Дата документу 15.04.2024 Справа № 336/2408/24
Єдиний унікальний № 336/2408/24 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/229/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 183 КПК України
15 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2024 року, якою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка Сумської області, громадянина України, не одруженого, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого постійного місця проживання, раніше неодноразово судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11 травня 2024 року включно, -
Слідчий СВ ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням про застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
За матеріалами провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за наступних обставин.
15 січня 2024 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Гортоп» по проспекту Моторобудівників у м. Запоріжжі, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з метою власного збагачення, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, продовженого Указом Президента України №734/2023 від 06.11.2023, розуміючи, що його злочинні дії носять відкритий характер, за допомогою м'язів обох рук повалив на землю ОСОБА_10 , після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, дістав з лівої кишені куртки потерпілого його мобільний телефон Samsung Galaxy A12 чорного кольору, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 та, утримуючи із собою викрадене майно, зник і місця вчинення злочину, спричинивши ОСОБА_11 матеріальну шкоду, сума якої, відповідно до висновку експерта, становить 3500 гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
18 січня 2024 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082080000099 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
12 березня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування до підозрюваного більш м якого запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу про обрання до ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою
В обґрунтування своєї скарги вказує, що під час судового засідання у суді першої інстанції було заявлено про те, що ОСОБА_7 співпрацює зі слідством, розкається у вчиненому, під час допиту дав докладні свідчення щодо участі в інкримінованому злочині.
Зазначає, що у підозрюваного відсутні мотиви впливати на потерпілого, свідків та інших учасників провадження.
Вказує, що стороною обвинувачення не були доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме не було надано жодних доказів того, що ОСОБА_7 має намір перешкоджати кримінальному провадженню, ухилятись від органів досудового розслідування та суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 підтримав подану апеляційну скаргу без доповнень та просив її задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав подану апеляційну скаргу та вказав на наявність в нього стійких соціальних зв'язків, а також, що він орендував квартиру та виїжджати нікуди не збирається.
Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та вказала, що досудове розслідування вже закінчено та справа вже перебуває у суді, де 17 квітня 2024 року у підготовчому судовому засіданні буде вирішуватися питання щодо запобіжного заходу відносно підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного, його захисника, прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчим суддею належним чином досліджені клопотання слідчого та матеріали провадження, встановлена наявність передбачених законом обставин, які пов'язують можливість застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявна обґрунтована підозра, існує, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, а також встановлена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і прийнято обґрунтоване рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наданих суду матеріалів вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що в апеляційній скарзі не оспорюється.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи слідчого в цій частині є обґрунтованими, з чим погоджується і колегія суддів виходячи з наступного.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Отже, ризик полягає не в настанні певних негативних для кримінального провадження обставин, а в можливості підозрюваного чи обвинуваченого вчинити спроби на досягнення такого результату. Тому суд має оцінювати існування такої можливості саме на теоретичному рівні відповідно до наявних в провадженні відомостей, передбачених в статті 178 КПК України.
Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Відповідно до ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, у зв'язку із чим, враховуючи суворість можливого покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним, відсутність міцних соціальних зв'язків, дружини та неповнолітніх дітей на утриманні, відсутність постійного місця проживання, існує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Посилання підозрюваного у судовому засіданні апеляційного суду на те, що ним орендовано квартиру є непереконливими, оскільки не підтверджуються жодними доказами.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обумовлюється тим, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, раніше неодноразово звільнявся з місць позбавлення волі, а маючи не зняту та не погашену судимість, вчинив дії, за які знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного корисливого тяжкого злочину, не працює, суспільно-корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу, що вказує на те, що він заробляє на життя шляхом вчинення корисливих злочинів, та у свою чергу, в сукупності свідчить про наявність вкрай високого ризику можливості вчинення інших аналогічних корисливих злочинів.
Відтак, на думку апеляційного суду, встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовані та підтверджені.
Доводи захисника про недоведеність ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків, апеляційний суд розцінює як формальні, тому що такий ризик не був встановлений слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , з чим погоджується і колегія суддів.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_7 співпрацює зі слідством, розкається у вчиненому не можуть бути безумовною підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.
З урахуванням викладеного, колегії суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2024 року, якою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11 травня 2024 року включно, залишити без змін.
Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4