про залишення позову без розгляду
29 квітня 2024 року м. Рівне №460/3829/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 04.12.2022, суми грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2022 роки та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, за період 01.01.2021 року по 31.12.2021 року за період 01.01.2022 року по 04.12.2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу з військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осі встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, відповідно та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 з урахуванням раніш виплачених сум; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 суму грошової допомоги на оздоровлення за 2020 - 2022 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 та на 01 січня 2022 року відповідно та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки в розмірі окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року та на 01 січня 2021 року відповідно та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
18.04.2024 відповідачем подано відзив на позов, у якому вказував про пропуск позивачем строку звернення до суду. Заява мотивована тим, що в грудні 2022 року позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про виплату йому грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.12.2022 та з проханням надати йому особові рахунки із зазначення його грошового забезпечення, у зв'язку з чим позивачу була надана відповідь та особові рахунки зокрема за період 2020- 2022 років, документи датовані 24.12.2022, в подальшому позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 (справа № 460/1050/23), що спростовує твердження позивача про його незнання законодавства, а також він був обізнаний про розмір та складові його грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 22.04.2024 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу подати іншу заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску.
24.04.2024 від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. Подана заява мотивована тим, що він проходить військову службу в інших частинах ЗСУ, вказує, що проходження служби відбувається в районах виконання бойових завдань, що підтверджується наказом військової частини НОМЕР_1 . Вказує, що вимоги формуються зовсім на інших та абсолютно нових фактах, які відбулися в порушення нормативно - правових актах, які могли бути викладені в попередній позовній заяві.
Розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали адміністративної справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд зазначає таке.
Даний адміністративний позов до суду було подано позивачем 09.04.2024, в якому останній просив, зокрема, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, за період 01.01.2021 року по 31.12.2021 року за період 01.01.2022 року по 04.12.2022 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, з урахуванням посадового окладу та окладу з військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осі встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, відповідно та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 з урахуванням раніш виплачених сум
При цьому, з витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.12.2022 № 246 (по стройовій частині) судом встановлено, що позивач виключений зі списків особового складу частини та знятий зі всіх видів забезпечення з 04.12.2022.
Згідно з ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд зазначає, що положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту).
Разом з тим, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч.2 ст.122 цього Кодексу.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Так, відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно з п.1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, запровадження на території України карантину було безумовною підставою для продовження строків, визначених ст.233 КЗпП України на строк дії такого карантину.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21 та від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.
Разом із тим, згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, право на звернення до суду військовослужбовців щодо виплати грошового забезпечення відповідно до положень ч.2 ст.233 КЗпП України (в редакції, чинній до 18.07.2022) не було обмежене будь-яким строком.
Натомість строк, визначений ч.1 ст.233 КЗпП України (в редакції, чинній з 19.07.2022), був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
В даному ж випадку, спірні правовідносини виникли уже за нової редакції положень ст.233 КЗпП України, а отже до них підлягає застосуванню тримісячний строк звернення, який в силу п.1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпП України був продовжений на строк дії карантину та скінчився 30.06.2023.
Таким чином, саме з 01.07.2023 підлягають застосуванню строки, визначені статтею 233 КЗпП України.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22, а також в постанові Верховного Суду від 28.09.2023 у справі №140/2168/23.
На момент звільнення позивача з військової служби, тобто 04.12.2022, ч.2 ст.233 КЗпП України діяла редакція, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці обмежується трьома місяцями, однак це строк був продовжений на строк дії карантину, який відмінено 30.06.2023.
Позовну заяву подано 09.04.2024, тобто після закінчення трьохмісячного строку з дня закінчення строку дії карантину, відтак позивачем пропущений строк звернення до суду.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач вказує, що він проходить військову службу в інших частинах ЗСУ, вказує, що проходження служби відбувається в районах виконання бойових завдань, що підтверджується наказом військової частини НОМЕР_1 .
Так, відповідно до копії витягу з наказу від 02.01.2024 № 2 військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що прибув та приступив до виконання службових обов'язків з району виконання бойових завдань ( АДРЕСА_1 ) до району виконання бойових завдань м. Запоріжжя: з 02.01.2024 полковника ОСОБА_1 , заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи.
Тобто, обставини щодо прибуття до виконання службових обов'язків з 02.01.2024 не змінює момент, з якого сторона позивача повинна була дізнатись про порушення своїх прав, оскільки строк звернення до суду на момент виконання службових обов'язків з 02.01.2024, вже був пропущений позивачем.
Позивач у поданій заяві вказує, що позовні вимоги формуються зовсім на інших та абсолютно нових фактах, які відбулися в порушення нормативно - правових актах, які могли бути викладені в попередній позовній заяві.
Суд не заперечує ту обставину, що позовні вимоги сформовані згідно із інших обставин. Водночас, суд зазначає, що позивач в грудні 2022 року звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про виплату йому грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.12.2022 та з проханням надати йому особові рахунки із зазначення його грошового забезпечення, у зв'язку з чим позивачу була надана відповідь та особові рахунки зокрема за період 2020- 2022 років, документи датовані 24.12.2022, в подальшому позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 (справа № 460/1050/23), що спростовує твердження позивача про його незнання законодавства, а також він був обізнаний про розмір та складові його грошового забезпечення.
Тобто, позивач ще в 2022 році був проінформований про суми грошового забезпечення, які були йому нараховані та виплачені при звільненні .
Суд наголошує, що в будь-якому випадку, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку, причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування (постанова Верховного Суду від 02.12.2021 у справі №640/20314/20).
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Проте, позивач, пропустивши строк звернення до суду, не наводить жодних обґрунтованих причин пропуску строку звернення до суду, які були об'єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення чи пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
У відповідності до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що вказані позивачем у заяві, підстави для поновлення строку звернення до суду судом, є неповажними. Отже, наявні правові підстави для застосування до спірних правовідносин наслідків пропуску строку звернення до суду без поважних причин, шляхом залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 240, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, - залишити без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повну ухвалу суду складено 29 квітня 2024 року.
Суддя Д.П. Зозуля