Справа № 420/31872/23
30 квітня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області про роз'яснення судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області, треті особи - Державна судова адміністрація України, Служба судової охорони, Державна казначейська служба України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області, треті особи - Державна судова адміністрація України, Служба судової охорони, Державна казначейська служба України, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі 30000 грн. на місяць, починаючи з 24.02.2022 року по 31.05.2022 року;
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі 30000 грн. на місяць, починаючи з 01.06.2022 року по 20 січня 2023 року;
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі 30000 грн. на місяць, починаючи з 24.02.2022 року по 31.05.2022 року;
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі 30000 грн. на місяць, починаючи з 01.06.2022 року по 20 січня 2023 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області, за участю третіх осіб - Державної судова адміністрація України, Служби судової охорони, Державної казначейської служби України задоволено повністю.
Вказаним рішенням визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області, яка полягає в ненарахуванні і невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі 30000 грн. на місяць, починаючи з 24.02.2022 року по 31.05.2022 року.
Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі 30000 грн. на місяць, починаючи з 24.02.2022 року по 31.05.2022 року включно.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, яка полягає в ненарахуванні і невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі 30000 грн. на місяць, починаючи з 01.06.2022 року по 20.01.2023 року.
Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі 30000 грн. на місяць, починаючи з 01.06.2022 року по 20.01.2023 року включно.
Рішення набрало законної сили 23.04.2024 року.
22.04.2024 року до суду від Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій останнє просить суд: роз'яснити резолютивну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі №420/31872/23 в частині здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р., у період з 19.07.2022 по 20.01.2023 враховуючи вимоги редакції постанови КМУ №168, які діяли у вищезазначений період.
Заява обґрунтована наступним.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” (в редакції від 28.02.2022) на період дії воєнного стану співробітникам Служби судової охорони, передбачалася виплата додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно.
У подальшій редакції Постанови КМУ №168 визначалося, що у період з 19.07.2022 по 20.01.2023 співробітникам Служби судової охорони передбачалася виплата додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Суд зобов'язав територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі 30000 грн. на місяць, починаючи з 01.06.2022 року по 20.01.2023 року включно.
Зазначене судове рішення для відповідача є не зовсім зрозумілим в резолютивній частині, а саме: в частині здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р., у період з 19.07.2022 року по 20.01.2023 враховуючи встановлений законодавством принцип пропорційності
Згідно ч.1 ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до ч.2 ст.254 КАС України, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Згідно ч.3 ст.254 КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Розглянувши заяву відповідача про роз'яснення судового рішення, суд зазначає таке.
Згідно статті 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27 лютого 2019 року у зразковій справі № 806/3265/17.
У мотивувальній частині рішення від 21.03.2024 року суд зазначив наступне:
«Так, постановою КМУ № 793 внесені, зокрема, такі зміни до постанови КМУ № 168: в абзаці першому слова і цифри “додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно” замінено словами і цифрами “додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць”; доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: “Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення”; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: “2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів”.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду від 21 вересня 2023 року по справі № 260/3564/22 погодилась з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що зміст внесених постановою КМУ № 793 змін до постанови КМУ № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди “до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць” замість “30000 гривень щомісячно” не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом “пропорційність” із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Вказане підтверджується: - пунктом 11 розділу І Порядку № 384, згідно з яким грошове забезпечення не виплачується: 1) за час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; 2) за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; 3) за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я понад встановлені чинним законодавством строки; - пунктом 14 розділу І указаного Порядку, на підставі якого при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата; - пунктом 8 Порядку № 396, відповідно до якого додаткова винагорода не встановлюється співробітникам за період: обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або цілодобового домашнього арешту; перебування у відпустці відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати (грошового забезпечення), в тому числі у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в дозволених законодавствах випадках - шести років; відсторонення від виконання службових обов'язків (посади); після закінчення терміну службового відрядження відповідно до наказів, якщо співробітник не повернувся до постійного місця несення служби; перебування в службових відрядженнях за кордоном; відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я понад чотири місяці, крім випадків, коли законодавством передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні; навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень чи іншої шкоди своєму здоров'ю - за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю, а у разі лікування - за весь час відсутності на службі у зв'язку з лікуванням (що підтверджується документами закладу охорони здоров'я, матеріалами службового розслідування, кримінального провадження); призупинення (припинення) виплати грошового забезпечення відповідно до законодавства; особам, які добровільно здалися в полон - з дня потрапляння в полон, що підтверджується матеріалами органу досудового розслідування.
За таких обставин, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в рішенні від 06 квітня 2023 року по справі № 260/3564/22, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року по справі № 260/3564/22, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно в період з 24 лютого 2022 року по 18 липня 2022 року та в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць в період з 19 липня 2022 року по 20 січня 2023 року.».
Суд зазначає, що резолютивна частина даного рішення є чіткою та зрозумілою.
Повне обґрунтування такого рішення, з посиланням на висновки Верховного Суду у рішенні від 06.04.2023 року та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.09.2023 року по справі № 260/3564/22, наведені у мотивувальній частині рішення суду по даній справі.
На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області про роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 року по справі №420/31872/23 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 248, 254, 256, 293 КАС України, суд,
У задоволенні заяви Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області про роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 року по справі №420/31872/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення ухвали.
Суддя В.В. Андрухів