Справа № 420/31125/23
30 квітня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді ОСОБА_4 від розгляду справи №420/31125/23 за позовом ОСОБА_1 до Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя щодо не виконання повноважень визначених п.1), п.2), п.5) ч.5 ст.22 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо організації роботи Вищої ради правосуддя, призначення засідань та головування на них, координація роботи органів Вищої ради правосуддя, загальне керівництво секретаріатом щодо включення до проєкту денного засідання Вищої ради правосуддя питання розгляду заяви позивача від 11.04.2023 року про звільнення у відставку;
- зобов'язати Голову Вищої ради правосуддя на виконання повноважень визначених п.1), п.2), п.5) ч.5 ст.22 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо організації роботи Вищої ради правосуддя, призначення засідань та головування на них, координація роботи органів Вищої ради правосуддя, загальне керівництво секретаріатом та включити питання розгляду заяви позивача від 11.04.2023 року про звільнення у відставку до проєкту денного засідання Вищої ради правосуддя
- визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя щодо не ознайомлення під час пленарного засідання Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 відповідно до п.1 ч.5 ст.22, ч.2, ч.3 ст.33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», п.5.17 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року №52/0/15-17 із заявою про відвід ОСОБА_3 та неповідомлення членам Вищої ради правосуддя під час розгляду питання про не включення до порядку денного Вищої ради правосуддя №54 від 20.06.2023 року по подання позивачем заяви про відвід члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 , яка зареєстрована ВРП 16.05.2023 року за №291/2/6-23 та особистою резолюцією Голови Вищої ради правосуддя 16.05.2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача з 11.05.2023 року щодо неналежної організації роботи Вищої ради правосуддя та не розгляду заяви від 11 квітня 2023 року судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про звільнення у відставку, відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України, яка призвела до втрати позивачем здоров'я та інвалідності третьої групи з причиною інвалідності загальне захворювання;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду спричинену за наслідками бездіяльності Голови Вищої ради правосуддя у розмірі 50000 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2023 головуючим суддею визначено суддю Скупінську О.В.
Ухвалою від 20.11.2023, постановленою суддею ОСОБА_4, позовну заяву залишено без руху, а позивачу встановлено строк для усунення її недоліків.
Електронний примірник ухвали від 20.11.2023 по справі 420/31125/23 надіслано на електрону пошту позивача.
Ухвалою від 06.12.2023, постановленою суддею ОСОБА_4, продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви - на 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Електронний примірник ухвали від 06.12.2023 доставлено до електронного кабінету позивача 06.12.2023 о 17:30 год.
Ухвалою від 20.12.2023, постановленою суддею ОСОБА_4, заяву позивача про поновлення процесуального строку на звернення до суду повернуто без розгляду.
Позовну заяву в частині позовних вимог «Визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 щодо неознайомлення під час пленарного засідання Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 відповідно до п.1 ч.5 ст.22, ч.2, ч.3 ст.33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», п.5.17 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року №52/0/15-17 із заявою про відвід ОСОБА_3 та неповідомлення членам Вищої ради правосуддя під час розгляду питання про невключення до порядку денного Вищої ради правосуддя №54 від 20.06.2023 року по подання мною заяви про відвід члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 , яка зареєстрована ВРП 16.05.2023 року за №291/2/6-23 та особистою резолюцією Голови Вищої ради правосуддя 16.05.2023 року» - повернуто позивачу.
Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 за позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 щодо не виконання повноважень визначених п.1), п.2), п.5) ч.5 ст.22 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», щодо організації роботи Вищої ради правосуддя, призначення засідань та головування на них, координація роботи органів Вищої ради правосуддя, загальне керівництво секретаріатом щодо включення до проєкту порядку денного засідання Вищої ради правосуддя питання розгляду моєї заяви від 11.04.2023 року про звільнення у відставку;
- зобов'язати Голову Вищої ради правосуддя на виконання повноважень визначених п.1), п.2), п.5) ч.5 ст.22 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо організації роботи Вищої ради правосуддя, призначення засідань та головування на них, координація роботи органів Вищої ради правосуддя, загальне керівництво секретаріатом та включити питання розгляду моєї заяви від 11.04.2023 року про звільнення у відставку до проекту порядку денного засідання Вищої ради правосуддя;
- визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 з 11.05.2023 року щодо неналежної організації роботи Вищої ради правосуддя та нерозгляду заяви від 11 квітня 2023 року судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про звільнення у відставку, відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України, яка призвела до втрати мною здоров'я та інвалідності третьої групи з причиною інвалідності загальне захворювання;
- стягнути з Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду спричинену за наслідками бездіяльності Голови Вищої ради правосуддя у розмірі 50000 грн.
У вказаній частині позовних вимог у справі відкрито провадження та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24 січня 2024 року об 11 год. 00 хв.
Електронний примірник ухвали від 20.12.2023 доставлено до електронного кабінету позивача 21.12.2023 о 03:44 год.
Ухвалою від 28.12.2023, постановленою суддею ОСОБА_4, відмовлено у задоволенні заяви позивача про надіслання матеріалів адміністративної справи на електронну адресу позивача.
Ухвалою від 28.12.2023, постановленою суддею ОСОБА_4, відмовлено у задоволенні заяви позивача про роз'яснення ухвали судді Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2023.
Електронні примірники ухвал від 28.12.2023 доставлено до електронного кабінету позивача 28.12.2023 о 17:52 год.
Ухвалою від 02.01.2024, постановленою суддею ОСОБА_4, зупинено провадження у справі №420/31125/23 за позовом ОСОБА_1 до Голови Вищої ради правосуддя Усіка Григорія Івановича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - до розгляду П'ятим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року та на ухвалу від 06 грудня 2023 року. Справу вирішено направити на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Електронний примірник ухвали від 02.01.2024 по справі 420/31125/23 надіслано 02.01.2024 на електронну пошту позивача.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року в частині повернення без розгляду заяви про поновлення процесуального строку на звернення до суду від 22 листопада 2023 року (вх.№ЕС/15897/23 та вх.№41437/23), а матеріали по заяві про поновлення процесуального строку на звернення до суду від 22 листопада 2023 року направлено до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року в частині повернення без розгляду заяви про поновлення процесуального строку на звернення до суду від 19 грудня 2023 року (вх.№45620/23) та в частині повернення позовної заяви в частині позовних вимог «Визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 щодо неознайомлення під час пленарного засідання Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 відповідно до п.1 ч.5 ст.22, ч.2, ч.3 ст.33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», п.5.17 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року №52/0/15-17 із заявою про відвід ОСОБА_3 та неповідомлення членам Вищої ради правосуддя під час розгляду питання про невключення до порядку денного Вищої ради правосуддя №54 від 20 червня 2023 року про подання мною заяви про відвід члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 , яка зареєстрована ВРП 16 травня 2023 року за №291/2/6-23 та особистою резолюцією Голови Вищої ради правосуддя 16 травня 2023 року», а матеріали по заяві від 19 грудня 2023 року про поновлення процесуального строку та позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 щодо неознайомлення під час пленарного засідання Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою від 31.01.2024, постановленою суддею ОСОБА_4, поновлено провадження у справі.
Прийнято до провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Голови Вищої ради правосуддя Усіка Григорія Івановича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог «Визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 щодо неознайомлення під час пленарного засідання Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 відповідно до п.1 ч.5 ст.22, ч.2, ч.3 ст.33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», п.5.17 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року №52/0/15-17 із заявою про відвід ОСОБА_3 та неповідомлення членам Вищої ради правосуддя під час розгляду питання про невключення до порядку денного Вищої ради правосуддя №54 від 20.06.2023 року по подання мною заяви про відвід члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 , яка зареєстрована ВРП 16.05.2023 року за №291/2/6-23 та особистою резолюцією Голови Вищої ради правосуддя 16.05.2023 року».
Підготовче засідання призначено на 12:00 год 29.02.2024.
Електронний примірник ухвали від 31.01.2024 доставлено до електронного кабінету позивача 01.02.2024 о 02:12 год.
Електронний примірник ухвали та судову повістку від 31.01.2024 надіслано позивачу 01.02.2024 на його електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвалою від 26.02.2024 задоволено заяву представника відповідача - Белінської Ольги Володимирівни , про проведення судового засідання 29.02.2024 в режимі відеоконференції та допущено її до участі у судовому засіданні, призначеному на 29 лютого 2024 року об 12 год 00 хв та до участі у наступних судових засіданнях з розгляду справи № 420/31125/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Електронний примірник ухвали від 26.02.2024 доставлено до електронного кабінету позивача 26.02.2024 о 23:49 год.
Ухвалою від 29.02.2024 витребовано у Вищої ради правосуддя:
- проєкти порядку денного засідань Вищої ради правосуддя, підготовлені секретаріатом Вищої ради правосуддя, до яких включено питання щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.04.2023 про його звільнення з посади судді (за наявності);
- рішення Вищої ради правосуддя (ухвала чи протокольна ухвала) про затвердження порядку денного засідань Вищої ради правосуддя за період з 11.04.2023 по 13.11.2023.
Підготовче засідання відкладено на 12.03.2024 о 14:10 год та продовжено строк підготовчого провадження.
Електронний примірник ухвали від 29.02.2024 доставлено до електронного кабінету позивача 01.03.2024 о 06:59 год, а електронний примірник повістки про виклик до суду доставлено до електронного кабінету позивача 01.03.2024 о 07:04 год.
Ухвалою від 12.03.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 11.03.2024 про зупинення провадження у справі №420/31125/23 до розгляду по суті та набрання законної сили рішень у адміністративних справах №420/3931/24, №420/7564/24.
Також 12.03.2024 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03.04.2024 об 11:00 год.
Електронний примірник ухвали від 12.03.2024 та електронний примірник повістки про виклик до суду доставлено до електронного кабінету позивача 13.03.2024 о 21:46 год.
Ухвалою від 03.04.2024 відкладено розгляд справи на 17.04.2024 о 14:10 год.
Електронний примірник ухвали від 17.04.2024 та електронний примірник повістки про виклик до суду доставлено до електронного кабінету позивача 03.04.2024 о 17:45 год.
17.04.2024 розгляд справи відкладено на 02.05.2024 о 15:00 год.
Електронний примірник повістки про виклик до суду доставлено до електронного кабінету позивача 18.04.2024 о 14:55 год.
29.04.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду цієї справи.
Відвід позивач мотивує тим, що обставини, зазначені в його скарзі від 13.02.2024 на адресу Вищої ради правосуддя щодо дисциплінарного проступку судді ОСОБА_4 та у повідомленні від 24.03.2024 на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції про можливі факти корупційних діянь ОСОБА_4 можуть свідчити про наявні ознаки її недоброчесності. Крім того, рішення судді ОСОБА_4 від 06.04.2023, яке скасоване П'ятим апеляційним адміністративним судом у справі №420/6849/23, яким фактично вирішено спір у справі, рішення у справі №420/31125/23, яким апеляційний суд надав оцінку та скасував, свідчать про порушення КАС України та матеріального права і така суддя залежна від Вищої ради правосуддя та Голови Вищої ради правосуддя у зв'язку із розглядом скарг щодо дисциплінарного проступку Вищою радою правосуддя під головуванням ОСОБА_2 . Вказує, що ОСОБА_1 з листопада 2023 року не отримав жодного завіреного належним чином рішення суду у справі № 420/31125/23.
Ухвалою судді ОСОБА_4 від 29.04.2024 визнано заяву позивача про відвід судді необґрунтованою та передано вказану заяву до відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи (канцелярія) Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді у порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2024 головуючим у справі для вирішення питання про відвід визначено суддю Пекного А.С.
Приписами частин 3, 4, 8, 11 статті 40 КАС України визначено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.
Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Такому судді не може бути заявлений відвід.
Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про відвід судді в порядку письмового провадження.
Визначаючись із наявністю підстав для відведення судді ОСОБА_4 від розгляду цієї справи, суд виходить з такого.
Статтею 36 КАС України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Так, згідно із пунктами 1 - 5 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
- якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
- якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
- якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
- за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
- у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 36 КАС України унормовано, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина 3 статті 36 КАС України).
Частиною 4 статті 36 установлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 37 КАС України визначений припис щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.
Так, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.
За правилами статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Суд враховує, що позивач визначив підставу для відводу судді, яка передбачена пунктом 4 частини 1 статті 36 КАС України - наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
У пункті 20 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки вказано, що судді не можуть ефективно здійснювати правосуддя без довіри громадськості, адже вони є частиною суспільства, якому служать. Їм слід бути обізнаними щодо очікувань громадськості від судової системи та скарг на її функціонування.
У преамбулі Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, йдеться про те, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду (стаття 1 Кодексу суддівської етики).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини «безсторонність», як правило, означає відсутність упередженості або необ'єктивності, а її існування або відсутність можуть встановлюватися різними шляхами.
Існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, при якому мають ураховуватися особисті переконання та поведінка конкретного судді (тобто чи мав суддя будь-які особисті упередження або чи був він об'єктивним у цій справі); та (іі) об'єктивним критерієм, тобто шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд (та, серед інших аспектів, його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У контексті об'єктивного критерію, крім поведінки судді, слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його або її безсторонності.
Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає у якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.
Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об'єктивно обґрунтованим.
Об'єктивний критерій в основному стосується ієрархічних чи інших зв'язків між суддею та іншими учасниками провадження.
У зв'язку з цим навіть зовнішні прояви мають певну важливість, або іншими словами, «правосуддя має не лише здійснюватися, має бути видно, що воно здійснюється».
Тобто, суд в конкретній судові справі повинен перевірити серйозність доводів заінтересованої особи, щодо того чи є конкретний склад суду, перед яким постала така особа, «безпристрасним судом».
У заяві позивач зазначив, фактично, три обставини, які свідчать, на його думку, про упередженість або необ'єктивність судді ОСОБА_4
Так, позивач по-перше вказує, що обставини, зазначені в його скарзі від 13.02.2024 на адресу Вищої ради правосуддя щодо дисциплінарного проступку судді ОСОБА_4 та у повідомленні від 24.03.2024 на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції про можливі факти корупційних діянь ОСОБА_4 можуть свідчити про наявні ознаки її недоброчесності.
З цього приводу суд відмічає, що згідно із приписом частини 3 статті 39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим.
Натомість позивач у заяві про відвід жодним чином не обґрунтував взаємозв'язку своїх сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді із обставинами, викладеними ним же у скарзі від 13.02.2024 на адресу Вищої ради правосуддя щодо дисциплінарного проступку судді ОСОБА_4 та у повідомленні від 24.03.2024 на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції про можливі факти корупційних діянь ОСОБА_4
Крім того, суд не уповноважений перевіряти обставини, якими обґрунтована скарга щодо дисциплінарного проступку судді, як і перевіряти повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, оскільки відповідною компетенцією наділені виключно визначені законодавством суб'єкти - Вища рада правосуддя та Національне агентство з питань запобігання корупції відповідно.
По-друге, позивач посилається на те, що рішення судді ОСОБА_4 від 06.04.2023, яке скасоване П'ятим апеляційним адміністративним судом у справі №420/6849/23 і яким фактично вирішено спір у справі, та рішення у справі №420/31125/23, яким апеляційний суд надав оцінку та скасував, свідчать про порушення КАС України та матеріального права і така суддя залежна від Вищої ради правосуддя та Голови Вищої ради правосуддя у зв'язку із розглядом скарг щодо дисциплінарного проступку Вищою радою правосуддя під головуванням ОСОБА_2 .
Однак, згідно статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Водночас, статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено право будь-якої особи на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою).
Згідно з вимогами статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» оцінка обґрунтованості дисциплінарних скарг здійснюється Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя.
Разом із цим, Рада суддів України у пункті 2 рішення № 13 від 01.03.2019 зазначила, що наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Тобто навіть випадок подання особою дисциплінарної скарги під час розгляду тієї ж судової справи, в якій вона є стороною, не розглядається Радою суддів України як підстава для усунення судді від розгляду такої справи.
Отже, сам факт звернення позивача із скаргою щодо судді ОСОБА_4 не є свідченням перебування цієї судді під тиском зазначеного органу у певному дисциплінарному провадженні та, як наслідок, упередженості судді під час розгляду справи.
Тому, заявлення відводу судді є процесуальним правом особи, при цьому, подання скарги на суддю до Вищої ради правосуддя не спричиняє конфлікту інтересів, а відтак ніяким чином не свідчить про упередженість судді під час розгляду справи.
По-третє, ОСОБА_1 вказує, що з листопада 2023 року не отримав жодного завіреного належним чином рішення суду у справі №420/31125/23.
Однак матеріали справи містять належні докази направлення позивачу та отримання ним всіх судових рішень у цій справі шляхом доставлення їх до електронного кабінету позивача.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що наведені позивачем у заяві від 29.04.2024 мотиви та обставини не можуть бути підставою для відводу, оскільки не доводять упередженості судді при розгляді саме цієї справи.
Крім того, будь-яку залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість або необ'єктивність судді, якому заявлено відвід, позивач не навів.
По своїй суті посилання позивача на необ'єктивність та упередженість судді є припущеннями, які не підтверджені жодним доказом.
Разом з тим, суддя не вбачає наявності інших підстав, які передбачені статтями 36 та 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи судді ОСОБА_4 і викликали необхідність її відводу.
З урахуванням вищевикладеного, підстави для задоволення заяви про відвід відсутні.
Керуючись ст.ст. 36-41, 243, 248, 256 КАС України, суд,-
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді ОСОБА_4 від розгляду справи №420/31125/23 за позовом ОСОБА_1 до Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.С. Пекний