про продовження розгляду справи в спрощеному провадженні
29 квітня 2024 року м. Рівне №460/3409/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В.,розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виявилася у невиплаті позивачу грошового забезпечення (додаткової винагороди) з розрахунку 100000,00 грн за період з 01.04.2023 по 15.07.2023;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити позивачу грошове забезпечення (додаткову винагороду) з розрахунку 100000,00 грн за період з 01.04.2023 по 15.07.2023.
Ухвалою суду від 01.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
12.04.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 16.04.2024 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення (за весь період його пропуску), із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
22.04.2024 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що позивач під час захисту Батьківщини отримав поранення, яке послугувало причиною його звільнення з військової служби. Зауважує, що позивач був звільнений з військової служби 01.08.2023, а 06.09.2023 під час огляду МСЕК йому було встановлено другу групу інвалідності, пов'язану із захистом Батьківщини. Надалі, позивач займався виробленням посвідчення інваліда війни ІІ групи, яке було йому видане 09.01.2024. Вважає, що з огляду тривалу адаптацію до цивільного життя, відсутність підтримки держави для поранених військових, відсутність коштів для звернення за правовою допомогою адвоката позивач не міг своєчасно звернутися до суду з даним позовом. З підстав наведених у заяві, просить суд поновити строк звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку та вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суддя, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.
Так, строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів визначені статтею 233 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі - КЗпП України).
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, суд зазначає, що до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-ІХ), згідно з яким частина перша і друга статті 233 КЗпП України діють у новій редакції.
Відповідно до статті 233 КЗпП України (в редакції Закону № 2352-ІХ) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відтак, після 19.07.2022 строк звернення до суду за вирішенням спору про стягнення належної працівнику заробітної плати обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21 та від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, які є обов'язковими для врахування судом відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку звернення до суду, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні у КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарні ім. І.І. Мечникова» ДОР з 13.11.2022 по 16.11.2022, у КНП КМКЛ № 1 з 16.11.2022 по 17.12.2022, в КП «Рівненський обласний госпіталь ВВ» з 19.12.2022 по 17.01.2023, з 17.01.2023 по15.02.2023, в КНП Сарненська ЦРЛ з 16.02.2023 по 27.02.2023, у військовій частині НОМЕР_2 з 22.05.2023 по 06.06.2023 та у КНП «Сарненська центральна районна лікарня» Сарненської міської ради з 07.06.2023 по 15.06.2023. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про хворобу № 149, випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1651 та випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 5929.
Також, згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.06.2023 № 178 ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров'я з 17.06.2023 по 16.07.2023.
Суд зауважує, що поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Приймаючи до уваги обставини спору, що виник між учасниками справи та доводи позивача про неможливість вчасно звернутися до суду, суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, що є підставою для його поновлення.
З огляду на наведене, клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду слід задовольнити.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
З наведених вище мотивів, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення клопотання представника відповідача від 12.04.2024 про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, тому відповідне клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Продовжити розгляд справи № 460/3409/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Поліщук