справ війскових пенсіонерів. Таким чином, з незалежних від головного управління причин програми та сервери функціонують нестабільно, що уповільнює, зокрема, роботу, пов'язану з отриманням та обробкою кореспонденції.
В клопотанні апелянт зазначає, що викладені обставини є поважними та просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.24 року по справі №520/36900/23.
Також, апелянт в клопотанні просить суд врахувати, що вперше подано апеляційну скаргу на зазначенен рішення 26.03.24, однак ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.24 апеляційну скаргу повернуто у зв'язку з відсутністю підпису особи, яка її подала.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 295 КАС України, просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення.
Колегія суддів зазначає, що вперше подану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області апеляційну скаргу ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.24 повернуто скаржнику у зв'язку з тим, що апеляційна скарга не містить підпису представника Головного управління ПФУ в Харківській області.
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.24 отримано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 04.04.24 о 15:30, що підтверджується довідкою Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
Вдруге з апеляційною скаргою апелянт звернувся 11.04.24, при цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №820/4420/18.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який діє на теперішній час.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 по справі № 990/115/22.
Таким чином, саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Також, оцінюючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21, беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правових позицій Верховного Суду з цього приводу, сформулював правові випадки коли процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено. Зокрема, це можливо у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Колегія суддів зазначає, що первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось також поза межами строку, передбаченого на подання апеляційної скарги.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вказані скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.24 по справі №520/36900/23 із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними.
Керуючись ст.ст. 295, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бегунц А.О.
Судді Мельнікова Л.В. Курило Л.В.