30 квітня 2024 року справа №200/6913/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року (головуючий суддя І інстанції Крилова М.М.), складеного в повному обсязі 09 січня 2024 року у справі № 200/6913/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дії протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про:
- визнання дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області неправомірними в частині не зарахування до мого пільгового стажу роботи за п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до Списку №1 період роботи з 11.06.1990 року по 14.05.1997 року, шахти імені РСЧА в якості учня гірничого робітника підземного, гірничого робітника підземного, учня гірничого монтажника підземного, гірничого монтажника підземного з повним робочим днем в шахті;
- скасування рішення начальника відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 09.10.2023 року № 057350004910 про відмову в призначенні пенсії;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до мого пільгового стажу роботи, за п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до Списку № 1 період роботи з 11.06.1990 по 14.05.1997 шахти імені РСЧА в якості учня гірничого робітника підземного, гірничого робітника підземного, учня гірничого монтажника підземного, гірничого монтажника підземного з повним робочим днем в шахті;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити мені пенсії за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням пільгового стажу за Списком № 1 за період роботи з 11.06.1990 по 14.05.1997 шахти імені РСЧА в якості учня гірничого робітника підземного, гірничого робітника підземного, учня гірничого монтажника підземного, гірничого монтажника підземного з повним робочим днем в шахті, відповідно до моєї заяви від 26.08.2021 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 09.10.2023 року № 057350004910 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку з 17.09.2021 року, відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 11.06.1990 року по 14.05.1997 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року у справі № 200/6913/23 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що за результатами повторного розгляду документів позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 09.10.2023 року було прийнято рішення № 057350004910 про відмову у призначенні пенсії.
До пільгового стажу роботи позивача не зараховано період роботи з 11.06.1990 по 14.05.1997 на шахті імені РСЧА згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за № 480 від 30.07.2021, виданої ВП “Шахтоуправління “Добропільське” ДП “Добропіллявугілля-видобуток”, оскільки вказане підприємство не є правонаступником шахти імені РСЧА, яка в подальшому реорганізована у ВСП ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля” “Шахта “Алмазна”.
Сторони в судове засідання не викликались, про розгляд справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області 2 липня 1996 року.
26 серпня 2021 року позивач, через веб-портал, звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком та надав всі необхідні документи.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 31 серпня 2021 року № 057350004772 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Не погодившись з рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року №200/1192/22, яке набрало законної сили 21.09.2023 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено та вирішено, зокрема, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 серпня 2021 року про призначення пенсії за віком, зарахувавши до його пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 12 червня 2007 року по 29 листопада 2007 року.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року №200/1192/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянуто заяву позивача від 26.08.2021 року та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 09.10.2023 року № 057350004910 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
До пільгового стажу роботи не зараховано період роботи з 11.06.1990 по 14.05.1997 згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 480 від 30.07.2021, виданої «Шахтоуправлінням «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток», оскільки зазначене підприємство не являється правонаступником шахти імені РСЧА, яка в подальшому реорганізована у ВСП ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» «Шахта «Алмазна».
Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Приймаючи спірне рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії підлягає скасуванню із зобов'язанням призначити пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку та зарахувати до пільгового стажу спірні періоди роботи.
Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 1058-1V.
Відповідно до положень статті 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року 1058-IV (надалі- Закон 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно частини першої статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (зокрема, уточнюючих довідок, відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування тощо).
У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 15.01.1990 року наявні наступні записи:
11.06.1990 року переведений учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті (запис №3);
25.07.1990 року переведений гірником підземним з повним робочим днем у шахті (запис №4);
03.01.1992 року переведений учнем гірничомонтажника підземного (запис №6);
01.03.1992 року переведений гіричомонтажником підземним з повним робочим днем у шахті (запис №7);
14.05.1997 року звільнений за власним бажанням.
Період роботи позивача з 11.06.1990 року по 14.05.1997 року за професіями «гірник» та «гірничомонтажник» відноситься до списку робіт і професій, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року.
Суд зазначає, що наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.
Записи в трудовій книжці проведені у відповідності до вимог чинного законодавства, не містять виправлень, засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.
З огляду на зазначене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, приписи наведеного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що записи у трудовій книжці підтверджують характер роботи позивача у спірний період, що є підставою для включення цих періодів роботи до стажу, який дає право позивачу на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В ході судового розгляду справи відповідачем до суду не надано жодного доказу в підтвердження використання вищенаведених повноважень з метою захисту соціальних прав позивача щодо перевірки і встановлення у передбачений законодавством спосіб фактів роботи останнього за професіями, які віднесені до Списку № 1, що, у свою чергу, свідчить про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, щодо скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання призначити пенсію з зарахуванням спріних періодів роботи до пільгового стажу позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року у справі № 200/6913/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30 квітня 2024 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д.Компанієць