Дата документу 15.04.2024 Справа № 317/1484/24
Єдиний унікальний № 317/1484/24 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/242/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 179 КПК України
15 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою прокурора Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 21 березня 2024 року, якою частково задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладанням певних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, -
Слідчий СВ ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, без використання електронних засобів контролю.
За матеріалами провадження ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за наступних обставин.
22 лютого 2024 року поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Запорізького районною управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області майор поліції ОСОБА_10 , разом з поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_11 , з дотриманням положень статті 20 Закону України «Про Національну поліцію» щодо однострою поліцейських, на службовому автомобілі, який облаштований спеціальним номерним знаком з емблемою Національної поліції України на синьому полі, перебували на території Кушугумської територіальної громади, де виконували повноваження передбачені ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» та посадовою інструкцією (функціональні обов'язки) поліцейського офіцера громади СВГ ВП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
Приблизно о 16 год. 40 хв. на дорозі навпроти б. АДРЕСА_2 працівниками поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зупинено автомобіль марки Chevrolet Aveo, в кузові синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , водій якого - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , своїми діями порушив п. 8.5.1 Правил дорожнього руху у країни, а саме не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1 (суцільна пряма) та перетнув її. Після зупинки транспортного засобу працівниками поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з дотриманням вимог ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», названо прізвище, посаду та спеціальне звання.
Під час поверхневої перевірки транспортного засобу в порядку статті 34 Закону України «Про Національну поліцію», з автомобілю марки Chevrolet Aveo, в кузові синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 вийшов ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, у збудженому стані, вів себе зухвало та агресивно по відношенню до працівника поліції ОСОБА_10 .
Так, 22 лютого 2024 року приблизно о 16 год. 50 хв. ОСОБА_7 , знаходячись на узбіччі дороги, напроти б. АДРЕСА_2 , будучи у стані алкогольного сп'яніння, розуміючи, що перед ним знаходиться працівник поліції, який був одягнутий у формений одяг із знаками розпізнавання та виконував покладені на нього Законом України «Про Національну поліцію» обов'язки та повноваження, і відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу, вирішив умисно заподіяти йому легкі тілесні ушкодження та побої.
Внаслідок чого, ОСОБА_7 умисно наніс не менше трьох ударів кулаком правої руки по обличчю та не менше одного удару кулаком правої руки в область лівого боку ОСОБА_10 , який перебував при виконанні службових обов'язків, тобто умисно завдав побої, що завдали фізичного болю і не спричинили тілесні ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу побоїв у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
22 лютого 2024 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082230000106 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
29 лютого 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Задовольняючи клопотання частково, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, разом з тим вказав, що прокурором не доведено неможливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт.
В апеляційній скарзі прокурор вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою.
Вказує, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зазначає, що необхідність обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обумовлена тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також встановлені фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення.
Звертає увагу на те що, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти поліцейського, який здійснював свої службові обов'язки.
Вказує, що слідчий суддя не в повній мірі надав оцінку наявності обумовлених ризиків при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного та обрав йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, що є м'яким запобіжним заходом та який не зможе у повній мірі забезпечити об'єктивне встановлення усіх обставин кримінального правопорушення.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати, клопотання слідчого СВ ВП №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізький області задовольнити, застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в період часу з 18 год. до 5 год. ранку строком на 60 днів без використання електронних засобів контролю, з перебуванням за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 , із забороною без дозволу слідчого, прокурора чи суду залишати місце проживання.
У судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити, зазначила, що досудове розслідування триває. Разом з тим вказала, що доказів про порушення підозрюваним умов застосованого запобіжного відносно нього заходу у вигляді особистого зобов'язання немає, до слідчого підозрюваний з'являється.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вказала, що підозрюваний з'являється до слідчого за першим викликом, навіть під час перебування на стаціонарному лікуванні.
Підозрюваний ОСОБА_7 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, рішення слідчого судді просив залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного, його захисника та прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Як вбачається з наданих матеріалів та встановлено слідчим суддею, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, оскільки у даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними доказами, що дає підстави для застосування до нього такого різновиду заходів забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, з метою здійснення подальшого розслідування.
Крім цього, колегія суддів враховує наявність ризиків у кримінальному провадженні, існування яких зазначено в оскаржуваній ухвалі.
Разом з цим, дослідивши матеріали провадження в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено, що застосування щодо запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому враховуючи у відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого злочину, обставини вчинення злочину, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, особу підозрюваного, в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Так, підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, є пенсіонером, має стійкі соціальні зв'язки, має постійне місце проживання та реєстрації, має ряд хронічних захворювань, які підтверджуються наданою медичною документацією.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги той факт, що після застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, останній дотримується процесуальних обов'язків та будь-яких протиправних дій, які б перешкоджали здійсненню кримінального провадження не вчиняє, від органу досудового розслідування не переховується, на виклики слідчого з'являється, за викликом апеляційного суду самостійно з'явився до судового засідання для розгляду апеляційної скарги прокурора, в якій ставилось питання про застосування у відношенні нього більш суворого запобіжного заходу.
Таким чином, з урахуванням обставин, що встановлені у ході розгляду клопотання, колегія суддів вважає, що застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам та буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме КПК України, оскільки саме цей запобіжний захід дасть можливість уникнути настання існуючих ризиків та забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
З огляду на зазначене, фактична поведінка підозрюваного ОСОБА_7 на час розгляду апеляційної скарги свідчить, що заявлені в клопотанні слідчого ризики попереджені застосованим відносно підозрюваного запобіжним заходом у вигляді особистого зобов'язання.
Доводи прокурора щодо тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, наявності обґрунтованої підозри, ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, жодним чином не впливають у даному випадку на обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_7 , оскільки така міра запобіжного заходу в силу існуючих обставин, що мали місце як під час розгляду клопотання слідчого, так і в суді апеляційної інстанції, не дають законних підстав для її застосування.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що підстави для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у даному кримінальному провадженні в судовому засіданні свого об'єктивного підтвердження не знайшли, а прокурором не доведено неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 179, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу прокурора Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 21 березня 2024 року, якою частково задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладанням певних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, залишити без змін.
Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4