ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" квітня 2024 р. справа № 300/1000/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник за довіреністю ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання призначити і виплатити пенсію за віком на загальних підставах, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 03.01.2024, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє представник за довіреністю ОСОБА_2 (надалі по тексту також - представник позивача), звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, Головне управління ПФУ в області, Управління, орган пенсійного забезпечення), в якому просить:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування при нарахуванні ОСОБА_1 пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, з 03.01.2024 протиправними;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2021-2023), що передують року звернення за призначенням пенсії по віку, починаючи з 03.01.2024 з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 27.09.2016 призначена пенсія за вислугу років як працівник освіти відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №1788-ХІІ). Після досягнення 60 річного віку позивач 03.01.2024 звернулася до відділу обслуговування громадян №9 (сервісний центр) Головного управління ПФУ в області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі по тексту також - Закон №1058-IV). Рішенням органу пенсійного забезпечення від 05.01.2024 за №926080161946 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно Закону №1058-IV. Однак, на переконання позивача, при розрахунку пенсії за віком, Управління протиправно перевело останню на пенсію за віком, а не призначило пенсію та застосувало показник середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з яких сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Позивача такі дії відповідача вважає протиправними, оскільки частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Однак, як зазначає ОСОБА_1 , у випадку із заявою останньої мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому повинні враховуватися показники середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком), а саме за 2021- 2023 роки.
З наведених підстав ОСОБА_1 просила позов задовольнити повністю, визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в області та зобов'язати призначити і виплатити пенсію за віком на загальних підставах, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 03.01.2024.
Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 16.02.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами (а.с.29-30).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву від 01.03.2024 за №0900-0902-7/13005, реєстрацію якого в суді із відповідними доказами здійснено 05.03.2024 (а.с.35-187). Управління не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, вказує на їх безпідставність та вважає, що такі не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
За доводами Управління відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 45 Закону №1058-IV при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. За змістом цієї норми показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, який був на час призначення попереднього виду пенсії. Відповідач вказує, що, отримуючи пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, ОСОБА_1 скористалася своїм правом на призначення пенсії, а отже подана позивачем 03.01.2024 заява є заявою про переведення з одного виду на інший вид пенсії, у зв'язку з чим при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком позивачу застосовано норму, передбачену частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV.
На переконання відповідача, у спірному випадку відбулося переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а не призначення пенсії за віком. Відтак, при переведенні ОСОБА_1 з пенсій за вислугу років на пенсію за віком, право на застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2021-2023), що передують року звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший вид пенсії, у 2024 році відсутнє.
Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Позивач подала відповідь на відзив від 08.03.2024, яка зареєстрована в суді 11.03.2024 (а.с.189-191). ОСОБА_1 зазначає, що, частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. З аналізу даної норми слідує, що переведення з одного виду пенсії на інший можливе в межах Закону №1058-IV. Остання, звертаю увагу суду, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії ніж зазначені у Законі №1058-IV. А тому перейти з пенсії за вислугу років на пенсію за віком неможливо в межах вищезгаданого закону.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 з 27.09.2016 призначена пенсія за вислугу років як працівник освіти відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ, що засвідчує протокол за №1434 від 20.10.2016 (а.с.11, 44).
Після досягнення 60 річного віку позивач 03.01.2024 звернулася до відділу обслуговування громадян №9 (сервісний центр) Головного управління ПФУ в області із заявою про "перехід на інший вид пенсії" (а.с.9-10, 147-148).
Як свідчить протокол перерахунку пенсії від 05.01.2024 (а.с.139) ОСОБА_1 з 03.01.2024 переведена на пенсію за віком згідно Закону №1058-IV ("перехід з виду на вид"). Позивачу розраховано пенсію за віком в розмірі 3 932,23 гривень, виходячи з таких умов: страховий стаж - 35 років 11 місяців 17 днів, коефіцієнт стажу - 0,35917, розмір пенсії вирахувано за формулою: 10656*0,35917 = 3 827,58 гривень, доплата за понаднормовий стаж 104,65 гривень, разом 3 932,23 гривень.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо незастосування при призначенні пенсії за віком позивачу показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що склалися в даній адміністративній справі, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003.
ОСОБА_1 з 27.09.2016 по 02.01.2024 отримувала як працівник освіти пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 11.1991 за №1788-ХІІ.
Згідно статті 51 Закону №1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
В силу вимог пункту "е" статті 52 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають, зокрема працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів.
Так, пунктом "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції чинній на дату призначення пенсії позивачу з 27.09.2016) було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають, поряд з іншими, працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року не менше 25 років 6 місяців, з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року не менше 26 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту.
Відповідно до абзаців 1-3 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV (у редакції чинній на час призначення позивачу пенсії з 27.09.2016) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють, зокрема, на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону (абзац 4 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV).
Як визначено приписами до частини 1 статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп * Кс,
де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Суд погоджується із аргументами відповідача в тій частині, що пенсія за вислугу років обрахована позивачу саме за нормами Закону №1058-ІV. Норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначають лише умови, за яких така пенсія може бути призначена.
Пенсію за вислугою років в момент її призначення обчислено при загальному страховому стажі 35 років 10 місяців 17 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,35833, з урахування кратності 1,35 - 0,48375) та від середньомісячного заробітку, за період з 01.07.2000 по 31.08.2016 (згідно з даними реєстру застрахованих осіб), із застосуванням коефіцієнт заробітної плати 1,43884 і середнього заробітку за минулий рік 4 695,57 гривень (а.с.11-19, 44-52).
При призначенні пенсії за вислугу років з 27.09.2016 ОСОБА_1 враховано середній заробіток по Україні за три календарні роки (2013, 2014, 2015), що передують року звернення за призначенням пенсії, який становить 3 263,44 гривень середньомісячний, а з урахуванням коефіцієнта заробітної плати 1,43884 середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 4 695,57 гривень (а.с.19, 52).
Розмір пенсії позивача при її призначенні становив 2 327,98 гривень:
2 271,48 гривень розмір пенсії за вислугою років;
56,50 гривень доплата за понаднормовий стаж 5 років (а.с.11, 44).
В подальшому у зв'язку із масовими перерахунками пенсії обчислення розміру пенсії позивача неодноразово змінювалося.
Зокрема, на підставі розпорядження Управління з 01.10.2017 змінилися вихідні дані обчислення розміру пенсії, а саме а саме загальний страховий стаж - 35 років 10 місяців і 17 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,35833), середній заробіток для обчислення пенсії ("середня заробітна плата у галузі економіки за 2016 рік") - 3 764,40 гривні, коефіцієнт заробітної плати - 1,43911, розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії - 5 417,39 гривні ( а.с.112).
Внаслідок такого перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 склав 2 013,81 гривень (а.с.112):
1 941,21 гривень розмір пенсії за вислугою років (5417,39 * 0,35833);
72,60 гривень доплата за понаднормовий стаж 5 років.
Позивачу встановлено доплату до страхового основного розміру пенсії 323,70 гривень, внаслідок чого розмір пенсії з надбавками становив 2 337,51 гривень (а.с.112).
Після досягнення 60-річного віку ОСОБА_1 звернулася із заявою від 03.01.2024 про "перехід на інший вид пенсії" - з пенсії "за вислугу років" на пенсію "за віком" (а.с.09-10, 147-148).
На підставі поданої заяви від 03.01.2024 позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV (а.с.139).
Як вище зазначено, відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:П = Зп * Кс.
Керуючись абзацом 2 частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час попереднього перерахунку попереднього виду пенсії, пенсію за віком ОСОБА_1 обчислено при загальному страховому стажі 35 років 11 місяців 17 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,35917); загальний період заробітку за період з 01.07.2000 по 31.08.2016 згідно з даними реєстру застрахованих осіб (а.с.139, 141-146).
При переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком ОСОБА_1 враховано середній заробіток по Україні за три попередні роки (2014-2016) за матеріалами пенсійної справи згідно останнього перерахунку пенсії з 01.10.2017 - 3 764,40 гривень, а з урахуванням коефіцієнту збільшення середньої заробітної плати 1,9671198511 (1,17 х 1,11 * 1,11 * 1,14 * 1,197) середньомісячний заробіток для обчислення пенсії збільшений на такий коефіцієнт склав 7 405,03 гривень (3 764,40 * 1,17 х 1.11 * 1.11 * 1,14 * 1,197). Враховуючи індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітку (1,23226) середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становив 10 656,73000 гривень (а.с.145-146).
Розмір пенсії за віком ОСОБА_1 з 03.01.2024 складає 3 932,23 гривень (а.с.139), а саме:
3827,58 гривень - розмір пенсії за віком (ст.27) (10 656,73 * 0,35917 - коефіцієнт стажу з урахуванням кратності);
104,65 гривень - доплата за понаднормовий стаж5 років (ст.28 ч.1 абз.2).
Оцінюючи мотиви оскаржуваних дій відповідача, суд керується та зважає на наступне правове регулювання спірних правовідносин.
Положеннями частини 1 статті 10 Закону №1058-ІV визначено, що особа, яка має право на різні види пенсій призначається один із цих видів пенсії за її вибором. При цьому за власним бажанням можна змінити вид пенсії.
Зважаючи на вказану норму права, відповідач вважає, що "кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії".
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (абзац 1 частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV).
Як визначено пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 за №22-1 (надалі по тексту також - Порядок №22-1) поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Статтею 40 Закону №1058-ІV передбачено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
За змістом вимог абзацу 1 частини 1 та частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-ІV при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 за №2148-VІІІ, який набрав чинності 11.10.2017 (надалі по тексту також - Закон №2148-VIII), внесені зміни до Закону №1058-ІV.
Відповідно до цього закону позивачку проведено перерахунок у зв'язку із зміною показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески і яка враховується для обчислення ("осучаснення") пенсій обчисленої, як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки (3 764,40 гривень) і величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%; застосовано новий розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Приписами абзацу 2 частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV визначено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зважаючи на такий зміст норм коментованого закону, орган пенсійного забезпечення у спірному випадку вважає, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, який був на час призначення попереднього виду пенсії або врахований при попередньому перерахунку такої пенсії.
В контексті оцінки спірних правовідносин слід зважати на правову дію абзацу 3 частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV, за змістом якого якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Отже, показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (за умови, якщо її призначають вперше) і за наявності в особи 24 місяців страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі.
Інших умов для врахування середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією за віком, законодавством не передбачено.
Отримуючи пенсію за вислугу років відповідно Закону №1788-ХІІ, позивач вже скористалася своїм правом на призначення пенсії, а отже подана ОСОБА_1 03.01.2024 заява є заявою про переведення з одного виду на інший вид пенсії, у зв'язку із чим при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком позивачу застосовано норму, передбачену частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV.
Враховуючи саме таке дійсне правове регулювання правовідносин, які є предметом оцінки у даній справі, суд вважає достатньо обґрунтованими дії та відповідно рішення Управління, так як у спірному випадку відбулося переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а не призначення пенсії за віком. Відтак, при переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, право на застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2021, 2022, 2023), що передують року звернення за переведенням з одного виду на інший вид пенсії, у 2024 році, відсутні.
Незважаючи на вказану позицію, суд повинен керуватися частиною 5 статті 242 КАС України, якою визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, згідно із приписів частинами 5 і 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 за №1402-VIII (надалі по тексту також - Закон №1402-VIII) висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, за ідентичних фактичних обставин до даної справи Верховний Суд і Велика Палата Верховного Суду неодноразово переглядали та ухвалював судові рішення на користь позивача (пенсіонера)
Така правова позиції сформована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 в справі №577/2576/17 та Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 в справі №317/4184/16, від 13.12.2018 в справі №185/860/17, від 06.02.2019 в справі №333/1856/17, від 15.08.2019 в справі №263/16495/16-а, від 11.09.2019 в справі №363/1493/17, від 17.07.2020 в справі №335/13894/16-а, від 04.02.2021 в справі №509/3080/16-а, від 18.05.2022 в справі №615/1644/16-а, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.01.2024 у справі №440/9444/23.
Верховний Суд і Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи в касаційному порядку ідентичну категорію справ, виходили із наступного.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що за рахунок коштів Пенсійного Фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
- "пенсія за віком";
- "пенсія по інвалідності";
- "пенсія у зв'язку з втратою годувальника".
Згідно зі статтею 10 Закону України №1058-IVособі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
Пенсія на виконання положень частини першої статті 45 Закону №1058-ІV призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) "пенсія за віком" призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;
2) "пенсія по інвалідності" призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
3) "пенсія у зв'язку з втратою годувальника" призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
В силу вимог частин 2, абзаців 1 і 2 частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Буквальний зміст вищевказаних правових норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначені за Законом №1058-ІV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Разом з тим, як свідчить правові висновки із застосуванням норм права, сформованих у згаданих вище постановах Верховного Суд, приписи статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції закону на час призначення позивачу пенсії) визначають інший вид пенсії - "за вислугу років" (не "пенсію за віком", не "пенсію по інвалідності", не "пенсію у зв'язку з втратою годувальника"), право на яку, на відміну від осіб, коло яких обумовлено в Законі №1058-ІV, мають окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, зокрема, і працівники освіти, які незалежно від віку, здобули спеціальний стажу роботи від 25 до 30 років .
Верховний Суд у свій практиці пенсію "за вислугу років" ідентифікує як окремий - четвертий вид пенсії, умови призначення і право на набуття якої вважає відмінними від тих, що визначені в Законі №1058-ІV для інших трьох пенсій в солідарній системі, таких як "пенсія за віком", "пенсія по інвалідності" і "пенсія у зв'язку з втратою годувальника".
Так, Верховний Суд у постановах:
- від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 і від 26.03.2019 у справі №335/13242/16-а виснував наступне: "Статтею 7 Закону №1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію";
- від 23.10.2018 у справі №334/2653/17 виснував наступне: "Згідно з положеннями статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" може бути призначена пенсія за вислугу років.
Отже, законодавством передбачено лише чотири види пенсій".
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, зокрема згідно із Законом №1788-ХІІ, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV, здійснене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Такий висновок щодо застосування вказаної норми матеріального права зроблено Верховним судом України у постанові від 31.03.2015 у справі №21-612а14.
В спірному випадку ОСОБА_1 з 27.09.2016 отримувала пенсію за вислугу років на підставі статті 55 Закону №1788-XII, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії, ніж Законом №1058-ІV.
Після досягнення 60-ти років, позивач звернувся із заявою від 03.01.2024 до органу пенсійного забезпечення про призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV вперше.
Таким чином, має місце призначення позивачу пенсії за віком за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону, а тому у відповідача відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV.
Так, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом №1788-XII, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом №1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
Такий висновок суд у даній справі формує виключно на підставі частини 5 статті 242 КАС України і частин 5, статті 13 Закону №1402-VIII.
Окремо, оцінюючи норми пенсійного законодавства, в контексті доводів відповідача, суд зважає також на слідуєте.
По перше, є безпідставним посилання Управління на приписи пункту 21 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, так як останні до Закону №1058-ІV внесені (доповненні) з 11.10.2017 відповідно до Законом№2148-VIII від 03.10.2017.
По друге, в силу вимог пункту 21 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, а пенсія за віком згідно того ж закону - із солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (Пенсійного фонду України).
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулася вперше 03.01.2024, а тому ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком за правилами Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки відповідно до вимог частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно зараховано при обрахунку пенсії показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки при призначенні 03.01.2024 позивачу пенсії за віком.
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною вимогою такого змісту: "зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2021-2023), що передують року звернення за призначенням пенсії по віку, починаючи з 03.01.2024 з урахуванням раніше виплачених сум".
Як уже зазначалося судом вище по тексту судового рішення, з 03.01.2024 ОСОБА_1 вже призначено пенсію за віком згідно Закону №1058-IV, що засвідчується протоколом перерахунку пенсії від 05.01.2024 (а.с.20). Однак, при обрахунку пенсії за віком відповідачем протиправно зараховано показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Попри це, незважаючи на розгляд судом адміністративних справ не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, в межах позовних вимог, суд, керуючись частиною 2 статті 9, пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України, вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічних-правових відносин з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Таким чином, ефективним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 03.01.2024 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показників середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки, з урахуванням виплачених сум.
Відтак, позов належить задовольнити частково.
В частині аргументів органу пенсійного забезпечення про необхідність врахування висновків, сформованих у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 по справі №300/6391/21, то як вже відзначено суд при застосуванні таких норм права враховую висновки Верховного Суду.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 1 211,20 гривень, підтвердженням чого є наявний в матеріалах справи квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №115 від 09.02.2024 (а.с.6).
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3статті 139 КАС України).
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яке протиправно зарахувало при обрахунку пенсії ОСОБА_1 показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені нею судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 090,08 гривень, що пропорційно становить 90 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями134,139,241-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування при нарахуванні (обчисленні) з 03.01.2024 ОСОБА_1 пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 03.01.2024 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показників середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1 090 (одна тисяча дев'яносто) гривень 08 (всім) копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Чуприна О.В.