Справа № 500/1167/24
30 квітня 2024 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 525020,34грн з орендної плати з фізичних осіб (основний платіж).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки відповідач не сплачував узгоджені суми донарахувань згідно податкового повідомлення-рішення щодо нарахувань з орендної плати з фізичних осіб, то у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами, з огляду на що податковий орган просить стягнути її в судовому порядку.
Відповідно до положень частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання вимог частини третьої статті 171 КАС України та з огляду на початок роботи функціоналу для отримання доступу до інформації щодо місця реєстрації фізичної особи в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", суддею 01.03.2024 сформовано відповідний запит та отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру згідно якої зареєстрована адреса місця проживання відповідача - відповідає ті, яку вказано податковим органом у позовній заяві.
Ухвалою від 04.03.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Копію зазначеної ухвали направлено на адресу відповідача, зазначену у відомостях Єдиного державного демографічного реєстру, отриманих на запит Тернопільського окружного адміністративного суду, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
10.03.2024 до суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду та довідкою ф.20 відділення поштового зв'язку із зазначенням причин повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до частини першої статті 130 КАС України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
На виконання вимог статті 130 КАС України повідомлення про відкриття провадження у справі №500/1167/24 розміщене 13.03.2024 на офіційному веб-сайті судової влади України та офіційному веб-сайті Тернопільського окружного адміністративного суду.
За наведених обставин суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд даної судової справи.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Водночас, до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками за закінченням встановленого строку зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №820/5676/17.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, з клопотанням про продовження процесуального строку на його подання - до суду не звертався.
Інших заяв, в тому числі по суті спору, учасниками справи на адресу суду не подано.
За приписами частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідно до положень статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
З матеріалів справи слідує, що фізична особа ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області як платник податків.
Станом на 17.01.2024, у відповідача наявний податковий борг перед державним бюджетом на загальну суму 525020,34грн з орендної плати з фізичних осіб (основний платіж).
Так, з матеріалів справи слідує, що вказана заборгованість виникла внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих відповідачу згідно податкового повідомлення-рішення №1371404-2407-1918 від 24.04.2023 за 2023-ій звітний рік (арк. справи 9).
Вказане податкове повідомлення-рішення надіслано відповідачу на його адресу рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (арк. справи 9), доказів оскарження якого сторонами не представлено, а судом не здобуто.
Заявлена в позовних вимогах сума податкового боргу, окрім вказаного податкового повідомлення-рішення, підтверджується також наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: довідкою про наявність податкового боргу (арк. справи 5), розрахунком суми позовних вимог з податкового боргу (арк. справи 6), світлокопією інтегрованої картки платника податку з платежу «орендна плата з фізичних осіб» (арк. прави 17-18).
Визначаючись щодо позовних вимог суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Також, підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким згідно із законом надано у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2 статті 288 ПК України).
Об'єктом оподаткування орендної плати є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3 статті 288 ПК України).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 розділу XIII ПК України (пункт 288.7 статті 288 ПК України).
Згідно пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 287.5. статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно підпункту 266.10.3. пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Так, в підтвердження надіслання відповідачу контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №1371404-2407-1918 від 24.04.2023 надано докази поштового направлення за податковою адресою відповідача, яка відповідає адресі місця реєстрації, вказаної у Єдиному державному демографічному реєстрі. Водночас, доказів оскарження чи скасування у встановленому порядку зазначених податкових повідомлень-рішень, відповідач не надав, а суд не здобув.
Також відповідач не надав, а суд не здобув доказів, які б підтверджували самостійну сплату відповідачем в повному обсязі нарахованих сум з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової та житлової нерухомості, щодо зазначених в розрахунку податку на нерухоме майно об'єктів нежитлової та житлової нерухомості, в тому числі в розрізі територіальних громад, де такі об'єкти знаходяться.
Таким чином, сума податкових донарахувань в розмірі 525020,34грн - є узгодженими в розумінні Податкового кодексу України .
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 ПК України).
Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом.
Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами з орендної плати з фізичних осіб на суму 525020,34грн, є податковим боргом.
Як підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з несплатою податкового боргу згідно статті 59 Податкового кодексу України відповідачу була надіслана податкова вимога форми "Ф" №23116-17 від 09.01.2019 (арк. справи 8).
На час розгляду даної справи судом, доказів погашення податкового боргу в сумі 525020,34грн відповідач не надав, а суд не здобув.
Пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до пунктів 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином за відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 525020 (п'ятсот двадцять п'ять тисяч двадцять) гривень 34 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 30 квітня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637);
відповідач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Головуючий суддя Мірінович У.А.