30 квітня 2024 р. Справа № 520/35819/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 (головуючий суддя І інстанції: Лук'яненко М.О.) по справі № 520/35819/23
за позовом ОСОБА_1
до Харківської обласної прокуратури
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Харківської обласної прокуратури щодо не розгляду та не вирішення по суті звернень ОСОБА_1 від 13 та 23 листопада 2023 року, чим порушено його права;
- зобов'язати Харківську обласну прокуратуру розглянути і вирішити звернення ОСОБА_1 від 13 та 23 листопада 2023 року та надати вичерпну письмову відповідь.
В обґрунтування позову зазначив, що 13 та 23 листопада 2023 року він звертався до Харківської обласної прокуратури із зверненнями, в яких просив прокурора, в інтересах держави звернутись до Господарського суду Харківської області із позовом про розірвання договору оренди від 01.08.2008, укладеного між ПП ОСОБА_2 та Барвінківською РДА та повернення Барвінківській територіальній громаді Ізюмського району земельної ділянки зі ставком площею 91,7518 га.
Разом з тим, Харківська обласна прокуратура за невідомих обставин передала звернення ОСОБА_1 за належністю до Ізюмської окружної прокуратури, тоді як належної та повної відповіді по суті заявленого питання не надала, що свідчить про її протиправну бездіяльність.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судове рішення не відповідає Конституції України, діючому законодавству та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що відповідачем не надано належної та повної відповіді на його звернення від 13.11.2023 (за вхідним № 58356-23 від 23.11.2023), а безпідставно направлено його за належністю до окружної прокуратури. Вважає, що в такий спосіб Харківська обласна прокуратура фактично самоусунулась від виконання своїх обов'язків, чим порушила Закони України "Про звернення громадян" та "Про прокуратуру".
Висновки суду першої інстанції про те, що питання, порушені в зверненні не входили до повноважень відповідача і останній правомірно направив його за належністю відповідному органу, про що повідомив ОСОБА_1 листом, вважає такими, що суперечать ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18 червня 2020 року у справі №819/1566/16, в якій суд зазначив, що не будь-яка відповідь на звернення може свідчити про розгляд такого звернення в розумінні Закону України «Про звернення громадян», оскільки його розгляд (як результат діяльності суб'єкта, якому адресовано звернення) повинен відповідати статті 15 цього Закону.
Водночас, Харківська обласна прокуратура протиправно відмовила ОСОБА_1 у розгляді, вирішенні і задоволенні заяви від 13 та 23 листопада 2023 року, чим порушила його права.
Харківська обласна прокуратура (далі - відповідач) подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 13.11.2023 ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про звернення громадян», звернувся до Харківської обласної прокуратури із заявою, в якій просив:
- звернутися із позовною заявою до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про розірвання договору оренди, укладеного 01 серпня 2008 року між Барвінківською районною державною адміністрацією в особі голови Барвінківської районної державної адміністрації ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_2 на оренду земельної ділянки зі ставком загальною площею 91,7518 га., у тому числі: пасовищ-15,5405 га., полезахисних смуг-4,1183 га., під болотами-1,0887 га., під поверховою спорудою-0,0032 га., під гідротехнічними спорудами-7,0717, під ставком-68,9294 га, яка знаходиться на території колишньої Гусарівської сільської ради;
- за рішенням суду повернути територіальній громаді в особі Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області земельної ділянки зі ставком загальною площею 91,7518 га., у тому числі: пасовищ-15,5405 га., полезахисних смуг-4,1183 га., під болотами-1,0887 га., під поверховою спорудою-0,0032 га., під гідротехнічними спорудами-7,0717, під ставком-68,9294 га, яка знаходиться на території колишньої Гусарівської сільської ради;
- про результати розгляду та вжиті заходи повідомити (а.с. 6-9).
Сторонами не заперечується, що вищенаведена заява отримана відповідачем 23.11.2023.
23.11.2023 ОСОБА_1 об 11:02:28 годин накладено електронний підпис на звернення від 13.11.2023 та направлено його керівнику Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 засобами електронного зв'язку, яке зареєстроване 23.11.2023 за № 58356-23, що вбачається з протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
27.11.2023 Харківська обласна прокуратура листом повідомила ОСОБА_1 про направлення на підставі ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» за належністю до Ізюмської окружної прокуратури для розгляду по суті його звернення щодо незаконного використання ПП ОСОБА_2 земельних ділянок, розташованих на території Барвінківської територіальної громади Ізюмського району, а також з інших питань (а.с. 11).
Вважаючи, що відповідачем фактично не розглянуто звернення від 13.11.2023 та від 23.11.2023, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв правомірно, в межах повноважень, надав належну відповідь, не допустив бездіяльності, правомірно направив звернення за належністю до уповноваженого органу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відносини, що виникають між громадянами та органами місцевого самоврядування та/або органами державної влади щодо розгляду звернень, скарг, заяв та клопотань, регулюються нормами Закону України № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № № 393/96-ВР).
Відповідно до статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно ст. 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Відповідно до ст. 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Отже, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Разом із цим звернення громадян повинен розглядати той орган, до компетенції якого належить вирішення порушених у цих зверненнях питань, тому якщо питання, порушені в одержаному зверненні, не входять до повноважень відповідного органу, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ним за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 подав звернення до Харківської обласної прокуратури із проханням звернутись до господарського суду про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки зі ставком, укладеного між Барвінківською районною державною адміністрацією та ПП ОСОБА_2 .
Згідно частин 1-3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Розгляд звернень, направлення відповідей, супровідних листів заявникам в органах прокуратури здійснюється відповідно до Інструкції про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України затвердженої наказом Офісу Генерального прокурора від 06.08.2020 № 363 (далі - інструкція № 363).
Відповідно до пунктів 1-3 розділу ІІ Інструкції № 363 усі звернення та запити, крім усних звернень, які вирішені на особистому прийомі, підлягають попередньому розгляду. Попередній розгляд звернень та запитів передбачає ознайомлення з їх змістом, перевірку правильності оформлення та належності порушених у них питань до компетенції прокуратури.
Попередній розгляд звернень і запитів після їх реєстрації здійснюється в Офісі Генерального прокурора та обласних прокуратурах підрозділами з організації особистого прийому громадян, розгляду звернень та запитів (далі - відповідальні підрозділи), у окружних прокуратурах - керівниками окружних прокуратур, їхніми першими заступниками та заступниками.
За результатами попереднього розгляду щодо кожного звернення і запиту визначеними у пункті 2 цього розділу особами у межах повноважень приймається одне з таких рішень:
передання для розгляду керівнику органу прокуратури або його заступнику згідно з розподілом обов'язків;
передання для розгляду до відповідного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, обласної чи окружної прокуратури, прокурору або іншому працівнику органу прокуратури;
направлення за територіальністю та/або належністю;
повернення заявнику з наданням відповідних роз'яснень;
залишення без розгляду за наявності підстав, визначених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян".
Згідно з п. 15 розділу ІІ Інструкції № 363 звернення громадян, за результатами розгляду яких не приймалися рішення керівником органу прокуратури і в яких не оскаржуються дії чи рішення працівників цієї прокуратури, відповідальними чи іншими підрозділами у термін не більш ніж п'ять днів надсилаються до відповідної прокуратури нижчого рівня, якщо вирішення порушених у них питань належить до її компетенції.
Відповідь за результатами вирішення звернення надається тим органом прокуратури, якому його надіслано і до компетенції якого належить вирішення порушених у ньому питань.
Згідно п. 7 розділу І Інструкції № 363 розглянутими вважаються звернення, у тому числі дублетні, які направлено до інших відомств чи прокуратури нижчого рівня, повернуто заявникам або залишено без розгляду, вирішено по суті заявлених вимог.
Зі змісту звернення вбачається, що позивач, звертаючись до обласної прокуратури не оскаржує дії чи рішення її працівників, натомість останнє стосується фактично перевірки законності використання ПП ОСОБА_2 земельних ділянок, розташованих на території Барвінківської територіальної громади Ізюмського району, що віднесено до повноважень окружної прокуратури.
За таких обставин та правовому регулюванні, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про те, що скеровуючи розгляд звернення ОСОБА_1 на розгляд Ізюмської окружної прокуратури Харківської області посадові особи Харківської обласної прокуратури діяли в межах своїх повноважень та відповідно до закону.
При цьому, колегія суддів зауважує, що про вказані обставини заявника повідомлено листом від 27.11.2023, отже відповідачем фактично розглянуто звернення ОСОБА_1 відповідно до вимог Інструкції № 363, та, як наслідок, не вчинено протиправної бездіяльності.
Доводи скаржника про невідповідність відповіді Харківської обласної прокуратури вимогам ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" колегія суддів вважає помилковими, оскільки зазначеною нормою врегульовані випадки, у яких прокурор має право представляти інтереси держави в суді, проте не визначено, що саме на обласну прокуратуру покладені такі повноваження.
Доводи апеляційної скарги про безпідставну відмову відповідача у розгляді, вирішенні і задоволенні його заяви колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки обласною прокуратурою розглянуто звернення позивача та направлено його за належністю до уповноваженого органу.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду . Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 по справі № 520/35819/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді О.В. Присяжнюк С.П. Жигилій