Дата документу 30.04.2024 Справа № 336/6041/23
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний №336/6041/23 Головуючий у 1-й інстанції: Вайнраух Л.А.
Провадження № 22-ц/807/846/24 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
30 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого,судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Гончар М.С., Кочеткової І.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06 вересня 2017 року між співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» було укладено договір № К-695 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком на виконання рішення Запорізької міської ради від 01 вересня 2017 року №520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя». Надання послуг в рамках дії договору було розпочато з 01 листопада 2017 року.
Згідно з п. 18 цього договору він набрав чинності з моменту його підписання і діє до 05 вересня 2018 року. Надання послуг в рамках дії договору було розпочато з 01 листопада 2017 року. В силу приписів Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а саме п.6 ст.11 договір вважається продовженим на наступний однорічний строк, якщо за один місяць до закінчення строку дії жодна зі сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору. На теперішній час договір є чинним.
Згідно з умовами договору Управитель - ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» зобов'язалось надавати замовнику послуги з управління будинком та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях для забезпечення їх сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження їх споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників (співвласників, орендарів, наймачів) окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості, а замовник в свою чергу, надав право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати пов'язані з управлінням об'єктом.
Сторони договору погодились, що замовник сплачує за надані управителем послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на послуги для житлових та нежитлових приміщень, розташованих на 1 та вище поверхах будівлі, 5.75 грн на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового (або нежитлового) приміщення у об'єкті, яке у власності або користуванні кожного зі співвласників.
З 01 грудня 2019 року між співвласниками будинку ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» укладено угоду №К-695/Р про розірвання договору надання послуг з управління будинком за вказаною адресою.
З 01 грудня 2019 року між співвласниками будинку та ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» укладено договір №095-У/18 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за вказаною адресою. Відповідно до його умов, сторонами погоджено тариф на оплату послуг з управління будинком, який становить 5,747 гривень за 1 кв.м. загальної площі приміщення, що знаходиться у власності/користуванні кожного зі співвласників. Строк внесення оплати за послуги визначений п. 3.2 Договору №095-У/18: «плата за послугу з управління, а також інші платежі, відносно яких прийнято співвласниками рішення про сплату, штрафні санкції нараховуються щомісячно Управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Згідно п.3.5 договору Управитель має право в односторонньому порядку на зміну розміру складових вартості послуги. Плата за послуги управління будинку з 01 січня 2021 становить 6,32 грн , з 01 січня 2022 - 6,72 грн за 1 кв. м. загальної площі.
01 липня 2021 року між ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» та співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , укладений договір підряду №П-7/21 про надання послуг, по заміні транзитних трубопроводів та встановлення приладу обліку теплової енергії, відповідно до п.3.1 якого співвласник оплачує роботу управителя та використані ним матеріали на підставі умов Договору та Кошторису, згідно узгодженого сторонами графіку проплат (додаток №2), що є невід'ємною частиною договору, загальна вартість робіт та матеріалів за договором складає 248064,00 гривень, перелік послуг визначений сторонами за взаємною домовленістю і вказаний в додатку №1 до цього договору.
ОСОБА_1 належить на праві власності квартира АДРЕСА_2 .
Відповідач зобов'язання з оплати отриманих послуг за період з лютого 2020 року по травень 2023 рокуне виконував належним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 15050, 04 грн.
На підставі зазначеного просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» заборгованість по сплаті послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 за період з лютого 2020 року по 31 травня 2023 рокув розмірі 15 050,04 грнта судовий збір в розмірі 2684 грн та повернути позивачу сплачену суму у розмірі 31 грн за отримання відомостей з державного реєстру речових прав.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» заборгованість по сплаті послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 за період з лютого 2020 року по 31 травня 2023 року у сумі 15 050,04 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 684 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» витрати, пов'язані з розглядом справи (витребування доказів, пов'язаних із розглядом справи), а саме: за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у сумі 31 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції належним чином не перевірив доводів відповідача, які мають значення для правильного вирішення справи, не надав належної оцінки наявним у справі доказам. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивачем ТОВ «КК «Мрія» не надавалися відповідачу акти звірки взаємних розрахунків, рахунків та актів виконаних робіт; не надавалась інформація про склад та вартість тарифу, перебування будинку в занедбаному стані. Позивачем не проводилися ремонтні роботи за період з 01.02.2020 по 31.05.2023 роки, не здійснювався перерахунок вартості послуг на підставі Акту-претензії, Заяви-претензії та не надавалися відповіді на його звернення, пропуск позивачем строку позовної давності. Позивачем були грубо порушені усі вимоги Закону №417 «Про особливості» щодо укладення самого договору та доведення до відома співвласників його істотних умов.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України, до суду не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пунктів 1,2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2024 року це 302 800 грн (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн (3028,00 грн Х 100 = 302 800 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 15 050,04 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Апеляційний суд врахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.
Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту наявності заборгованості та добросовісного виконання позивачем обов'язків з обслуговування будинку та прибудинкової території. Водночас, відповідач, як власник квартири АДРЕСА_2 , співвласником якого він є, у відповідності до ч.4 ст.319, ст.322 ЦК України, зобов'язаний утримувати належне йому майно та нести витрати, необхідні для збереження майна, та вживати всіх заходів, пов'язаних із забезпеченням належного стану майна. Вказані норми встановлюють презумпцію обов'язку власника нести всі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому як абсолютному володарю правомочностей володіння, користування та розпорядження майном.
З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання Рішення Запорізької міської ради від 01 вересня 2017 року № 520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя» між заступником голови Запорізької міської ради з питань діяльності виконавчих органів та ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» укладено договір № К-695 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-11).
При цьому, ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» є юридичною особою, основним видом діяльності якого є: зокрема здійснює діяльність з управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту, обслуговування систем безпеки, загальне прибирання будинків тощо, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.7).
Згідно з умовами договору управитель (ТОВ «Керуюча компанія «Мрія») зобов'язався надавати замовнику послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях, для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості, а замовник надав право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника (п.1 договору).
При цьому, сторони вищевказаного договору погодились, що замовник сплачує за надані управителем послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на послуги для житлових та нежитлових приміщень, розташованих на 1 та вище поверхах будівлі 5,75 грн на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового (або нежитлового) приміщення у об'єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги 5,2 грн./м.кв; 2) винагорода управителеві - 0,52 гривень/м.кв. Для житлових та нежитлових приміщень, розташованих на 2 та вище поверхах - 5,75 гривень на місяць на 1 кв.м загальної площі житлового (або нежитлового) приміщення у об'єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги 5,22 гривень/м.кв; 2) винагорода управителеві - 0,52 гривень/м.кв. (п.5 договору).
Відповідно до акту прийняття-передачі об'єкта в управління (з балансу) б/д б/н КП «Наше місто» передало в управління ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» об'єкт - будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що є додатком № 1 до вказаного договору(а.с. 11-13).
Крім того, 01 грудня 2019 року між співвласниками вказаного житлового багатоквартирного будинку ТОВ «КК «Мрія» укладено договір №К-695/Р про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, згідно якого у відповідності із рішенням зборів співвласників вказаного житлового будинку сторони прийшли до згоди розірвати з 01 грудня 2019 року вищенаведений договір (а.с.14).
Так, 01 грудня 2019 року між співвласниками будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в особі ОСОБА_2 , яка діє на підставі рішення зборів співвласників (протокол № 1 від 24 липня 2019 року), та ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» укладено договір №095-У/18 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (а.с.14-17).
Предметом договору відповідно до п.1.1 сторони визначили, що управитель ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» зобов'язується надавати споживачам послуги з управління багатоквартирним будинком, розташованим за адресою, вказаною вище, а споживачі зобов'язуються своєчасно оплачувати послугу у строки та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п.1.5 договору послуга з управління багатоквартирним будинком, включає в себе утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; отримання технічних умов від ОСР щодо збільшення потужності електроустановок житлових та нежитлових приміщень, тощо багатоквартирного будинку; технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових газових мереж, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно з п.1.2, 1.6, 1.7 договору список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом на дату укладення договору, зазначаються у додатку №1 до договору, що є невід'ємною його частиною; вимоги до якості послуги з управління багатоквартирним будинком зазначаються в додатку 3 до договору і є невід'ємною його частиною. Управитель надає послуги з управління в межах коштів, що отримані від Співвласників як плата за послугу з управління; кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території, зазначаються в додатку 4 до договору і є невід'ємною його частиною (а.с.18).
Сторонами за змістом договору також погоджено тариф на оплату послуг з управління будинком, який згідно 3.1, 3.2 договору становить 5,747 гривень (в тому числі податок на додану вартість) на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає в себе: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 5,224 гривень на місяць за 1 кв.м. для першого поверху та 5,224 гривень на місяць за 1 кв.м. для другого та вище відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території, що міститься у додатку 4 до цього договору; винагороду управителю в розмірі 0,523 гривень, в т.ч. ПДВ за 1 кв. метр, на місяць. Плата за послугу з управління, а також інші платежі, відносно яких прийнято співвласниками рішення про сплату, штрафні санкції нараховуються щомісяця Управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно з п.3.5 вказаного договору управитель має право в односторонньому порядку здійснити зміну вартості послуги з управління у разі зміни протягом дії договору показників, які не залежать від Управителя та змінилися на державному рівні, зокрема у разі збільшення або зменшення розмірів податків і зборів, мінімальної заробітної плати, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні ресурси, індексу інфляції. Розрахунки нової вартості послуги з управління із зазначенням складової, що змінилась, мають бути доведені Управителем до відома Співвласників не пізніше, ніж за 30 днів до дня їх введення в дію.
01 липня 2021 року укладено договір підряду №п-7/21 між ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , в особі ОСОБА_2 , яка діє на підставі рішення зборів співвласників (протокол №1 від 24.07.2019). Відповідно до даного договору управитель зобов'язується виконати роботи по заміні транзитних трубопроводів централізованого опалення та встановлення приладу обліку теплової енергії згідно Кошторису (Додатку №1 до Договору), за адресою: АДРЕСА_1 , далі по тексту - «Об'єкт», а співвласник зобов'язується оплатити роботу та використані матеріали згідно умов Договору. Обсяг, види робіт визначаються Додатком №1 до даного Договору в межах Кошторису (а.с.19-20).
Відповідно до розділу 3 вказаного договору підряду «Порядок виконання-приймання робіт та здійснення розрахунків» співвласник оплачує роботу управителя та використані ним матеріали на підставі умов Договору та Кошторису, згідно узгодженого сторонами графіку проплат (Додаток №2), що є невід'ємною частиною договору. Загальна вартість робіт та матеріалів за договором складає 248 064,00 гривні. Строк виконання робіт до 01.11.2021. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування співвласником суми вартості робіт на поточний рахунок управителя, згідно графіку проплат.
Згідно з карткою фактичної собівартості витрат з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 листопада 2017 року по 31 травня 2023 року ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» здійснено витрат на загальну суму 409 268,754 грн (а.с.25-32).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , загальна площа якого становить 53,98 кв.м. (а.с. 23).
Розмір оплати за послуги з управління багатоквартирним будинком, яку відповідач зобов'язаний сплачувати щомісяця, становить з лютого 2020 - 313,54 грн, з січня 2021 - 341,15 грн, з липня 2021 - 613,15 грн, з січня 2022 - 362,75 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком (а.с.6).
Згідно з розрахунком заборгованості з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком ( АДРЕСА_1 ) власником квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 за період з лютого 2020 року по 31 травня 2023 року, не сплачено заборгованість у сумі 15 050,04 грн (а.с.6).
Вищевикладене підтверджується наданими позивачем письмовими доказами.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регламентуються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дається визначення поняття комунальної послуги та житлових послуг, а саме: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Таким чином, внески і платежі співвласника будинку та платежі на утримання будинку та прибудинкової території, які є предметом позову, є житловими та комунальними послугами.
Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (п. 1); без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості (п. 2); на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг (п. 4); на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості (п. 5); складати та підписувати акти-претензії у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт (п. 9).
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг (п. 1); у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг (п. 5); за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку (п. 7); щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження (п. 10).
Згідно зі статтями 67, 68 ЖК Української РСР наймачі (власники) квартир зобов'язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з управління багатоквартирним будинком.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України, з якою кореспондується частина четверта статті 319 ЦК України, власність зобов'язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
За приписами статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
За приписами ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.
У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг.
Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія,,який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.
Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.
У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.
Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п'яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).
Відповідачем до відзиву в якості доказів додано заяву-претензію №1 на С-2061-Ш, підписану ним 20 лютого 2019 року та скеровану на адресу Гендиректора КК «Мрія», акт-претензію про перерву в наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх ненадання або надання не в повному обсязі від 12 вересня 2019 року, підписану ОСОБА_1 та заяву щодо відмови сплачувати послуги з управління співвласниками квартир 9-го і 10-го під'їздів з огляду на оману мешканців щодо ремонту зовнішніх конструктивних елементів будинку у 2019 році та незгоду з оплатою «Адміністративних витрат» ТОВ «КК «Мрія», датовану 19 січня 2020 року за підписом відповідача та мешканців будинку (а.с.64-68).
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчинення нею процесуальних дій.
Згідно з статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як передбачено статтями 76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до статей 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як встановлено статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вказані докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вони не відповідають вимогам належності, оскільки вони не стосуються предмета доказування. Так, відповідачем не обґрунтовано належності наданих доказів, які датовані 12 вересня 2019 року, 20 лютого 2019 року та 19 січня 2020 року, оскільки позивач заявляє позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані ним послуги за період з лютого 2020 року по 31 травня 2023 року. Отже, надані відповідачем докази не спростовують доводів сторони позивача.
Суд першої інстанції вірно зазначив про те, що якщо послуги надаються щодо утримання багатоквартирного будинку в цілому, кожен власник квартири як співвласник всього загального будинку отримує послугу з утримання місць загального користування, технічного оснащення будинку та прибудинкової території, допоки не доведе у передбачений законодавством та договором спосіб, що така послуга фактично не була надана. В даному випадку, договір співвласників будинку у часі виникнення заборгованості у ОСОБА_1 за послуги управителя був чинним, ним, як співвласником будинку не оскаржений, і тому, відповідно, ці послуги мають бути оплачені шляхом розподілу між усіма співвласниками будинку.
Відтак, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача, та приходить до висновку, що позивач вірно визначив, що ОСОБА_1 є співвласником багатоквартирного будинку, а тому має приймати участь в утриманні у належному стані всіх місць загального користування, внутрішньобудинкових мереж, прибудинкової території разом зі всіма іншими співвласниками даного будинку шляхом делегування цих функцій управителю із подальшою оплатою його послуг згідно із визначеними договором тарифами.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивачем наданий перелік послуг, що входять до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» та їх вартість, періодичність та строки надання цих послуг для будинку, тариф за послуги ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» в розмірі з 01 грудня 2019 року - 5.747 грн, з 01 січня 2021 року - 6.32 грн, з 01 січня 2022 року - 6.72 грн на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового приміщення визначений без диференціації по окремим послугам.
Позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором за вказаний період. Відповідач зобов'язання з оплати отриманих послуг виконував не належним чином, що призвело до виникнення заборгованості з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком у вказаній сумі.
Тарифи, встановлені за надані управителем послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на послуги для житлових (нежитлових) приміщень відповідачем не оскаржені.
Таким чином, враховуючи, що в актах-претензіях відповідач визнав часткове виконання послуг ТОВ «Керуюча компанія «Мрія», надані відповідачем документи не стосуються спірного періоду щодо стягнення заборгованості саме з лютого 2020 року по 31 травня 2023 року, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відмови у задоволенні позову.
Докази відмови від надання позивачем послуг або розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 095-У/18 від 01 грудня 2019 року в матеріалах справи відсутні, правом на звернення до суду з вимогами про перерахунок у зв'язку з тривалим часом неналежного надання послуг з лютого 2020 року по 31 травня 2023 року ОСОБА_1 не скористався.
Згідно з ч.ч.1,2ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Управитель веде окремий облік доходів і витрат (облікову карту) щодо кожного багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, та забезпечує співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до цієї інформації щодо їхнього будинку в порядку, передбаченому договором.
Наданий ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» доказ - карта фактичної собівартості витрат з управління будинком є належним доказом надання послуги з управління будинком за спірний період, не спростований відповідачем, що є його обов'язком в розумінні положень статті 12 ЦПК України.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про доведеність невиконання відповідачем обов'язків щодо своєчасної сплати внесків за утримання будинку.
За період з лютого 2020 року по 31 травня 2023 року утворилась заборгованість в сумі 15 050,04 грн, що підтверджено відповідним розрахунком (а.с.6).
Відповідачем розрахунок ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» не спростований, власний розрахунок не наданий.
Крім того, суд першої інстанції вірно врахував, що долучені відповідачем ОСОБА_1 об'ява про збори власників квартир від 29 липня 2019 року, виписки зі ЗМІ, заява щодо можливого зловживання службовим станом посадовими особами ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» під час стягування так званих «адміністративних витрат та їх можливого розкрадання та щодо інших порушень законодавства» від 04 листопада 2023 року адресат - Шевченківська окружна прокуратура, Харківське територіальне управління НАБУ (без доказів відправлення за вказаною адресою).
Крім того, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції при стягнення заборгованості за вказаний період вирішуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності правомірно врахував, що Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), який набрав чинності 02 квітня 2020 року. строки визначені, зокрема ст. 257 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 карантин було встановлено на всій території України з 12 березня 2020 року до 30 квітня 2021 року. Надалі карантин неодноразово продовжувався, в тому числі Постановою Кабінету Міністрів від 9 грудня 2020 року №1236 (зі змінами) з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року. Таким чином, строки позовної давності по заборгованості, що виникла станом на 02 квітня 2020 року призупинились та після скасування карантину продовжуватимуться ще на строк його дії. За вказаних обставин, ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» звернулось з позовом з дотриманням строків позовної давності та наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за весь визначений позивачем період в повному розмірі.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про доведеність невиконання ОСОБА_1 обов'язків щодо своєчасної сплати внесків за утримання будинку.
З урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «КК «Мрія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 за період з лютого 2020 року по 31 травня 2023 року в розмірі 15 050,04 грн є правильними.
З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачу не надавались позивачем послуги не може бути прийнято колегією суддів до уваги з огляду на таке.
Положеннями частини третьої статті 12 та частин першої статті 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1145 «Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг з управління будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг» визначено механізм проведення перевірки якості наданих послуг. Так, результатом такої перевірки, а, отже й належним доказом у справі, може бути акт-претензія про неотримання споживачем послуги (або отримання послуги не в повному об'ємі) з управління будинком, оформлений належним чином. Відповідач зазначаючи про факт не отримання послуг з управління багатоквартирним будинком не надав доказів звернення з актами претензіями до позивача про неотримання споживчих послуг, або отримання таких послуг неналежної якості саме за спірний період з лютого 2020 року по 31 травня 2023 року. Натомість надана позивачем карта фактичної собівартості витрат з управління будинком є належним доказом надання послуги з управління будинком за спірний період, який не спростовано ОСОБА_1 ..Отже, належні та допустимі докази того, що відповідач був незадоволений наданими позивачем послугами раніше, відсутні, а наданий відповідачем акт-претензія від 12 лютого 2019 року містить загальні вимоги до управителя, без чіткого фіксування, що саме у певному місяці певного року не виконано за планом управителя про визначені ним до виконання послуги, а має узагальнений, обраний на погляд позивача перелік послуг, які, на думку відповідача, мали бути виконані у періоді виникнення його заборгованості. А також зазначений Акт-претензія не стосується спірного періоду. З огляду на зазначене, колегія приходить до висновку, що претензії та скарги щодо дій управителя мають бути подані своєчасно і з дотриманням приписів постанови № 1145 від 27 грудня 2018року «Про затвердження порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком».
В свою чергу, колегія суддів зауважує, що відповідач, як власник квартири, у відповідності до ч.4 ст.319, ст.322 ЦК України зобов'язаний утримувати належне йому майно та нести витрати, необхідні для збереження майна, вживати всіх заходів, пов'язаних із забезпеченням належного стану майна. Вказані норми встановлюють презумпцію обов'язку власника нести всі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому як абсолютному володарю правомочностей володіння, користування та розпорядження майном.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції саме у зв'язку з цим, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Аргументи апеляційної скарги є безпідставними та не заслуговують на увагу.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява N 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява N 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Враховуючи наведене, на думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції, ґрунтуються на повно з'ясованих обставинах справи, перевірених належними доказами, на які є посилання в рішенні суду і яким суд дав правильну правову оцінку.
Оскільки оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, то підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на законність оскаржуваного рішення.
Крім того, судом першої інстанції правильно, з додержанням вимог ст. 141 ЦПК України було вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2024 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повна постанова складена 30 квітня 2024 року.
Головуючий, суддя Суддя Суддя
Подліянова Г.С. Гончар М.С. Кочеткова І.В.