Справа № 299/1228/24
30.04.2024 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., перевіривши апеляційну скаргу, яку подав адвокат Штець І.І. в інтересах особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21 березня 2024 року,
Постановою судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21 березня 2024 року, визнано винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , у скоєні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) грн. 00 коп.
Cтягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Відповідно до постанови суду, - 01.02.2024 року близько 14 год. 40 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) спільно з представниками ПОРВ з (м.д.н.п. Дякове) на околиці населеного пункту Чорнотисово на напрямку 80 прикордонного знаку (територія Пийтерфолвівської сільської громади Берегівського району Закарпатської області) в прикордонній смузі на відстані 5000 метрів від лінії державного кордону було виявлено та в подальшому затримано громадянина України ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , за спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон у складі групи осіб.
При спробі затримання на неодноразову повторювану законну вимогу військовослужбовця, зупинитися та надати документи, що посвідчують особу, для перевірки, громадянин України ОСОБА_1 відмовився надати для перевірки документи, що посвідчують особу, та чинив опір, в подальшому був затриманий військовослужбовцями ДПСУ.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив ст. 23 ЗУ «Про Державну прикордонну службу» від 19.06.2003, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.
На зазначену постанову судді адвокат Штець І.І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у даній справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід повернути адвокату Штець І.І. з таких підстав.
У відповідності до ч. 2 ст. 287 КУпАП, постанову суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З наведених норм закону вбачається, що оскарження постанови суду першої інстанції підлягає оскарженню до апеляційного суду у порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема ст. 294 КУпАП. Постанова суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з моменту її винесення. У випадках, якщо строк на оскарження було пропущено з поважної причини, апелянт має разом зі своєю апеляційною скаргою заявити належним чином вмотивоване клопотання про поновлення пропущеного строку. Розглядаючи подану апеляційну скаргу, апеляційний суд наділений обов'язком, при відсутності клопотання про поновлення строку повернути подану апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Із викладеного слідує, що законодавець визначив процесуальний механізм, яким обумовив обрахування строку на апеляційне оскарження постанови судді саме з моменту її винесення.
Закон не містить приписів, які б створювали передумови для іншого обрахування строку на апеляційне оскарження, в тому числі для правопорушника, як окремого суб'єкта права на апеляційне оскарження.
Така позиція законодавця обґрунтована тим, щоб стимулювати особу сумлінно та своєчасно реалізовувати процесуальні права та належним чином виконувати обов'язки, покладені на неї законом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії»).
Із матеріалів справи слідує, що оскаржувана постанова судді прийнята судом 21 березня 2024 року, відтак у даному випадку строк на апеляційне оскарження починає перебіг з 22 березня 2024 року і спливає 01 квітня 2024 року (перший після вихідних робочий день).
Апеляційна скарга направлена адвокатом Штець І.І. до Закарпатського апеляційного суду через систему «Електронний суд» - 04 квітня 2024 року (згідно штемпелю суду), тобто з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП, і клопотання про поновлення цього строку апелянт не подав, лише у мотивувальній частині апеляційної скарги зазначив, що ОСОБА_1 в судовому засіданні присутній не був, а копію оскаржуваної постанови захисник отримав 26 березня 2024 року в системі Електронний суд, а тому строк на оскарження постанови не пропущено.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи наявна Довідка про доставку електронного документу, з якої слідує, що документ в електронному вигляді «Постанова 160» від 21.03.24 по справі №299/1228/24 (суддя Леньо В.В.), а також (за наявності) прикріплені до нього файли, було надіслано одержувачу ОСОБА_3 в його електронний кабінет» та доставлено - 21.03.2024 о 13:06:11, тобто в межах строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 або його захисник - адвокат Штець І.І. вживали заходів, спрямованих на отримання копії судового рішення до 01.04.2024 (в межах строку на апеляційне оскарження), проте мали перешкоди в його отриманні, матеріали справи не містять, не додано таких доказів і до апеляційної скарги.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що оскільки апеляційна скарга на постанову судді від 21 березня 2024 року подана адвокат Штець І.І. в інтересах ОСОБА_1 з пропуском встановленого законом десятиденного строку на оскарження, а клопотання про поновлення цього строку не заявлене, апеляційну скаргу слід повернути адвокату Штець І.І.
Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги береться до уваги те, що саме неухильне дотримання вимог КУпАП є гарантією права на справедливий судовий розгляд, гарантією права на доступ до суду; що суд, за відсутності клопотань не вправі поновлювати пропущений особами строк на апеляційне оскарження, витребовувати будь-які докази, тощо; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення, у тому числі й без заявлення клопотання про поновлення строку, порушує принцип юридичної визначеності, який не дозволяє ставити під сумнів остаточні судові рішення без переконливих підстав у суспільних інтересах.
Разом з тим, повертаючи апеляційну скаргу адвокату Штець І.І. на постанову судді першої інстанції, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Керуючись ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката Штець Івана Івановича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП - повернути адвокату Штець І.І. як особі, яка її подала.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага