30 квітня 2024 р. м. ХарківСправа № 520/30942/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Русанової В.Б.,
Суддів Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 по справі № 520/30942/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області
про визнання протиправною бездіяльність та відмову, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльність та відмову, зобов'язання вчинити певні дії.
На рішення суду Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024 року апеляційна скарга залишена без руху, в зв'язку з несплатою судового збору та не зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, наданий десятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання копії ухвали, шляхом сплати судового збору та наданням уточненої апеляційної скарги.
Згідно довідки про доставку електронного листа Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області отримало копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 10.04.2024 о 03:34 год. (в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд").
Таким чином останній день на усунення недоліків поданої апеляційної скарги є 22.04.2024, з урахуванням вихідних днів.
23.04.2024 Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області подало заяву про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів, обгрунтовану відсутністю кошторисних призначень.
Вказує, що заявка на виділення коштів направлена відповідному органу, в підтвердження чого надало звернення ГУ МВС України в Харківській області до ГУ НП України про надання дозволу для виділення кошторисних призначень для сплати судового збору від 02.02.2024 та 15.04.2024.
Колегія суддів, дослідивши клопотання, приходить до наступного.
Порядок продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником у клопотанні про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у такому клопотанні.
Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, у тому числі щодо оплати судового збору.
Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI органам внутрішніх справ не надано пільг щодо сплати судового збору
Органи внутрішніх справ є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Апелянтом не надано доказів про відсутність коштів на сплату судового збору, а також наявність поважних обставин неможливості його своєчасної сплати, як і доказів вжиття ним заходів щодо сплати судового збору.
Колегія суддів зазначає, що відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Надані апелянтом звернення ГУ МВС України в Харківській області до ГУ НП України про надання дозволу для виділення кошторисних призначень для сплати судового збору від 02.02.2024 та 15.04.2024 не свідчать про відсутність коштів у скаржника. Крім того, апелянтом не надано відповіді на вказані звернення.
Колегія суддів вказує, що дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору не свідчить про наявність об'єктивних обставин, які б перешкоджали йому в межах наданого строку усунути зазначений недолік.
Колегія суддів враховує, що з моменту прийняття рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору.
При цьому, судом апеляційної інстанції було забезпечено відповідачу можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, шляхом постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.
Також суд враховує, що клопотання про продовження строку не містить доказів, які б достовірно і беззаперечно свідчили про наявність можливості усунути недоліки у вказаний апелянтом строк у разі його задоволення.
Згідно з частинами 1, 3 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Відтак, безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до порушення розумного строку розгляду адміністративної справи, затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, що відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.
Оскільки матеріали справи не містять доказів відсутності коштів для сплати судового збору, вчинення апелянтом послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування, враховуючи, що з часу прийняття оскаржуваного судового рішення 23.01.2024 до подання клопотання 22.04.2024 пройшло три місяці та судом надавався час для усунення недоліків апеляційної скарги, отже апелянт мав достатньо часу для сплати судового збору, клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
На момент постановлення ухвали, скаржником не надано доказів усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно з ч.5 ст.298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки у строк, встановлений судом, з урахуванням 5-денного строку, встановленого ст.298 КАС України, заявником не було виконано вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024, недоліки апеляційної скарги не усунуто, апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 по справі № 520/30942/23 відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 по справі № 520/30942/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльність та відмову, зобов'язання вчинити певні дії повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій